Рішення № 8241765, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/56017.11.09 За позовом Релігійної організації Християнська Добродійна Місія “Табея” м. Києва

до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

про зобов’язання вчинити певні дії,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Лубнін О.В.,

від відповідача Бендюг І.А.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2009 року Релігійна організація Християнська Добродійна Місія “Табея” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладений договір № 70870 від 16 серпня 2006 р. про постачання електричної енергії, згідно з яким відповідач зобов’язався постачати позивачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Посилаючись на те, що він є релігійною організацією, а відповідач нараховує йому плату за вказаним договором як комерційному підприємству за завищеними тарифами, позивач просив задовольнити позов та зобов’язати відповідача використовувати при виконанні спірного договору тарифи на електричну енергію, передбачені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 472 від 15 травня 2002 р. “Про тарифи на електричну енергію для релігійних організацій” та додатком № 40-А до цього договору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що придбана на підставі спірного договору електрична енергія використовується позивачем на виробничі потреби, у зв’язку з чим нарахування плати за спожиту енергію повинне проводитися за загальним тарифом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 серпня 2006 р. між сторонами по справі укладено договір № 70870 про постачання електричної енергії.

За умовами договору відповідач зобов’язався постачати електричну енергію до належного позивачу будинку по вул. І.Крамського, 16-Ж у м. Києві, а останній –щомісячно оплачувати вартість спожитої електричної енергії за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Спір між сторонами виник з приводу застосування тарифів на постачання електричної енергії.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 075009 від 26 листопада 2004 р. позивач зареєстрований як релігійна організація.

Поясненнями сторін стверджується, що протягом вересня 2006-серпня 2009 років відповідач нараховував позивачу вартість спожитої за вищевказаним договором електричної енергії за тарифами, визначеними відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Питання застосування тарифів на електричну енергію для релігійних організацій врегульовані постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 472 від 15 травня 2002 р. “Про тарифи на електричну енергію для релігійних організацій” із змінами і доповненнями, внесеними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України № 465 від 17 квітня 2006 р., № 1136 від 21 серпня 2006 р.

Відповідно до вимог указаної постанови відпуск електричної енергії на комунально-побутові потреби релігійним організаціям, які створені і функціонують відповідно до Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, в т.ч. на потреби опалення і гарячого водопостачання здійснюється за погодженим тарифом 20,3 коп. за 1 кВт.год. (без ПДВ). Відпуск електричної енергії релігійним організаціям на виробничі потреби проводити за тарифами, визначеними відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, для відповідного класу напруги відповідної групи споживачів.

Поясненнями позивача стверджується, що належне йому нежиле приміщення по вул. І.Крамського, 16 –Ж у м. Києві використовується ним на комунально-побутові потреби для здійснення статутної діяльності релігійної організації. Це підтверджується також робочим проектом електропостачання приміщення місії по вул. І.Крамського, 16 у м. Києві,згідно з яким електроспоживачами об’єкту є освітлення, побутові прилади, електрокотел та комп’ютери

Доказів використання позивачем електричної енергії за договором на виробничі потреби суду не надано.

Таким чином, при нарахуванні позивачу плати за електричну енергію за спірним договором повинен застосовуватися тариф 20,3 коп. за 1 кВт.год. (без ПДВ).

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Релігійної організації Християнська Добродійна Місія “Табея” м. Києва задовольнити.

Зобов’язати Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) при визначенні вартості проданої Релігійній організації Християнська Добродійна Місія “Табея” (03148, м. Київ, вул. Пухова, 4, код 20023405) на підставі договору № 70870 про постачання електричної енергії від 16 серпня 2006 р. електричної енергії використовувати встановлений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 472 від 15 травня 2002 р. тариф 20,3 коп. за 1 кВт.год. (без ПДВ).

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) на користь Релігійної організації Християнська Добродійна Місія “Табея” (03148, м. Київ, вул. Пухова, 4, код 20023405) 85 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар