Рішення № 8241298, 21.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/54621.05.09 За позовомДочірнього підприємства «Конріл» до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:Голуб І.М. (довіреність № 1 від 27.10.2008р.);

від відповідача:ОСОБА_3 (довіреність від 24.12.2008р.) ;

ОСОБА_1

В судовому засіданні 21.05.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Конріл»(надалі ДП «Конріл», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі спд ОСОБА_1, відповідач) боргу в сумі 18714, 98 грн., пені в сумі 1009, 07 грн., 3% річних в сумі 126, 13 грн., штрафу в сумі 5614, 49 грн..

Згідно поданих 05.03.2009р. доповнень до позовної заяви позовні вимоги було уточнено за якими позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 18827,78 грн., пеню в сумі 1015,15 грн., 3% річних в сумі 126,89 грн., штрафу в сумі 3429,31 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № К 1737 від 07.12.2007р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати отриманої продукції. У звязку з наявною заборгованістю відповідача, з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку з урахуванням пені, 3% річних, штрафу нарахування яких передбачено договором.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив, що позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем товару, сума заборгованості за поставку якого заявлена до стягнення, зокрема не представлено довіреностей, які вимагаються відповідно до п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 „Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", банківські виписки надані позивачем як підтвердження часткової оплати, за твердженням відповідача, не можуть бути належними доказами по справі, оскільки з них лише вбачається, що якісь особи вносили кошти у 2007р. від імені спд ОСОБА_1, а згідно з довідкою виданою КРД «Райффайзен Банк Аваль»з рахунку відкритого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 не було перерахувань коштів на відповідний рахунок ДП «Конріл»в періоді 2007 2008р..

Посилаючись на недоведеність позовних вимог, відповідач зазначав, що позивач не виконав свого обовязку по передачі відповідачу товару, відповідно у відповідача не виникло обовязку по оплаті. У поданих поясненнях щодо доповнень до позовної заяви відповідач зазначив, що спд ОСОБА_1 товарів від ДП «Конріл»не отримував та не сплачував ніяких накладних, а надані позивачем накладні відповідач вважав неналежним доказом по справі, оскільки вони не стосуються предмету спору та ніяким чином не підтверджують і не спростовують позовної вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2007р. між спд ОСОБА_1 та ДП «Конріл»укладено договір купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу № 1737 за умовами якого останнє продає товар під торговими марками Casalini, Vitolio, Septona, Chirton, Эврика, Abea, Nannys, Kalimera, Vigilante, Eliocell, Delphi, Primo Gusto та інші, а покупець (відповідач у справі) вивчивши поточний прайс-лист продавця замовляє, приймає та оплачує товар на умовах, передбачених договором.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № 01-0134894 від 05.10.2007р. на суму 294 грн. (оплачена частково в сумі 261, 38 грн.), № 01-0135394 від 17.10.2007р. на суму 2414, 88 грн.; № 01-0135395 від 17.10.2007р. на суму 411, 20 грн. (накладна на загальну суму 415, 20 грн. підписана з актом розбіжностей у кількості товару № 744 від 17.10.2007р. на суму 4, 08 грн.), № 01-0136232 від 08.11.2007р. на суму 505, 80 грн., № 01-0136240 від 08.11.2007р. на суму 1201, 80 грн., № 01-0137526 від 10.12.2007р. на суму 2443, 44 грн., № 01-0137533 від 10.12.2007р. на суму 48, 60 грн., № 01-0137809 від 14.12.2007р. на суму 559, 20 грн., № 01-0138207 від 24.12.2007р. на суму 490, 80 грн., № 01-0138208 від 24.12.2008р. на суму 695, 40 грн., № 01-0138208 від 24.12.2007р. на суму 695, 40 грн., № 01-0139099 від 18.01.2008р. на суму 1087, 44 грн., № 01-0139100 від 18.01.2008р. на суму 149, 76 грн., № 01-0139276 від 23.01.2008р. на суму 580, 20 грн., № 01-0139280 від 23.01.2008р. на суму 736, 80 грн., № 01-0141297 від 12.03.2008р. на суму 811, 20 грн., № 01-0141298 від 12.03.2008р. на суму 852 грн., № 01-0143039 від 23.04.2008р. на суму 3122, 40 грн. (накладна на загальну суму 3162 грн. підписана з актом про встановлення розбіжностей у кількості товару № 1082 від 23.04.2008р. на суму 39, 60 грн. (сума без ПДВ 33 грн.)), № 01-0143043 від 23.04.2008р. на суму 328, 80 грн., № 01-0144749 від 17.06.2008р. на суму 1556, 94 грн., № 01-0144758 від 17.06.2008р. на суму 685, 80 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач в свою чергу зазначає що ним товари за накладними від позивача по договору укладеному 07.12.2007р. не отримувались, оскільки такі підписані невідомою особою, а довіреностей за якими позивачем відпускались такі товари позивачем до матеріалів справи не надано, відповідно зазначені накладні є неналежними доказами по справі.

Судом взяті до уваги твердження відповідача, однак в силу положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обовязок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони.

Так, при вирішенні спору, суд визнає представлені до матеріалів справи видаткові накладні належними доказами поставки відповідачу товарів в межах договору № 1737 від 07.12.2007р. виходячи з наступного.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень договору:

- п. 3.3 поставка товару оформляється накладними, які являються невідємною частиною договору; в накладних вказується асортимент, кількість, ціна товару, а також загальна сума належна до оплати покупцем за товар; накладні складаються продавцем на поставку кожної партії товару і від імені покупця підписуються особою, що приймає товар. Підписана сторонами накладна являється документом, який підтверджує факт прийому-передачі товару;

- п. 3.4 моментом поставки являється дата оформлення відповідної накладної, що підтверджується підписом особи, яка прийняла товар; дата вказана в накладній на поставку товару повинна відповідати даті фактичного отримання товару покупцем;

- п. 3.5 право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами накладної на поставку товару.

Враховуючи наведені умови договору, посилання відповідача на відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за представленими позивачем видатковими накладними, судом не приймаються, оскільки підставою для відпуску таких товарів був укладений між сторонами договір від 07.12.2007р., оформлення накладних та визнання таких накладних підтверджуючими факт поставки товару безпосередньо обумовлено в договорі.

Таким чином, твердження відповідача що товари від ДП «Конріл»ним не отримувались суд приймає саме в тій частині, що особисто ОСОБА_1 товари від ДП «Конріл»за представленими до матеріалів справи накладними, не отримувались, однак поставка вказаних у таких накладних товарів відбувалась в межах договору № 1737 від 07.12.2007р. та на його підставі, оскільки у відповідності з умовами договору накладні, які підтверджують факт прийому-передачі товару за договором, підписувались особами якими приймались товари.

Згідно з договором (п. 3.6, 3.7) доставка товару в торгову точку покупця, що знаходиться в межах м. Києва здійснюється продавцем; адресою доставки товару є 02098, Київська обл., Дніпровський район, м. Київ, вул. Тичини 16/2.

Відповідачем не заперечується той факт, що господарська діяльність ним здійснюється у магазині «Скриня», який знаходиться за вищевказаною адресою.

Судом також взято до уваги твердження відповідача про те, що на накладних представлених позивачем на підписах особи-отримувача товарів проставлено «штапмпік»на якому вказані неіснуючі реквізити відповідача, однак наявність вказаного штампіка не позбавляє правового значення представлених накладних, оскільки законом не встановлено вимог щодо обовязкового засвідчення підпису одержувача товарів печаткою чи штампом на накладних, вказаних умов, в тому числі і в частині реквізитів які мають бути зазначені на штампі, сторонами в договорі не погоджувалось, у позивача при поставці товарів відсутнім був обовязок перевіряти відповідність реквізитів відповідача зазначеним на проставленому штампі.

Зазначені обставини, не свідчать про відсутність підстав для розрахунку за відвантажені згідно таких накладних товари, оскільки в даному випадку має місце неналежне оформлення бухгалтерських документів на виконання договору сторонами, окрім того, як встановлено під час розгляду справи частина отриманого товару згідно документів оформлених аналогічно тим, стосовно яких виник спір, є сплаченою, а частина неоплачена.

Так, оплаченими є товари, поставка яких підтверджується видатковими накладними № 01-0124653 від 24.01.2007р. на суму 259, 80 грн., № 01-0124654 від 24.01.2007р., № 01-0129482 від 16.05.2007р. на суму 1304, 64 грн., № 01-0129483 від 16.05.2007р. на суму 574, 80 грн., № 01-0130309 від 11.06.2007р. на суму 651, 84 грн., № 01-0130312 від 11.06.2007р. на суму 178, 56 грн., № 01-0130313 від 11.06.2007р. на суму 284, 58 грн., № 01-0131609 від 11.07.2007р. на суму 1033, 44 грн., № 01-0131610 від 11.07.2007р. на суму 264, 60 грн., № 01-0133317 від 23.08.2007р. на суму 139, 80 грн., № 01-0133318 від 23.08.2007р. на суму 2338, 92 грн., № 01-0133319 від 23.08.2007р. на суму 407, 76 грн., № 01-0134313 від 20.09.2007р. на суму 1625, 10 грн., № 01-0134314 від 20.09.2007р. на суму 540, 60 грн., № 01-0134890 від 05.10.2007р. на суму 894, 18 грн., № 01-0134894 від 05.10.2007р. на суму 294 грн. оплачена на суму 261, 38 грн..

Згідно п. 33.2 ст. 33 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ, несе платник.

Виходячи з наведених положень, посилання відповідача на те, що з його банківського рахунку на банківський рахунок позивача кошти не перераховувались, а від його імені в рахунок оплати поставленого товару вносились кошти невідомими особами та з реквізитами неіснуючого договору, в сумах які невідповідають тим, які вказані в таких накладних не свідчить про те, що не відбувалось часткове погашення за поставлений в межах укладеного договору товар, оскільки в даному випадку кошти вносились фізичними особами готівкою та зараховувались позивачем в порядку черговості.

11.08.2008р. позивачем за вих. № 636 направлено претензію відповідачу у якій позивачем викладені обставини щодо наявності заборгованості за поставлений по договору товар та запропоновано протягом 5 календарних днів від дати одержання претензії повністю погасити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок підприємства.

Претензію доставлено поштовим відділенням за адресою 02098, м. Київ, вул. Павла Тичини 16/2, тобто за адресою місця здійснення господарської діяльності підприємцем 13.08.2008р., та з указаної дати відповідачем не надавалось відповіді щодо неотримання товарів за договором, або ж відсутності у нього заборгованості перед позивачем, на отриману претензію відповідач жодним чином не відреагував.

Ухвалою суду від 28.01.2009р. судом було витребувано від відповідача відомості щодо звернення до правоохоронних органів із заявами про факти підроблення підписів та неправомірне проставлення штампів підприємця на накладних наявних у позивача, зобовязано письмово зазначити, результати розгляду таких заяв надати до суду, однак згідно пояснень відповідача таких звернень не було.

Перевірити факт реалізації магазином відповідача товарів які поставлялись позивачем за накладними в межах укладеного договору не виявилось можливим, оскільки аудиторських перевірок підприємницької діяльності СПД ОСОБА_1 (в тому числі податковими органами) не проводилось, розрахункові операції в магазині здійснюються без застосування реєстратора розрахункових операцій (в якому наявні фіскальні функції та надають можливість перевірки реалізованих товарів), в розрахунок за товари покупцям видаються товарні чеки. Усі можливі дії на встановлення вказаних фактів судом вчинені, відповідь отримана на запит суду від Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва залучена до матеріалів справи.

Згідно із п. 3 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше ніж три роки, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Представлені позивачем документи, які свідчать про виконання договірних зобовязань з поставки товарів ДП «Конріл»на користь спд ОСОБА_1, які частково оплачені та свідчать про виконання договору № 1737 від 07.12.2007р., оформлені таким же чином як і ті, що не оплачені. В даному випадку неналежне оформлення первинних документів (засвідчення накладних підписами осіб якими фактично отримуються товари, але які не працюють на підприємстві, проставлення штампу з іншими реквізитами, внесення коштів готівкою фізичними особами за платіжними документами в яких зазначені інші реквізити договору та інше) не може бути підставою для несплати за фактично поставлений підприємством товар. Такі порушення та наполягання на вказаних обставинах при виникненні спору, лише надають можливість неоплачувати окремі товари.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.1 договору № 1737 від 07.12.2007р., розрахунок за кожною накладною мав бути здійснений відповідачем не пізніше, ніж через 14 календарних днів з моменту поставки товару. Оскільки, отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними за період з 05.10.2007р. по 17.06.2008р., строк виконання зобовязань по оплаті отриманих товарів станом на час вирішення спору є таким що настав (сплата коштів мала бути здійснена у строк спливу 14 календарних днів від дати зазначеної у накладних).

Оплата отриманого на підставі зазначених вище накладних товару, здійснена відповідачем не у повному обсязі, зокрема станом на час розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 18827, 78 грн. (про часткову сплату вартості товарів свідчать банківські виписки, що у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи). Доказів повної оплати товару згідно видаткових накладних про які заявлено позивачем у позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення заборгованості у вказаній сумі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.2 договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару, він виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.

Враховуючи прострочення оплати товару за накладними № 01-0134894 від 05.10.2007р. (оплачена частково в сумі 261, 38 грн.), № 01-0135394 від 17.10.2007р.; № 01-0135395 від 17.10.2007р., № 01-0136232 від 08.11.2007р., № 01-0136240 від 08.11.2007р., № 01-0137526 від 10.12.2007р., № 01-0137533 від 10.12.2007р., № 01-0137809 від 14.12.2007р., № 01-0138207 від 24.12.2007р., № 01-0138208 від 24.12.2008р., № 01-0138208 від 24.12.2007р., № 01-0139099 від 18.01.2008р., № 01-0139100 від 18.01.2008р., № 01-0139276 від 23.01.2008р., № 01-0139280 від 23.01.2008р., № 01-0141297 від 12.03.2008р., № 01-0141298 від 12.03.2008р., № 01-0143039 від 23.04.2008р., № 01-0143043 від 23.04.2008р., № 01-0144749 від 17.06.2008р., № 01-0144758 від 17.06.2008р. позивачем розраховано пеню за 82 дні прострочення в періоді з 02.07.2008р. по 22.09.2008р. від загальної суми заборгованості в розмірі 18827, 78 грн., з урахуванням настання строку виконання зобовязання по оплаті товару за накладною від 17.06.2008р. (01.07.2008р. є таким що настав строк оплати за вказаною накладною).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована за період не більший півроку, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. виходячи із загальної суми заборгованості в розмірі 18827, 78 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений у доповненнях до позовної заяви за вих. 34 від 04.03.2009р.) та складає 1015, 15 грн..

У п. 6.3 договору від 07.12.2008р. сторони погодили сплату покупцем штрафу в розмірі 30% від загальної заборгованості перед ДП «Конріл»у випадку порушення покупцем строку повної оплати накладної на поставку товару більше ніж на 180 календарних днів.

Так, враховуючи зазначені у накладних дати поставки товару, з якими повязується факт настання обовязку по оплаті, прострочення на строк більше 180 днів допущено у відношенні наступних накладних: № 01-0134894 від 05.10.2007р., № 01-0135394 від 17.10.2007р., № 01-0135395 від 17.10.2007р., № 01-0136232 від 08.11.2007р., № 01-0136240 від 08.11.2007р., № 01-0137526 від 10.12.2007р., № 01-0137533 від 10.12.2007р., № 01-0137809 від 14.12.2007р., № 01-0138207 від 24.12.2007р., № 01-0138208 від 24.12.2007р., № 01-0139099 від 18.01.2008р., № 01-0139100 від 18.01.2008р., № 01-0139276 від 23.01.2008р., № 01-0139280 від 23.01.2008р. на загальну суму вартості простроченого 11431, 04 грн., сума штрафу складає 3429, 31 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 18827, 78 грн., суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 126, 89 грн. здійсненим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 1737 від 07.12.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 233, 99 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в Київській регіональній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер 2322903638) на користь Дочірнього підприємства «Конріл»(01034, м. Київ, вул. Володимирська 48-А, кв. 9, п/р 260070101827 в ЗАТ «ПроКредитБанк»у м. Києві, МФО 320984, ідент. код 23703164) 18827, 78 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 78 копійок) основного боргу, 1015, 15 грн. (одну тисячу п'ятнадцять гривень 15 копійок) пені, 3429, 31 грн. (три тисячі чотириста двадцять девять гривень 31 копійку) штрафу, 126, 89 грн. (сто двадцять шість гривень 89 копійок) 3% річних.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в Київській регіональній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер 2322903638) на користь Дочірнього підприємства «Конріл» (01034, м. Київ, вул. Володимирська 48-А, кв. 9, п/р 260070101827 в ЗАТ «ПроКредитБанк»у м. Києві, МФО 320984, ідент. код 23703164) витрат по сплаті державного мита 233, 99 грн. (двісті тридцять три гривні 99 копійок) та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 28.05.2009