Рішення № 8241162, 29.01.2010, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2-362/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

При секретарі – Тарасенко І.О.,

За участю:

Позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» «про стягнення заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку», суд -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Ліквідаційної комісії комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» «про стягнення заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку», в обґрунтування якої зазначив, що він наказом № 45 від 23.04.2007 року був прийнятий на посаду електрогазозварювальника ручного зварювання 5 розряду на дільницю з експлуатації очисних споруд каналізації лівого берега у комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал».

30 листопада 2008 року його було звільнено з підприємства по переводу в ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» на підставі ч. 5 ст. 36 КЗпП України.

Наказом № 774-п від 01 грудня 2008 року був прийнятий на посаду електрогазозварювальника ручного зварювання 5 розряду комплексу з експлуатації очисних споруд каналізації по переводу з «Дніпродзержинськводоканал» у Дніпродзержинське водопровідно-каналізаційне управління Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водопровід».

Звільнений з посади по переводу в «Дніпродзержинськводоканал» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, згідно з наказом № 801 від 03 березня 2009 року.

У теперішній час він прийнятий на посаду електрогазозварювальника ручного зварювання 5 розряду на дільницю з експлуатації очисних споруд каналізації лівого берега у комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської Ради «Дніпродзержинськводоканал» (наказ № 868 від 04 березня 2009 року).

При його звільненні з КВП Дніпродзержинської міської Ради «Дніпродзержинськводоканал» по переводу у Дніпродзержинське водопровідно-каналізацйне управління Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради «Аульський водопровід» з ним не було проведено розрахунок по заробітній платі за листопад 2008 року.

У порушення ст. 116 КЗпП україни, в якій зазначено, що «при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум», після неодноразових звернень до керівництва підприємства, розрахунок по заробітній платі був проведений лише 24 квітня 2009 року, тобто затримка заробітної плати при звільненні була майже 5 місяців.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, «в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку».

Оскільки всі його звернення до керівництва підприємства щодо виплати компенсації за затримку виплати заробітної плати при звільненні, були залишені без відповідей, він вимушений у теперішній час за захистом своїх прав звертатися до суду.

Його середньомісячний заробіток на комунальному підприємстві виробничому підприємстві Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» складав 1884, 85грн. Затримка заробітної плати при звільненні складає 4 місяці і 24 дні. Тобто, компенсація за час затримки складає 9424,25грн. (5 місяців * 1884,85грн.).

Окрім матеріальної шкоди, йому бездіяльністю відповідача була спричинена також і моральна шкода. Тривала невиплата заробітної плати негативно відобразилась на бюджеті його родини, змінила життєвий уклад його сім’ї, вони вимушені були обмежувати себе у купівлі необхідних продуктів харчування, одежі, взуття та предметів побуту. Для того, щоб вижити, йому доводилось брати гроші у борг, що принижувало його і завдавало душевних хвилювань. Його також принижувала ситуація, коли він повинен був «оббивати пороги» начальників для того, щоб отримати зароблену своєю працею, заробітну плату. Також зараз він вимушений витрачати свій час, сили та кошти на звернення до суду за захистом своїх законних прав.

Тому він вважає, що у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України, в якій зазначено, що: «відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя» з відповідача повинна бути стягнута і моральна шкода, яку він оцінює в 3000грн. Тому позивач просить: стягнути з відповідача на його користь компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 9424,25грн.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 3000грн.; стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати за надання юридичної допомоги при зверненні до суду, згідно квитанції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд провести заочний розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки до суду не сповістив.

На підставі ст. 169 ЦПК України, Суд, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи думку позивача, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду підтвердив той факт, що позивач ОСОБА_1 знаходився у скрутному становищі в зв’язку із не виплатою заробітної плати, тому для оплати своїх потреб брав у нього позику.

Вислухавши позивача, свідка ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані позивачем, суд приходить до наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, згідно з наказом № 45 від 23 квітня 2007 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду електрогазозварювальника ручного зварювання 5 розряду на дільницю з експлуатації очисних споруд каналізації лівого берега на Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» (а. с. 9).

30 листопада 2008 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» по переводу в Дніпродзержинське водопровідно-каналізаційне управління Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водопровід» (а.с. 9).

В судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом № 774-п від 01 грудня 2008 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду електрогазозварювальника ручного зварювання 5 розряду комплексу з експлуатації очисних споруд каналізації по переводу з «Дніпродзержинськводоканал» (а.с. 9).

03 березня 2009 року позивач ОСОБА_1 звільнений з посади по переводу в «Дніпродзержинськводоканал» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, згідно з наказом № 801 від 03 березня 2009 року (а.с. 9).

04 березня 2009 року позивач ОСОБА_1 прийнятий до Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської Ради «Дніпродзержинськводоканал» на посаду електрогазозварювальника ручного зварювання 5 розряду на дільницю з експлуатації очисних споруд каналізації лівого берега, згідно з наказом № 868 від 04 березня 2009 року (а.с. 9).

В судовому засіданні, з пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що при звільненні його з Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської Ради «Дніпродзержинськводоканал» з ним не було проведено розрахунок по заробітній платі за листопад 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» нарахована заробітна плата за червень 2008 року – 1853,01 грн. (а.с. 11); за липень 2008 року – 2224,26 грн. (а.с. 12); за серпень 2008 року – 2019,45 грн. (а.с. 13); за вересень 2008 року – 2155,33 грн. (а.с. 14); за жовтень 2008 року – 2489,21 грн. (а.с. 16); за листопад 2008 року – 3438,44 грн. (а.с. 15), що також підтверджується довідкою КВП ДМР «Дніпродзержинськводоканал» від 01.06.2009р. за вих. № 73 (а.с. 10).

Так, відповідно до листа Філії Дніпродзержинського відділення № 3293 Державного ощадного банку України від 16.12.2009р. за вих. № 4056, в судовому засіданні встановлено, що за період з 30 листопада 2008 року по 24 квітня 2009 року на р/р 26036300001479, МФО 306083 Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзежринськводоканал» були кошти (а.с. 68, 69).

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.05.2009р. № 698-37/V «Про ліквідацію комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» припинено діяльність КВП ДМР «Дніпродзержинськводоканал» шляхом ліквідації та утворено ліквідаційну комісію КВП ДМР «Дніпродзержинсьководоканал» (а.с. 36).

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

В судовому засіданні встановлено, зо згідно з Наказом № 720-пр/п від 01.07.2009р. позивач ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал», електрогазозварювальником ручного зварювання 5 розряду на комплекс з експлуатації очисних споруд каналізації (а.с. 37).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні позивачу ОСОБА_1, окрім матеріальної шкоди була спричинена моральна шкода, яка згідно до пояснень позивача виразилась в тому, що тривала невиплата заробітної плати негативно відобразилась на бюджеті його родини, змінила життєвий уклад його сім’ї, вони вимушені були обмежувати себе у купівлі необхідних продуктів харчування, одежі, взуття та предметів побуту.

Родина позивача ОСОБА_1 складається з дружини – ОСОБА_3, сина – ОСОБА_4, сина – ОСОБА_5, який навчається в 11 класі Єлизаветівської середньої загальноосвітньої школи (а.с. 27), доньки – ОСОБА_6, що підтверджується довідкою виданою Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області від 07.08.2009р. за вих. № 929 (а.с. 29).

В судовому засіданні встановлено, що дружина позивача ОСОБА_3 отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 1460,17 грн., що підтверджується довідкою виданою Дніпровським металургійним комбінатом ім. Дзержинського від 11.08.2009 року (а.с. 28).

Позивач ОСОБА_1 у зв’язку з не виплатою йому заробітної плати вимушений був брати кредит у банку для того, щоб утримувати свою сім’ю (а.с. 30-31).

З пояснень свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 у зв’язку з затримкою виплати йому заробітної плати, був вимушений позичати у неї в борг гроші у сумі 400,00грн. для того, щоб погасити кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 11, 59-61, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ст. 237-1 КЗпП України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» «про стягнення заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку», задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал», р/р 26004485471011 у Дніпродзержинській філії ОСОБА_7 «ПриватБанк», МФО 305965, код 03341322, юридична адреса: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка № 16:

на користь ОСОБА_1 :

? 9424 (дев’ять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 25 копійок - середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати;

? 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок – моральна шкода;

Всього: 10424 (десять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 25 копійок.

на користь держави:

? 102 (сто дві) гривні 74 копійки – судовий збір;

? 120 (сто двадцять гривень) 00 копійок – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Всього: 222 (двісті двадцять дві) гривні 74 копійки .

В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі в 10денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі незгоди з заочним рішенням суду, воно може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Т.П Івченко