Рішення № 8240829, 11.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 р. Справа № 2/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ЗАТ "ЕНСТО Україна"

юридична адреса: вул.Оболонська Набережна,19, корп.4, оф.15, м.Київ, 04210

Фактична адреса: вул.Полярна, 12-а, м.Київ, 04655

до відповідача Приватне підприємство "АКРА ГОЛД" вул.Федьковича,7/61,Івано-Франківськ,76018

про стягнення 42111,01 грн. боргу, в тому числі 32400 грн. основного боргу, 3239,97 грн. пені, 5743,79 грн. інфляційних та 727,52 грн. 3% річних

за участю представників:

від позивача: Сорокопуд О.П. - представник, (довіреність №б/н від 20.01.2010р.) .

від відповідача: не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№370 від 01.02.10 про стягнення з відповідача 32400 грн. заборгованості за поставлений товар, 3239,97 грн. пені, 5743,79 грн. інфляційних, 437,5 грн. - 3% річних.

Позивач в засіданні суду 11.03.10 подав заяву про уточнення розміру пені та санкцій за Вх.№1826 від 11.03.10, згідно якої просив стягнути 3115,41 грн. пені, 5743,79 грн. інфляційних та 1338,16 грн. 3% річних. Також позивачем було подано виписки банку від 01.03.10 та від 05.03.10 про оплату відповідачем 2000 грн. боргу. Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що на виконання умов Дистриб"юторського договору від 02.08.07 він поставив відповідачу товар, за який останній повністю не розрахувався.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 04.02.10 (повідомлення про вручення міститься в матеріалах - а.с.2) та від 18.02.10, яка направлялась за місцезнаходженням відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №251603.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №251603) .

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.                                                            

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача судом,

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Дистриб"юторського договору від 02.08.07 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32400 грн.

Факт поставки товару товару підтверджується матеріалами справи - видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання ова (а.с.37-68, 75-78).

Згідно п.7.2 Договору оплата за товар здійснюється відповідачем в розмірі 100% протягом 30 календарних днів з дати видаткової накладної, чого відповідач не зробив чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 2000 грн. основного боргу, що підтверджується виписками банку від 01.03.10 та від 05.03.10 провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

З врахуванням наведеного, сума основного боргу, що підлягає до стягнення становить 30400 грн.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 5743,79 грн. інфляційних та 727,52 грн. 3% річних, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Позивач в заяві за Вх.№1826 від 11.03.10 просив стягнути 1338,16 грн. 3% річних, а в позовній заяві заявив 727,52 грн. 3% річних, тобто, в даному випадку має місце збільшення розміру позовних вимог, які судом не прийняті, враховуючи, що позивач не оплатив держмитом збільшені позовні вимоги.

Щодо стягнення пені, нарахованої відповідно до п.9.3 Договору, слід зазначити наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 232 ГК України передбачено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 9.3 Договору передбачено, що в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості товару.

Відповідно до ст 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням вищенаведеного, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, періоду прострочки, обгрунтований розмір пені становитиме 3115,41 грн. пені. В решті стягнення пені слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням наведеного, до стягнення підлягає 30400 грн. основного боргу, 3115,41 грн. пені, 5743,79 грн. інфляційних та 727,52 грн. 3% річних.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.174,193,230,232 ГК України ст.ст.11, 525, 526, 530,549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов задовольнити частково .

Стягнути з Приватного підприємства "АКРА ГОЛД" вул.Федьковича,7/61, м.Івано-Франківськ,76018 (код 34844459) на користь ЗАТ "ЕНСТО Україна" юридична адреса: вул.Оболонська Набережна,19, корп.4, оф.15, м.Київ, 04210, фактична адреса: вул.Полярна, 12-а, м.Київ, 04655 (код 33191829) –30400 (тридцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. основного боргу, 3115 (три тисячі сто п"ятнадцять) гривень 41 коп. пені, 5743 (п"ять тисяч сімсот сорок три) гривні 79 коп. інфляційних, 727 (сімсот двадцять сім) гривень 52 коп. 3% річних, 399 (триста дев"яносто дев"ять) гривень 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) гривні 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 2000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.          

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 15.03.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

_____ помічник судді Шунтов .М.

15.03.10