Рішення № 8240831, 11.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 р. Справа № 19/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Комунального підприємства "Теплосервіс", вул.Каракая,25, м.Калуш, а\с 1600,77301

до відповідача: Комунального закладу "Калуська центральна районна лікарня" вул.Медична, 6, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300,

про стягнення заборгованості в сумі 801302,45 грн. згідно договору на відпуск теплової енергії.

Представники:

Від позивача: головний бухгалтер Ночевчук В.П., (доручення № 28 від 01.10.09р.)

Від відповідача: не з"явилися.

встановив:

Комунальне підприємство "Теплосервіс" звернулося в суд із позовом до Комунального закладу "Калуська центральна районна лікарня" про стягнення заборгованості в сумі 801302,45 грн. згідно договору №1 від 01.01.09. на відпуск теплової енергії. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо розрахунків за надані послуги та спожиту теплову енергію.

Представник позивача 22.02.10. подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та просить стягнути з відповідача 1026599,32 грн. - основного боргу та пені в сумі 68 480,88 грн.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 23.02.10. (вих.№3635), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 14523274, вручено 02.03.10.

28.01.10. представник відповідача подав відзив на позов вх.№501 від 28.01.10., яким позов визнав частково, в частині стягнення основної заборгованості. Щодо стягнення пені, зазначив, що кошторисним призначенням на утримання бюджетної установи не передбачено погашення пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.01.09. між сторонами даного спору укладено договір на відпуск теплової енергії №1, згідно яких позивач (постачальник) зобов”язався забезпечувати тепловою енергією відповідача (споживача), відповідно до умов договору та додатків до даного договору, що є його невід"ємними частинами, а відповідач в свою чергу вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію в строки передбачені договором.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що оплата за теплову енергію проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів постачання не пізніше 15-го числа поточного місяця;

- остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5-го числа місяця наступного за поточним.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач за період з 01.01.09. по 01.01.10. забазпечував відповідача тепловою енергією, що підтверджується рахунками-фактурами, копії яких долучені до матеріалів справи.

          Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за надані послуги та спожиту теплову енергію.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялись відповідачу претензії №25 від 04.02.09., №27 від 06.02.09., №55 від 12.03.09., №79 від 15.04.09., № 139 від 26.05.09., №144 від 05.06.09., №154 від 26.06.09., №169 від 21.07.09., №191 від 28.08.09., №205 від 23.09.09., №239 від 30.10.09., №254 від 30.11.09. та №255 від 02.12.09. з вимогою добровільно погасити борг, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 4.4. договору №1 від 01.01.09. про відпуск теплової енергії, а також беручи до уваги акт звірки взаємних розрахунків станом на 04.01.10., заборгованість відповідача перед позивачем становить 1026599,32 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання, щодо оплати наданих послуг та спожитої теплової енергії, тому вимоги позивача про стягнення 1026599,32 грн. боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 договору №1 від 01.01.09. сторони узгодили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки визначені договором, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день простроченого платежу, обгрунтований розмір якої згідно розрахунку суду становить 40244,49 грн. та підлягає задоволенню. В решті суми пені в розмірі 28236,39 грн. слід відмовити, виходячи із вимог ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з викладеного, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в сумі 1026599,32 грн. боргу та 40244,49 грн. - пені.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, 193, 232 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Калуська центральна районна лікарня" вул.Медична, 6, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300,( код 33578224) на користь Комунального підприємства "Теплосервіс", вул.Каракая,25, м.Калуш, а\с 1600,77301, (код 34160263)- 1026599,32 (один мільйон двадцять шість тисяч п"ятсот дев"яносто дев"ять гривень тридцять дві копійки)- основної заборгованості та 40244,49 (сорок тисяч двісті сорок чотири гривні сорок дев"ять копійок), а також 10668,43(десять тисяч шістсот шістдесят вісім гривень сорок три копійки) витрат по сплаті державного мита та 229,91 (двісті двадцять дев"ять гривень дев"яносто одну копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 15.03.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 15.03.10