Рішення № 8240708, 10.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 р. Справа № 20/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України", вул. Кудрявська,26/28, м.Київ, 04053;

до відповідача Приватного підприємства "Техноресурс", вул. Долинська, 88, м.Калуш,

Івано-Франківська область, 77300;

про стягнення коштів.

Представники:

Від позивача: Капанистий В.І.- представник, (довіреність №2-5д від 21.12.09р.);

Від відповідача: Щербій І.М.- керівник, (довідка АБ №225345 з ЄДРПОУ ).

          Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Техноресурс"

штрафних санкцій в сумі 177534,81грн.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяви про зменшення позовних вимог № 1736 та № 1737 від 10.03.2010р., в яких просить зменшити суму позову до 177534,81грн.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, оскільки ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору поставки № УГВ 9432/22-08 від 10.11.2008р.;

- неналежне виконання відповідачем п. 1.1 Договору та Специфікацій до договору, які передбачають порядок поставки продукції позивачу;

- нарахування відповідачу штрафу в сумі 177534,81грн. на підставі п.7.7. Договору, який вказує що у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов"язань у термін, зазначений у специфікаціях, останній сплачує штраф у розмірі 15% від суми непоставленого товару.

                    Посилається на ст.ст.16, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

                    Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 1272 (вх.) від 23.02.2010р., вказуючи при цьому на:

- порушення позивачем п.3.4.1 Договору, зокрема позивач не надіслав відповідачу рознарядку

на відвантаження "Товару";

- те, що відповідач звертався до позивача з листом № 28 від 29.12.2008 року ,про продовження терміну дії спірного договору, однак такий лист залишено без відповіді;

- позивачем не надано доказів вини відповідача в порушенні умов договору та в чому саме полягає порушення договірних зобов"язань зі сторони відповідача і як наслідок відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

                    Посилається на ст.ст. 628, 614, 629, 612, 613, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 229, 193 Господарського кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

          Між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Приватним підприємством "Техноресурс", 10 листопада 2008р. укладено договір поставки № УГВ 9432/22-08.

          З огляду на п.1.1 Договору продавець (відповідач) передає, а покупець (позивач) приймає і оплачує продукцію - "товар", відповідно до Специфікації, що додається до Договору і є його невід"ємною частиною.

          Умови поставки товару. перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в Специфікаціях (п.3.1 Договору).

          Відповідно до Специфікацій № 1- №5 до Договору відповідач зобов"язувався передати позивачеві продукцію матеріально-технічного призначення на загальну суму 2877776,88грн.

          Термін постачання товару: листопад-грудень 2008р.(п.3 Специфікацій).

          Як вбачається з матеріалів справи (а.с.24-27), відповідач поставив, а позивач отримав продукцію матеріально-технічного призначення відповідно до актів:

- № 62 від 17 листопада 2008р. на суму 226444,80грн.;

- № 63 від 17 листопада 2008р. на суму 227587,80грн.;

- № 64 від 21 листопада 2008р. на суму 100107,00грн.;

- б/н від 21 листопада 2008р. на суму 353406,60грн.;

- № 68 від 09.12.2008р. на суму 418610,76грн.;

- № 71 від 25 грудня 2008р. на суму 95646,00грн.;

- № 72 від 25 грудня 2008р. на суму 159636,12грн.;

- № 73 від 30 грудня 2008р. на суму 42994,80грн.;

- № 74 від 31 грудня 2008р. на суму 69777,60грн.

          Загальна вартість поставленого товару складає 1694211,40 грн. Отже, відповідачем недопоставлено позивачу товар на суму 1183565,40грн.

          Станом на 10.03.2010р., матеріали справи не містять відомостей про поставку відповідачем продукції в обсязі та строки визначені положеннями спірного договору, а отже в наявності факт порушення відповідачем по справі, умов спірного договору, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного та господарського законодавства.

          В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

                    Згідно п. 7.7 Договору у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов"язань у термін, зазначений у специфікаціях, останній сплачує штраф у розмірі 15% від суми непоставленого товару.

                    В разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

          Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

          З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф в сумі 177534,81грн. зумовлений неналежним виконанням умов спірного договору (а.с.84).

          Слід зазначити, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов"язання не звільняє боржника від виконання зобов"язання в натурі (ст.234 Господарського кодексу України).

          Заперечення відповідача, про відсутність його вини в спірних договірних зобов"язаннях, не заслуговують на увагу. В судовому засіданні встановлено , що відповідачем в порушення п.3.4 Договору, не повідомлено позивача і вантажоотримувача про готовність "Товару" до відвантаження. Подані відповідачем листи ( а.с. 74-78), адресовані заступнику директора ДК "Укргазовидобування " №№5-11/08 від 12.11.2008р.,4-11/08 від 12.11.2008р.,3-11/08 від 12.11.2008 р,.2-11/08від 12.11.2008р.,1-11/08 від 12.11.2008 р. не приймаються судом , як належні і допустимі докази в підтвердження факту належного виконання умов Договору (п.3.4), як цього вимагає закон , оскільки , відсутні докази як направлення відповідачем вказаних листів позивачу так і отримання їх останнім. Більше того, не подано суду доказів в підтвердження факту повідомлення , про готовність Товару до відвантаження ( п.3.4 Договору) ,

відповідачем вантажоотримувача , яким згідно з пунктом 4 Специфікацій №№1-5 є БУ "Укрбургаз" Харківська область, м. Красноград.

          З наведеного слідує , що оскільки відповідачем не повідомлено позивача , про готовність Товару до відвантаження, то позивач не міг направити відповідачу рознарядку на відвантаження Товару, а отже виконати умови пункту 3.4.1 Договору .

          Крім того , відповідач в судовому засіданні вказав , у відзиві на позов (а.с.65-66) зазначив , що він звертався з листом № 28 від 29.12.2008 року до позивача , про продовження терміну дії Договору , через неготовність Товару до відвантаження в строки передбачені угодою , чим ще раз підтвердив про неналежність виконання ним умов Договору , при цьому не довівши перед судом причин поважності такого невиконання.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Отже, позивачем доведено правомірність заявленої вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 177534,81грн. Доводи відповідача визнаються судом не переконливими та такими , що не відповідають фактичним обставинам справи.

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 234 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з Приватного підприємства "Техноресурс", вул. Долинська, 88, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (код ЄДРПОУ 30342270) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Кудрявська,26/28, м.Київ, 04053 (код ЄДРПОУ 30019775) - 177534,81грн. (сто сімдесят сім тисяч п"ятсот тридцять чотири грн. 81коп.) - штрафу, 1775,35грн. (одна тисяча сімсот сімдесят п"ять грн. 35коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

                                                                      Рішення підписано 13.03.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

13.03.2010р.