Рішення № 8240646, 04.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. Справа № 2/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТзОВ "Агрокосм", вул. Героїв Сталінграда,122, м.Дніпропетровськ, 49033

до відповідача ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит", вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 14477,8 грн. боргу

за участю представників:

від позивача: Ющенко С.В. - представник, (довіреність №600 від 04.08.09р. )

від відповідача: не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№356 від 01.02.10 про стягнення з відповідача 10814 грн. заборгованості за поставлений товар, 1306,91 грн. пені, 1923,88 грн. інфляційних та 433,01 грн. 3% річних.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки товару №160 від 27.03.08 він передав відповідачу товар, за який останній повністю не розрахувався. В засіданні суду 04.03.10 позивачем подано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.02.10 становить 9919,32 грн. основного боргу. Також позивачем долучено до матеріалів справи лист відповідача за Вих.№2936 від 17.11.09 (адресований позивачу) про списання по взаємозаліку суми 895,68 грн. на підставі ст.601 ЦК України.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча доказ вручення ухвал суду від 03.02.10 та 18.02.10 міститься в матеріалах справи, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача судом,

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.08 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки товару №160 та протокол розбіжностей до даного договору, відповідно до умов Договору Постачальник (позивач) взяв на себе обов”язок поставити визначений цим договором товар, а Покупець (відповідач) взяв на себе зобов”язання прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11114,4 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.17-29).

Відповідно п.6.1 протоколу розбіжностей до договору поставки товару №160 від 27.03.08 оплата покупцем за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару останнім .

Позивач зазначив, що відповідач частково розрахувався за товар в сумі 300,4 грн., заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 10814 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору в разі закінчення строку ( терміну) придатності товару або неможливості його подальшої реалізації ( роздрібного продажу), а також виявленої відсутності документів, що засвідчують якість та безпеку товару Покупець має право повернути товар Постачальнику в кількості, що дорівнює 100 % кількості поставленої партії товару або його залишку, наявного у Покупця, а Постачальник зобов"язаний прийняти товар, що підлягає поверненню. Повернення здійснюється згідно повідомлення Покупцем Постачальника при виникненні обставин згідно яких даним договором передбачено повернення товару. Повідомлення про необхідність повернення товару може бути здійснено покупцем письмово або усно, та передано за допомогою поштового зв"язку або технічними засобами: факсом, телефоном, електронною поштою та ін.

Враховуючи, що від відповідача таких повідомлень не надходили, то даний факт свідчить про реалізацію ним товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу україни за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, згідно акту звірки сторін, який підписаний і завірений круглими печатками представників обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.02.10 становила 9919,32 грн. основного боргу, з врахуванням того факту, що на підставі листа відповідача за Вих.№2936 від 17.11.09 мало місце списання по взаємозаліку суми 895,68 грн. на підставі ст.601 ЦК України. Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись як за заявою однієї із сторін так і за згодою сторін.

Отже, списання 895,68 грн. боргу мало місце до звернення позивача до суду , а тому в позові в цій частині належить відмовити.

Щодо стягнення 1306,91 грн. пені, слід зазначити наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. У відповідності до п.11.7 протоколу розбіжностей до договору поставки товару №160 від 27.03.08 у разі несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов"язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. В ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В ст.3 цього закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 ГК України передбачено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням вищенаведеного обгрунтований розмір пені становитиме 1108,49 грн. В решті стягнення пені слід відмовити за безпідставністю вимог.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 1923,88 грн. інфляційних та 433,01 грн. 3% річних, оскільки ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Таким чином, до стягнення підлягає 9919,32 грн. основного боргу, 1108,49 грн. пені, 1923,88 грн. інфляційних та 433,01 грн. - 3% річних.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа "Фаворит" , вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ (код 31524633) на користь ТзОВ "Агрокосм", вул. Героїв Сталінграда,122, м.Дніпропетровськ,49033 (код 24229322) – 9919 (дев"ять тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять) гривень 32 коп. основного боргу, 1108 (тисячу сто вісім) гривень 49 коп. пені, 1923 (тисячу дев"ятсот двадцять три) гривні 88 коп. інфляційних, 433 (чотириста тридцять три) гривні 01 коп. 3% річних, 133 (сто тридцять три) гривні 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) гривень 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 09.03.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

_____помічник судді Шунтов О.М. 09.03.10