Рішення № 8240652, 04.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. Справа № 19/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" вул. Дегтярівська, 21-Г, м. Київ 119,04119

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" вул.Івасюка,62, м. Івано-Франківськ,76005

про стягнення заборгованості, штрафних санкцій на суму 112 499 грн. 68 коп., розірвання договору та вилучення майна.

Представники:

Від позивача: юрисконсульт Локшин А.В., (довіреність № 3380 від 17.07.09.)

Від відповідача 1, 2 представники не з'явилися.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулось в суд з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 112 499,68 грн., згідно договору фінансового лізингу №071221-54/ФЛ-Ю-А від 21.12.07., а також розірвання даного договору та вилучення майна, переданого відповідачу 1 на підставі вищезазначеного договору.

Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати відповідачем лізингових платежів згідно встановленого графіка та просив суд їх задовольнити.

26.02.10. представник позивача подав заяву вх.№1436 від 26.02.10. про зміну позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2, як з солідарних боржників основний борг у розмірі 54 702,59 грн., пеню - 2860,79 грн., 3% річних - 358,09 грн., збитки понесені в зв'язку із знеціненням грошових коштів - 1837,76 грн., штраф - 2190,00 грн., а також вилучити у відповідача 1 та передати власнику - позивачу предмет лізингу - автомобіль ГАЗ-33104-318 І, реєстраційний номер АА 9216 ЕТ, номер кузова 33104070011982, 2007 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 50550,45 грн.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Представники відповідачів двічі в судові засідання не з"являлися, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористалися, відзиву на позов не подали, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 25.01.10., що підтверджується поштовим повідомленням № 14240753 ( вручено 29.01.10.), № 14240737 ( вручено 29.01.10.). та ухвалою суду від 16.02.10., що підтверджується поштовим повідомленням № 144429813 ( вручено 19.02.10.), № 14449848 ( вручено 19.02.10.).

15.02.10. від відповідача 2 та 04.03.10. від відповідача 1 надійшли клопотання № 15/2 (вх.№1064) та № 26/62-2010 (вх. № 1602) про відкладення розгляду справи, мотивовані хворобою уповноваженого представника, звільненням юрисконсульта та перебуванням директора товариства на стаціонарному лікуванні.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача 1, виходячи з наступного:

- 16.02.10. судом відкладався розгляд справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, в зв"язку з нез"явленням в судове засідання представників сторін, в даному випадку відповідачів по справі –ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" та відповідача-2 ТзОВ "Станіславська торгова компанія" на підставі клопотання від 15.02.10. № 15/2 (вх.№1064);

- відповідачами не виконано вимоги викладені в ухвалах суду від 25.01.10. та 16.02.10., щодо документального підтвердження неможливості забезпечення присутності повноважних представників та подання відзиву на позов;

- клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, виходячи із вимог ст. 33 ГПК України є необгрунтованим та документально не підтвердженим.

Крім того, ст.28 ГПК України, передбачено, що представниками юридичних осіб можуть бути будь-які особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства чи організації.

Виходячи з викладеного, суд розцінює такі дії відповідачів як безпідставне затягування розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача 1 та відповідача 2 за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21.12.07. між сторонами даного спору укладено договір фінансового лізингу № 071221-54/ФЛ-Ю-А (копія якого долучена до матеріалів справи), згідно якого позивач зобов'язується передати відповідачу 1 в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до договору, а відповідач 1 в свою чергу прийняти майно (предмет лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договорами.

Приписами ст. 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Позивач, на виконання умов договору, передав в користування відповідачу 1 майно, що є предметом лізингу - автомобіль ГАЗ-33104-318 І, реєстраційний номер АА 9216 ЕТ, номер кузова 33104070011982, 2007 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 21.12.07., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.1. договору та графіка сплати лізингових платежів відповідач 1 зобов"язався виплачувати позивачу лізингові платежі.

Всупереч договірних зобов"язань, відповідач 1 обов'язок за договорами щодо сплати періодичних лізингових платежів виконав частково, внаслідок чого за період з лютого 2009 р. по травень 2009 p., виникла заборгованість за договором фінансового лізингу № 071221-54/ФЛ-Ю-А , яка станом на 29.05.09. становить 54702,59 грн.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачений обов’язок сторін виконувати зобов’язання належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вказівок закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Пунктом 11.2.1 договору встановлена відповідальність за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 договору графіка сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору), та інших платежів, передбачених договором, відповідач 1 зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки, обгрунтований розмір якої складає 2860,79 грн.

                    Суд вважає підставним, застосування ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, за вимогою кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки 1837,76грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, в розмірі 358,09 грн.

Відповідно до п. 8.2.1. договору відповідач 1 зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій договором (Додаток № 3 до договору).

Відповідач з першого кварталу 2009 р. по другий квартал 2009 р. обов"язок щодо подання звітів у встановленій формі не виконував.

Згідно з п. 11.2.3. договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу відповідач 1 зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення. Відповідно до поданого позивачем розрахунку, розмір штрафу становить 2190,00 грн. та підлягає до задоволення.

21.12.07. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"(надалі - відповідач 2), з метою забезпечення зобов'язань відповідача 1 за договором фінансового лізингу № 071221-54/ФЛ-Ю-А від 21.12.07. укладено договір поруки № 071221-74/П, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.41).

Відповідно до пункту 2 договору поруки, відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем 1 усіх грошових зобов'язань за договорами в повному обсязі, в т.ч.:

-за сплату позивачу лізингових платежів;

-сплату позивачу пені, інших штрафних санкцій, відшкодування збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на відповідача 1 відповідно до умов договорів та чинного законодавства України.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

В ч.1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи із викладеного та враховуючи той факт, що поручителем за виконання зобов'язань за договором виступає відповідач 2, то позивач вправі вимагати виконання зобов'язання з відповідача 1 та відповідача 2, як солідарних боржників.

Оскільки відповідачами не подано суду доказів здійснення повної сплати заборгованості, не надано заперечень, щодо її розміру, а також доказів повернення майна, то відповідно до приписів встановлених ст.33 ГПК України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 54702,59 грн.- основного боргу , пені - 2860,79 грн., 3% річних - 358,09 грн., інфляційних втрат - 1837,76 грн. та штрафу - 2190,00 грн. такими, що підлягають до задоволення та стягненню із відповідачів солідарно.

Приписами статті 214 ЦК України встановлено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Тобто для відмови від договору в односторонньому порядку достатньою є наявність відповідних підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Згідно ч. 3 cт. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Пунктом 16.3.2 договору передбачено, що на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадках, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору).

Згідно п.7.ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що лізингодавець має право вилучити майно у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 10.2. Договору, у випадку виникнення будь - якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1. даного договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7-ми робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю.

Позивачем, 25.05.09., направлено відповідачу письмове повідомлення про відмову (розірвання) від договору та вилучення майна № 2786, яким зобов"язано відповідача 1 до 29.05.09. повернути майно, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.44), отримане 17.06.09., що підтверджено описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.42-43). Проте, станом на 29.12.09. дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов"язань щодо сплати лізингових платежів, що обумовило вимогу позивача про вилучення предмету лізингу - автомобіля ГАЗ-33104-318 І, реєстраційний номер АА 9216 ЕТ, номер кузова 33104070011982, 2007 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 50550,45 грн., яка є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок стягнення з відповідача 1.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.214, 526, 530, 543, 625, 806 ЦК України, Закону України "Про фінансовий лізинг", керуючись ст. 22,33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Оволайн ЛТД" м.Івано-Франківськ, вул.Івасюка,62, (код 34623849) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" м.Івано-Франківськ, вул.Івасюка,62, (код 32873692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м.Київ, вул.Дегтярівська, 21-г (код 33880354)- 61949,23 (шістдесят одну тисячу дев"ятсот сорок дев"ять гривень двадцять три копійки) заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Оволайн ЛТД" м.Івано-Франківськ, вул.Івасюка,62, (код 34623849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м.Київ, вул.Дегтярівська, 21-г (код 33880354)- 1125,00 (одну тисячу сто двадцять п"ять гривень) державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Оволайн ЛТД" м.Івано-Франківськ, вул.Івасюка,62, (код 34623849) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м.Київ, вул.Дегтярівська, 21-г (код 33880354) автомобіль ГАЗ-33104-318 І, реєстраційний номер АА 9216 ЕТ, номер кузова 33104070011982, 2007 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 50550,45 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень сорок п"ять копійок) згідно акта прийому -передачі.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 09.03.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 09.03.10