Рішення № 82402406, 04.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/534/19

категорія 102080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретарки судового засідання Магдич В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Магась О.П.,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, зобов`язати поновити актовий запис про народження, -

встановив:

01.02.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , у якій він просить:

- визнати протиправною бездіяльність Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області від 14.01.2019 за №31/9.12-16 щодо відмови поновити актовий запис про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Попільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 про усиновлення ОСОБА_3 громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередньо поновити актовий запис про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міс це народження : Республіка Корея Кьонгбук, Джомчон-сі, Джомчок-донг 245-30 бонджі, вказавши в графах поновленого свідоцтва про народження дані, передбачені законодавством України, після чого внести зміни до поновленого актового запису про народження, в якому в графі "БАТЬКИ": вказати - батько громадянин України ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 його було усиновлено, на підставі чого він звернувся із заявою до відповідача про поновлення актового запису про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , а саме щодо зазначення у графі «батьки»: батько - громадянин України ОСОБА_3 . Однак, відповідачем, на думку позивача, було протиправно відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 22.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 21.03.2019 на 11:30.

15.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 12.03.2019 №121/9.12-15 (а.с. 70-73). В якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, у зв`язку із тим, що під час розгляду Попільнянським районним судом Житомирської області справи про усиновлення ОСОБА_1 не вирішувалось питання про запис усиновителя батьком, крім того до розгляду вказаної справи Попільнянський РВ ДРАЦС не залучався. Також, представником відповідача у відзиві зазначено, що зі змісту тексту рішення та його резолютивної частини вбачається, що заявник ОСОБА_3 порушував питання лише щодо усиновлення ним громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші вимоги, які б полягали у зобов`язанні відділу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження у зв`язку з усиновленням, відсутні.

У підготовчому засіданні 21.03.2019 оголошено перерву до 23.04.2019 до 14:00 для надання представнику позивача часу надати додаткові докази, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 21.03.2019 (а.с. 85-86).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 23.04.2019, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив клопотання ОСОБА_3 та залучив до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 04.06.2019 до 14:00 для надання часу третій особі для подання належним чином завірених документів, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 23.04.2019 (а.с. 93-95).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 04.06.2019, постановленою у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні 04.06.2019 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі з підстав, що зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.2019 проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 70-73).

Третя особа у судовому засіданні 04.06.2019 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та третьої особи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 у справі №288/1626/18 за позовом ОСОБА_3 , повнолітньої особи, щодо якої подається заява: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про усиновлення - задоволено. Усиновлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30-34). Вказане рішення суду набрало законної сили 27.12.2018.

12.01.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області про поновлення актового запису про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши у графі «БАТЬКИ»: батько - громадянин України ОСОБА_3 (а.с. 52).

Відповідач листом від 14.01.2019 №31/9.12-16 відмовив у задоволенні поданої позивачем заяви, з посиланням на те, що відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у разі, якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Крім того, зазначено, що підставою для внесення змін до актового запису є рішення суду, яке набрало законної сили, однак у резолютивній частині рішенні Попільнянського районного суду Житомирської області про усиновлення від 27.11.2018 справа №288/1626/18, відсутні відомості щодо актового запису про народження, не зазначено про внесення змін до актового запису, про запис усиновителя батьком, що унеможливлює його виконання (а.с. 53-54).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію, зокрема, народження фізичної особи та її походження, вносять зміни до актових записів цивільного стану.

Згідно з статтею 229 Сімейного кодексу України передбачено право усиновлювача бути записаним матір`ю, батьком дитини. Зокрема частина 1 цієї статті передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

За правилами частин першої - четвертої статті 22 цього Закону України внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до частини 5 статті 22 вказаного Закону України у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила).

Згідно із пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку (пункт 1.15 Правил).

Відповідно до пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред`явленні паспорта або паспортного документа. Реєстрація заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін (пункт 2.3 Правил).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах між Україною та Республікою Корея не укладався, що підтверджується даними із офіційного сайта Міністерства Юстиції України та Міністерства Закордонних Справ України (а.с. 35-51). Отже, позивач позбавлений можливості поновити актовий запис про народження за місцем народження у Республіці Корея.

Як вже було зазначено раніше судом встановлено, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 у справі №288/1626/18, яке набрало законної сили, встановлено факт усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, зі змісту вказаного рішення слідує, що батьком усиновленого ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

У силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 у справі №288/1626/18, яке набрало законної сили, при розгляді цієї справи не потребують доказування.

Відповідно до підпункту 2.13.1 пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Пунктом 2.16 Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Підпунктом 2.16.4 пункту 2.16 Правил визначено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, у даному випадку рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 у справі №288/1626/18, яким встановлено факт усиновлення ОСОБА_3 громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , є самостійною підставою для внесення змін в актовий запис про народження.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем при зверненні позивача не було поновлено актовий запис про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 у вигляді зазначення у графі "батьки": батько - громадянин України ОСОБА_3 " на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 (зміна відомостей про батька), у зв`язку з чим протиправно відмовлено у вчиненні відповідних дій. Суд вважає, що відмова відповідача не може бути бездіяльністю а саме діями, які порушили право позивача, а тому в цій частині про визнання бездіяльності відповідача протиправною позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Підпунктом 2.13.2 п.2.13, підпункту 2.16.7 пункту 2.16 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про відмову відповідача у спірних правовідносинах не може бути визнане правомірним, оскільки прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з використанням повноважень не з тією метою, з якою вони надані.

Відповідно до частини третьої ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п.29 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Гарнага проти України» зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (<…>) [ВП], заява №30210/96, п.158, ECHR 2000-ХІ).

Таким чином, суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права та законності, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною відмови Головного територіального управління юстиції Житомирської області від 14.01.2019 №31/9.12-16 у поновленні актового запису про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , а саме: щодо відомостей про батька усиновленого, на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018, та зобов`язання відповідача на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 у справі 288/1626/18 про усиновлення, поновити актовий запис про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать - чоловіча, місце народження: Республіка Корея, Кьонгбук, Джомчон-сі, Джомчок-донг 245-30 бонджі, в якому в графі «БАТЬКИ»: вказати - батько громадянин України ОСОБА_3 та видати на його підставі свідоцтво про народження громадянину Республіки Корея ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.77 КАС України згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відмова відповідача не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Безпідставно відмовляючи позивачу у поновленні актового запису про народження позивача, відповідач використав свої повноваження не з тією метою, з якою це повноваження йому надано. Також, відповідач не дотримався необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані його дії.

Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови у поновленні актового запису про народження, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у сумі 500,00 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: 3380919090) до Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (вул. Б.Хмельницького, 7, смт. Попільня, Житомирська область, 13501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 22061746) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними, зобов`язати поновити актовий запис про народження - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області від 14.01.2019 за №31/9.12-16 у поновленні актового запису про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 .

Зобов`язати Попільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27.11.2018 у справі 288/1626/18 про усиновлення, поновити актовий запис про народження громадянина Республіки Корея ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать - чоловіча, місце народження: Республіка Корея, Кьонгбук, Джомчон-сі, Джомчок-донг 245-30 бонджі, в якому в графі «БАТЬКИ»: вказати - батько громадянин України ОСОБА_3 та видати на його підставі свідоцтво про народження громадянину Республіки Корея ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 14 червня 2019 року.

Головуюча суддя Єфіменко Ольга Володимирівна