Рішення № 8240237, 23.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10 Справа № 15/227д/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Побуткомплекс”, 87524, Донецька область, м. Маріуполь, пр.. Металургів, 170, кв. 60

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогрес”, 69005, м. Запоріжжя, вул.. Патріотична, 64-д

про стягнення 30 000 грн. та розірвання договору № 33/24-10 від 24.10.2007

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –Воробйова Т.М., свід №561 від 26.01.2007р.

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Побуткомплекс” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогрес” про стягнення 30 000 грн. та розірвання договору № 33/24-10 від 24.10.2007.

23.11.2009 ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.12.2009. Розгляд справи відкладався.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 23.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 24 жовтня 2007 року позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 33/24-10, предметом якого була поставка відповідачу обладнання, найменування, ціна та кількість якого вказана в специфікації № 1 до Договору. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором щодо здійснення попередньої оплати виконав, а відповідач в порушення умов договору постачання товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 30000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору № 33/24-10 від 24.10.2007р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 24 жовтня 2007 року позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 33/24-10, предметом якого була поставка відповідачу обладнання, найменування, ціна та кількість якого вказана в специфікації № 1 до Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата провадиться у вигляді перерахування авансового платежу на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 50% вартості продукції згідно п. 3.2 Договору. Відповідно до п. 3.2 Договору вартість обладнання складає 355000 (триста п'ятдесят п'ять тисяч) гривень.

Згідно з п. 4.3 Договору партія обладнання, яка підлягає поставці, встановлюється з розрахунку суми грошових коштів, зарахованих в оплату на поточний рахунок Відповідача, у зв'язку з чим під час виконання поставки можливі відхилення від заказаної кількості та асортименту.

Відповідно до п. 4.6 Договору у випадку, якщо Покупець не замовляє продукцію у Продавця протягом 60-ти календарних днів, то Продавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку.

Як свідчать вивчені матеріали платіжним дорученням № 1552 від 25.10.2007 року позивачем на рахунок відповідача було перераховано 30000 (тридцять тисяч) гривень..

Відповідно до п. 10.2 Договору 12.12.2008 року на адресу Відповідача було направлено претензію № 121 з вимогою повернути перераховану Позивачем суму у розмірі 30000 гривень. Вказану претензію Відповідач отримав 14.01.2009 року, але відповіді на претензію не надано. Будь –яких повідомлень про готовність продукції на суму передплати відповідачем на адресу відповідача не направлялось.

Відповідачем в порушення умов договору постачання твору не здійснено.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 30000,00 грн. попередньої оплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України терміном дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, які виникли на основі цього договору. Закінчення терміну дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору у випадку, якщо Покупець не замовляє продукцію у Продавця протягом 60-ти календарних днів, то Продавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку.

Враховуючи те, що відповідачем не була проведена поставка продукції за договором, що є істотним порушенням умов договору, а також те, що відповідач не скористався своїм правом відмови від договору в однобічному порядку, керуючись п. 11.2 Договору, а також ст. 188 Господарського кодексу України 07.08.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено додаткову угоду про розірвання договору поставки № 33/24-10 від 24.10.2007 року з супроводжувальним листом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги про розірвання договору №33/24-10 від 24.10.2007 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем державного мита, витрат на ІТЗ судового процесу та вартості адвокатських послуг, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.. 526,693 ЦК України, ст. ст.. 193, 231 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Договір №33/24-10 від 24.10.2007 року укладений ТОВ «Побуткомплекс»та ТОВ «ЕлектроПрогрес»розірвати.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогрес”, ( 69005, м. Запоріжжя, вул.. Патріотична, 64-д, ЄДРПОУ31708201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Побуткомплекс”, (87524, Донецька область, м. Маріуполь, пр.. Металургів, 170, кв. 60, ЄДРПОУ 20355395) 30000,00 грн. попередньої оплати та 2401 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01.03.2010р..