Рішення № 8240192, 26.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.10 Справа № 21/32/10

Суддя

За позовом –Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, б. 25)

до відповідача –Виробничо-комерційного підприємства “Мако,ЛТД” (69063, м.Запоріжжя, вул.Свердлова, б.17; код за ЄДРПОУ 19270386)

про стягнення 1371 грн. 47 коп.

                                                                                суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача – Зінченко О.М., дов. № 141 від 24.04.2009; Фастовець О.В., дов. № 263 від 08.12.2009;

від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.01.2010 ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж заявлений позов про стягнення з Виробничо-комерційного підприємства “Мако,ЛТД 1371 грн. 47 коп. боргу за спожиту активну та реактивну електроенергію за договором № 3542 від 20.11.1998.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2010 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 21/32/10, судове засідання призначено на 26.02.2010.

У судове засідання 26.02.2010 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 28.01.2010 року.

Позивач у засіданні підтримав позовні вимоги.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвалу про порушення справи від 28.01.2010 було направлено на адресу відповідача 02.02.2010.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 26.02.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

За клопотанням представника позивача, справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

                                        ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” пункту 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (далі –«Правила) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.          

Між ВАТ „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі –“Позивач”) та ВКП “Мако,ЛТД (далі –“Відповідач”) укладений договір № 3542 від 15.08.1997 р. на користування електричною енергією (далі Договір № 3542).

Відповідно до п. 4.2 Договору № 3542 кожний місяць до 14 години другого робочого дня, наступного за звітним місяцем (звітним періодом), Споживач направляє свого представника у відділ збуту для пред'явлення звіту (рапорту) про спожиту електроенергію (активну та реактивну) за розрахунковий період, документів, підтверджуючих сплату за спожиту електроенергію за розрахунковий період, та отримання платіжних документів для сплати за електроенергію у наступному звітному періоді.

Згідно п. 4.3 Договору остаточний розрахунок за електроенергію, що розрахований по наданому рапорту (звіту), а також інші платежі за розрахунковий період здійснюються по платіжним вимогам дорученням, що направляються Споживачу Електропостачальною організацією.

Відповідно до п. 4.4 Договору Споживач здійснює сплату у 5-ти денний строк після дати, вказаній у платіжному документі.

Згідно з п. 4.10 Договору № 3542 «з питань розрахунків за електроенергію, не обумовленим дійсним договором, сторони керуються діючим законодавством, постановами Кабінету Міністрів, Наказами Президента, нормативними актами, роз'ясненнями Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), положеннями ПКЕЕ та іншими діючими нормативно-правовими актами».

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Позивачем за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Відповідач в порушення Договору № 3542, рапорти про споживання електроенергії Позивачу надавав не регулярно. З 1.09.2008р. згідно до п. 6.39 ПКЕЕ розрахунок обсягу спожитої електричної енергії споживачу здійснювався за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання. З 1.05.2009р. по 24.07.2009р. відповідач перестав здійснювати сплати згідно розрахунків та 24.07.2009р. був відключений від електропостачання.

Таким чином за період з 01.05.2009 р. по 24.07.2009 р. Відповідачем згідно розрахунку спожито 2 660 кВт. ч. на суму 1371 грн. 47 коп.

14 січня 2010 року Відповідачу була надіслана платіжна вимога - доручення № 3542 від 13.01.2010 р. на суму 1371 грн. 47 коп., яка до теперішнього часу не сплачена, у зв'язку з чим на даний момент у Відповідача перед постачальником електричної енергії (Позивачем) існує борг в сумі 1371 грн. 47 коп.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу 1371 грн. 47 коп.за спожиту активну електричну енергію, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1371 грн. 47 коп. обґрунтованими і такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

          ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства “Мако,ЛТД” (69063, м.Запоріжжя, вул.Свердлова, б.17; код за ЄДРПОУ 19270386, рахунки в банківських установах невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, поточний рахунок № 260313141419 МФО 313957 в ЗОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, код за ЄДРПОУ –00130926) суму 1371 грн. 47 коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства “Мако,ЛТД” (69063, м.Запоріжжя, вул.Свердлова, б.17; код за ЄДРПОУ 19270386, рахунки в банківських установах невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, поточний рахунок № 260030231709 у ЗАТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код за ЄДРПОУ –00130926 ) 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –26.02.2010)