Рішення № 8240194, 24.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.10 Справа № 17/64/10

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Промцемент”, 83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22 А

до відповідача: закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних контрукцій №1”, 69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1Б

про стягнення 150 554,79 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Нетіменко І.В., довіреність від 12.01.10 б/н

від відповідача: Пархоменко О.В., довіреність від 13.01.10 № 19

СУТЬ СПОРУ:

26.01.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Промцемент” (надалі ТОВ “ТД “Промцемент”) до закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій №1” (далі - ЗАТ “ЗЗБК № 1”) про стягнення з відповідача 150 787,52 грн., яка складається з 150 000,00 грн. основного боргу за отриманий товар згідно накладної та 787,52 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 26.01.10 судом порушено провадження у справі № 17/64/10, судове засідання призначено до розгляду на 24.02.09, про що сторони повідомлені належним чином.

В засіданні суду 24.02.10 позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, просить суд стягнути з відповідача 150 000,00 грн. основного боргу та 554,79 грн. - 3% річних за період з 08.12.09 по 21.01.10. Заява надана відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом та задоволена.

У судовому засіданні 24.02.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог посилається на замовлення від 08.10.09 № 1197, накладну від 10.10.09 № РН-0000091, згідно з яких відповідачу передано товар на загальну суму 215 657,80 грн. За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 65 657,8 грн., з яких 16 896,1 грн. - попередньої оплати. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання щодо оплати товару 06.11.09 позивачем на адресу ЗАТ “ЗЗБК № 1” направлено претензію. Враховуючи зазначене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625, 651, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України стягнути з відповідача 150 000,00 грн. основного боргу та 554,79 грн. - 3% річних за період з 08.12.09 по 21.01.10.

Відповідач уточнені позовні вимоги, в сумі 150 554,79 грн., визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на замовлення від 08.10.09 вих. № 1197, попередню оплату відповідачем рахунку від 08.10.09 № 60 в сумі 16 896,10 грн., накладну від 10.10.09 № РН-0000091, квитанцію залізниці про приймання вантажу № 51440898 та акт приймання-передачі товару від 10.10.09, відповідно до яких відповідачу було поставлено товар на загальну суму 215 657,80 грн. Факт отримання товару ЗАТ “ЗЗБК № 1” підтверджується підписом та печаткою відповідача на видатковій накладній та акті приймання - передачі.

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов’язковість письмової форми договору поставки.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у поставці товару, а обов’язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

З матеріалів справи слідує, що на підставі замовлення від 08.10.09 вих. № 1197 і попередньої передплати рахунку від 08.10.09 № 60 в сумі 16 896,10 грн., позивач здійснив на адресу відповідача поставку цементу марки ПІД ІІ/А-Ш-400 в кількості 355 т. на загальну суму 215 657,80 грн. за накладною від 10.10.09 № РН-0000091.

Про прийняття ЗАТ “ЗЗБК № 1” запропонованих умов купівлі - продажу свідчать квитанція залізниці про приймання вантажу № 51440898, підпис уповноваженої особи та відтиск печатки відповідача на видатковій накладній та акті приймання-передачі товару від 10.10.09.

Виходячи з цього, у відповідача виник обов’язок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі - продажу в виду досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що згідно банківської виписки від 08.10.09 відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 12 000 грн. та 09.10.09 згідно рахунку № СФ-000060 від 08.10.09 - 4 896,10 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем вартості товару в повному обсязі, позивач 06.11.09 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою виконати взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару. Відповідач, 30.11.09 згідно із платіжним дорученням № 2973 перерахував грошові кошти в сумі 48 761,70 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді ЗАТ “ЗЗБК № 1” має перед позивачем заборгованість за поставлений товар у розмірі 150 000,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобов’язань, позов визнав повністю внаслідок чого суд знаходить позовні вимоги про стягнення 150 000,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Враховуючи розрахунок позивача розмір 3 % річних за період з 08.12.09 по 21.01.10 становить 554,79 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 1 505,54 грн. державного мита та 235,60 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1Б, код ЄДРПОУ 13628220, р/р/ 26000034601 у філії АБ “АвтоЗАЗбанк” м. Запоріжжя, МФО 313407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Промцемент” (83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22 “А”, код ЄДРПОУ 36381273, р/р 26008010847501 у ПАТ “Альфа-Банк” м. Донецьк, МФО 300346) - 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 79 коп. - 3% річних, 1 505 (одну тисячу п’ятсот п’ять) грн. 54 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 01.03.2010