Рішення № 8240141, 11.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10 Справа № 22/242/09

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 50)

до Приватного підприємства “МЦ Медлюкс” (69001, м. Запоріжжя, провулок Зенітний,6)

про виселення з орендованого приміщення та стягнення неустойки в розмірі 2369,89 грн.

за участю заступника прокурора Запорізької області

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача – Прохода І.В., довіреність № 01/3 від 12.01.2010р.;

Від відповідача – Леонтієва Ю.В., довіреність б/н від 02.04.2009р.;

Від прокуратури –Тронь Г.М., посвідчення №84, видане 09.02.2010р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з ПП “МЦ Медлюкс” на користь державного бюджету Орджонікідзевського району неустойки в сумі 2369,89 грн., виселення відповідача з державного нерухомого майна –окремо розташованої будівлі “А-2”, загальною площею по внутрішньому обміру 1056,48 кв.м., яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тополіна, 39 та повернення його на підставі акту приймання-передачі регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області.

Ухвалою суду від 23.10.2009 р. порушено провадження у справі № 22/242/09, судове засідання призначено на 09.11.2009 р.

Ухвалою суду від 09.11.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 30.11.2009р.

Ухвалою суду від 30.11.2009р. провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України було зупинено до розгляду Запорізьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2009р. по справі №8/286/09.

Ухвалою від 20.01.2010р. після усунення обставин, що зумовили зупинення, провадження у справі №22/242/09 поновлено з 11.02.2010р., розгляд справи призначено на 11.02.2010р.

Згідно з повідомленням, яке надійшло до суду 09.02.2010р., в порядку ст.29 ГПК України до участі у справі вступив заступник прокурора Запорізької області.

11.02.2010р. справу розглянуто, за згодою представників сторін та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. Згідно з договором про зміни №1 термін дії договору оренди №1826 від 06.02.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, було продовжено до 01.02.2009р. Листом від 19.02.2009р. №11-13-00927 відповідача повідомлено про можливість подальшого передання державного майна в оренду лише на конкурсних засадах та про необхідність повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі у зв’язку із закінченням строку дії договору. Відповідач підписати направлені йому акти приймання-передачі відмовився та повернув їх листом від 25.03.2009р. №10. У зв’язку з цим, РВ ФДМУ по Запорізькій області звернувся до суду з даним позовом та просить виселити відповідача з орендованого приміщення, повернути його за актом приймання-передачі та стягнути неустойку, нараховану на підставі ст.785 ЦК України за період з 02.02.2009р. по 06.10.2009р., розмір якої з урахуванням часткових оплат відповідача складає 2369,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст.16, 785 ЦК України, ст.ст.17,27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.п.2.5, 5.8, 9.3, 10.1, 10.5, 10.6 договору оренди №1836 від 06.02.2006р.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначив, що позивачем порушено вимоги абз.3 ст.58 ГПК України, яким встановлено, що не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку іншого судочинства. На думку відповідача порядок виселення із приміщення регулюється нормами житлового кодексу РСР (ст.109), тому ці вимоги належить розглядати в рамках цивільного судочинства. В судому засіданні 11.02.2010р. представник відповідача усно пояснив, що не погоджується з розміром нарахованої неустойки.

Прокурор, який відповідно до ст.ст.35,36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.29 ГПК України вступив у справу, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі; додаткових пояснень та обґрунтувань не надав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та прокуратури суд

ВСТАНОВИВ:

          06.02.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством “МЦ Медлюкс” (Орендар, відповідач) укладено договір №1836 оренди державного нерухомого майна.

          Відповідно умов договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: окремо розташовану двоповерхову будівлю “А-2”, загальною площею по внутрішньому обміру 1056,48 кв.м., розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тополіна, 39 (п.п.1.1). Майно було передано Орендодавцем Орендарю згідно з Актом прийому-передачі (Додаток №2), який підписаним уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.10.1 договір був укладений з 06.02.2006р. по 01.02.2007р.

14.03.2007р. сторонами підписано договір про зміни №1, згідно з яким внесено зміни до п.10.1 та встановлено, що термін договору оренди продовжений до 01.02.2009р.

Як свідчать матеріали справи, 13.02.2009р. відповідач звернувся до РВ ФДМУ по Запорізькій області з листом вих.№8 з пропозицією укласти Договір про зміни №2 від 13.02.2009р. до договору оренди від 06.02.2006р. №1836 згідно з яким пункт 10.1 викласти в редакції: “Договір діє по 01 лютого 2010 року”.

19.02.2009р. позивач направив відповідачу лист №11-13-00927 “Про припинення терміну дії договору оренди від 06.02.2006р. №1836 державного майна”, яким повідомив, про набрання з 1 січня 2009р. чинності Законом України “Про державний бюджет України на 2009р”, статтею 73 якого встановлено, що передача державного майна в оренду можливе виключно на конкурсних засадах. На підставі цього та у зв’язку з припиненням 01.02.2009р. терміну дії договору позивач направив для підписання акти прийому-передачі майна, які необхідно було підписати протягом 3-х днів з дати отримання та повернути в адресу регіонального відділення. Вказаний лист згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення був вручений представнику ПП “МЦ Медлюкс” 27.02.2009р.

Пунктом 10.6 договору оренди №1836 встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні приписи містить ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до п.10.5 договору оренди №1836 від 06.02.2006р., він припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

В процесі розгляду даної справи, судом встановлено, що ПП “МЦ Медлюкс” подано до господарського суду Запорізької області позов про спонукання РВ ФДМУ по Запорізькій області укласти договір про зміни №2 до договору оренди від 06.02.2006р. №1836, за яким було порушено провадження у справі №13/217/09. Рішенням суду від 19.05.2009р. у задоволенні зазначеного позову відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.08.2009р., яка в свою чергу постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009р. залишена без змін, рішення господарського суду від 19.05.2009р. у справі №13/217/09 залишено без змін та набрало законної сили.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, під час вирішення спору справі №13/217/09 господарським судом встановлено що Договір оренди №1836 припинив свою дію 01.02.2009р., оскільки РВ ФДМУ по Запорізькій області відповідно до умов договору та вимог закону у місячний термін повідомив орендаря про цю обставину, тому відсутні підстави вважати, що договір продовжений.

За таких обставин, той факт що орендодавець в установлений строк належним чином повідомив відповідача про припинення договору у зв’язку з закінченням строку, на який його укладено, та відсутність наміру його продовжувати, є встановленим.

Слід також зазначити, що згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 24.09.2009р. у справі №8/286/09 за ПП “МЦ Медлюкс” на підставі ст.23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” було визнано право власності на 4/5 та 1/5 частки окремо розташованої двоповерхової будівлі літ.А-2, по вул.Тополіна, 39 в м.Запоріжжя з одночасним припиненням права власності на ці частки держави Україна в особі РВ ФДМУ по Запорізькій області. Внаслідок набутого право власності на нерухоме майно –будівлю літ.А-2, розташовану по вул.Тополіна, 39 в м.Запоріжжя, було визнано за ПП “МЦ Медлюкс” вцілому.

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2009р. рішення від 24.09.2009р. у справі №8/286/09 щодо задоволення вищезазначених вимог ПП “МЦ Медлюкс” скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено в повному обсязі.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.4 ст.291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” зобов’язання орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, є правовим наслідком розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження.

У пункті 2.5 договору оренди №1836 встановлено, що у разі припинення договору майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача відсутні правові підстави для користування державним нерухомим майном, що було предметом договору оренди №1836 від 06.02.2006р., тому позовні вимоги про виселення ПП “МЦ Медлюкс” з державного нерухомого майна –окремо розташованої будівлі “А-2”, загальною площею по внутрішньому обміру 1056,48 кв.м., яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тополіна, 39 та повернення його на підставі акту приймання-передачі регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області відповідають вимогам закону та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. ст.785 ЦК України встановлено: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п.9.3 договору за відмову Орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

В Договорі про зміни №1 від 14.03.2007р. пункт 3.2 договору №1836, згідно яким визначається розмір орендної плати, викладено в іншій редакції. Так, розмір орендної плати за базовий місяць (січень 2007р.) встановлено без ПДВ 701,00 грн., який в подальшому підлягає коригуванню Орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць.

Згідно з п.п. 3.3, 3.4 договору оренди розмір плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. 100% орендної плати спрямовується до державного бюджету через органи державного казначейства.

В рішенні по справі №13/217/09 встановлено, що договір припинив свою дію 01.02.2009р. У зв’язку з цим, на підставі вищезазначеної норми Закону та умов Договору позивачем нараховано відповідачу неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 02.02.2008р. по 06.10.2009р., у тому числі: за 27 днів лютого 2009р. –1973,91 грн., за період березень –вересень 2009р. –по 2047,02 грн. щомісячно та за 6 днів жовтня 2009р. –396,20 грн., всього за період з 02.02.2009р. по 06.10.2009р. нараховано –16 699,25 грн. неустойки.

Відповідно до розрахунку позивача, який було додано до позовної заяви, з урахуванням оплат відповідача згідно з платіжними дорученнями за період березень –вересень 2009р. всього на суму 14329,36 грн., розмір неустойки, що заявлено до стягнення складає 2369,89 грн. (16 699,25 –14329,36).

Як свідчать надані відповідачем копії реєстрів платіжних доручень, він, після припинення дії договору, протягом березня–жовтня 2009р. здійснював до державного бюджету Орджонікідзевського району наступні платежі: в березні 2009р. сума 2084,34 грн., протягом квітня –жовтня 2009р. щомісячно сума 2047,02 грн. (тобто подвійна орендна плата за останній місяць оренди січень 2009р. –1023,51 грн.). Всього за цей період сплачено 16413,48 грн. (2084,34 + (2047,02х7). Призначенням платежів вказано: “оренда державного майна за лютий, березень.... вересень 2009р.”

В пункті 3.8 договору встановлено, що зайво перерахована до державного бюджету сума орендної плати зараховується в рахунок наступних платежів.

В судовому засіданні 11.02.2010р. позивачем надано довідку стану надходження орендної плати станом на 11.02.2010р. відповідно до якої (колонка “Сплачено”) здійснений відповідачем платіж за пл.дорученням №11 від 11.03.2009р. в сумі 2084,34 грн. розподілено так: 37,10 грн. орендна плата, 2047,24 грн. неустойка; здійснені платежі у квітні –жовтні 2009р. в сумі 2047,02 грн. щомісячно, зараховано як неустойка. Згідно з колонкою “Розрахунки за договором оренди” загалом станом на 11.02.2010р. розмір нарахованої неустойки склав 16699,25 грн., фактично сплачено 16376,38 грн., борг по неустойці –322,87 грн.

Отже, вивчені матеріали справи свідчать, що при складанні позивачем розрахунку станом на 06.10.2009р., який додано до позовної заяви, позивачем не було враховано здійснений відповідачем платіж 07.10.2009р. за пл.дорученням №37. В довідці станом на 11.02.2010р. цей платіж вже відображений.

В судовому засіданні представник позивача усно пояснив, що дійсно розмір неустойки за заявлений період, яка залишилася несплаченою, складає 322,87 грн., однак письмового зменшення розміру позовних вимог не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір неустойки за заявлений період з 02.02.2009р. по 06.10.2009р., який підлягає до стягнення складає 322,87 грн.

В судому засіданні 11.02.2010р. представник відповідача усно зазначив, що не погоджується з розміром неустойки в сумі 322,87 грн., посилаюсь при цьому на оплату, здійснену за платіжним дорученням від 09.02.2009р. Судом зазначені заперечення не приймаються, оскільки згідно з пл.дорученням №1 від 09.02.2009р. відповідачем фактично було сплачено суму 1023,51 грн. належної до сплати орендної плати за користування майном за січень 2009р., про що свідчить призначення платежу. Саме такий розмір орендної плати було нараховано за цей місяць і згідно довідкою позивача згідно з довідкою. Твердження відповідача у відзиві про те, що позовні вимоги про виселення належить розглядати за правилами цивільного судочинства також є необґрунтованими, спростовуються приписам ст.ст.1, 12, 21 ГПК України та обставинами, викладеними в мотивувальній частині рішення.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “МЦ Медлюкс” (69001, м.Запоріжжя, провулок Зенітний, буд.6, код ЄДРПОУ 33986505) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м.Запоріжжя (р/р31110094700007, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, МФО 813015, банк одержувача: УДК у Запорізькій області, одержувач –Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080300) суму 322 (триста двадцять дві) грн. 87 коп. неустойки. Видати наказ.

Виселити Приватне підприємство “МЦ Медлюкс” (69001, м.Запоріжжя, провулок Зенітний, буд.6, код ЄДРПОУ 33986505) з державного нерухомого майна окремо розташованої будівлі “А-2”, загальною площею по внутрішньому обміру 1056,48 кв.м., яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тополіна, 39 та на підставі акту приймання-передачі повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, пр.Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “МЦ Медлюкс” (69001, м.Запоріжжя, провулок Зенітний, буд.6, код ЄДРПОУ 33986505) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 98 (дев’яносто вісім) грн. 90 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “МЦ Медлюкс” (69001, м.Запоріжжя, провулок Зенітний, буд.6, код ЄДРПОУ 33986505) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя