Рішення № 8240135, 22.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.10 Справа № 17/36/10

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат громадського харчування АЕС”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 25, а/с 606

до відповідача: закритого акціонерного товариства “Спецелектроремонт”, 69032, м. Запоріжжя, проїзд Дружний, буд. 3, кв. 9

про стягнення 6 417,87 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Баранова Т.С., довіреність від 13.01.10 б/н

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

29.12.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат громадського харчування АЕС” (надалі - ТОВ “Комбінат громадського харчування АЕС”) до закритого акціонерного товариства “Спецелектроремонт” (далі ЗАТ “Спецелектроремонт”) про стягнення з відповідача 6 417,87 грн., з яких: 5 314,90 грн. - сума основного боргу, 220,17 грн. - 3% річних, 882,80 грн. - інфляція.

Ухвалою від 29.12.09 судом порушено провадження у справі № 17/36/10, судове засідання призначено на 04.02.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 04.02.10 оголошено перерву до 22.02.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.02.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 610, 611, 614 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України, зазначивши наступне. 14.12.05 між сторонами укладено договір поставки № 133, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 483,60 грн. Зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково в розмірі 4 168,70 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становить 5 314,90 грн. За прострочення виконання зобов’язання відповідачу нараховано 882,80 грн. інфляції за період з липня 2008 року по жовтень 2009 року та 3% річних в сумі 220,17 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 22.02.10 не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Разом з тим, в засіданні суду 04.02.10 проти позову заперечив (усно).

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.05 між товариством з обмеженою відповідальністю “Комбінат громадського харчування АЕС” (Постачальник) та закритим акціонерним товариством “Спецелектроремонт” (Покупець) укладено договір поставки № 133, за умовами якого (п. 1.1) Постачальник поставляє, а Покупець оплачує і приймає розфасоване молоко (надалі - товар) в асортименті, кількості, за цінами та на суму, вказану в накладних, на умовах, викладених в даному договорі.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару складає 1,10 грн. за 0,5 л молока, в тому числі ПДВ 20% - 0,18 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/36/10, на виконання умов спірного договору № 133 в період з березня 2008 року по жовтень 2008 року ТОВ “Комбінат громадського харчування АЕС” поставлено, а ЗАТ “Спецелектроремонт” прийнято товар на загальну суму 9 483,60 грн., про що свідчать видаткові накладні від 31.03.08 № РН - 0000009 на суму 1 146,60 грн., від 30.04.08 № РН- 0000012 на суму - 1 404,90 грн., від 31.05.08 № РН- 0000017 на суму - 1 117,20 грн., від 30.06.08 № РН- 0000020 на суму - 1 134,00 грн., від 31.07.08 № РН-0000024 на суму - 1 096,20 грн., від 31.08.08 № РН-0000027 на суму - 921,90 грн., від 30.09.08 № РН-0000030 на суму - 1 348,20 грн., від 31.10.08 № РН-0000033 на суму - 1 314,60 грн. та довіреності, що видані уповноваженій особі відповідача.

Відповідно до п. 3.2. договору, Покупець перераховує 100 % вартості узгодженої до поставки партії товару на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту виставляння рахунку Постачальником.

ТОВ “Комбінат громадського харчування АЕС” в період з березня 2008 року по жовтень 2008 року були виставлені ЗАТ “Спецелектроремонт” рахунки - фактури на оплату за поставлений товар: від 31.03.08 № СФ- 0000072 на суму - 1 146,60 грн., від 30.04.08 № СФ- 0000098 на суму - 1 404,90 грн., від 31.05.08 №СФ-0000128 на суму - 1 117,20 грн., від 30.06.08 № СФ- 0000149 на суму - 1 134,00 грн., від 31.07.08 № СФ- 0000171 на суму - 1 096,20 грн., від 31.08.08 № СФ- 0000190 на суму - 921,90 грн., від 30.09.08 № СФ- 0000211 на суму - 1348,20 грн., від 31.10.08 № СФ- 0000237 на суму - 1 314,60 грн.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, у зв’язку з чим 21.04.09 позивач направив на адресу відповідача претензією від 15.04.09 з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки від 14.12.08 № 133. Претензія отримана відповідачем 29.04.09.

Вбачається, що оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково в сумі 4 168,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які залучені до матеріалів справи.

Решта вартості товару відповідачем не оплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 5 314,90 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 5 314,90 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості в повному обсязі, доводи позивача не спростував, суд вважає, що вимога в частині стягнення 5 314,90 грн. суми основного боргу на підставі договору від 14.12.05 обґрунтована, доведена, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 882,80 грн. інфляції за період з липня 2008 року по жовтень 2009 року та 3% річних в сумі 220,17 грн. з липня 2008 року по листопад 2009 року.

Факт прострочення матеріалами справи доведений. Однак, за розрахунком суду, розмір 3 % річних за період з липня 2008 року по листопад 2009 року становить 219,96 грн., інфляції за період з липня 2008 року по жовтень 2009 року - 882,69 грн.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме: 3 % річних в сумі 219,96 грн. за період з липня 2008 року по листопад 2009 року та 882,69 грн. інфляції за період з липня 2008 року по жовтень 2009 року. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та інфляції відмовляється.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 101,99 грн. державного мита та 235,99 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Спецелектроремонт” (69032, м. Запоріжжя, проїзд Дружний, буд. 3, кв. 9, код ЄДРПОУ 32261052, р/р 26005060266257 в ФЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат громадського харчування АЕС” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 25, а/с 606, код ЄДРПОУ 31441039, р/р № 2600615610 в Енергодарському відділенні Запорізької дирекції “Райффайзен Банк Аваль", МФО313827) - 5 314 (п’ят тисяч триста чотирнадцять) грн. 90 коп. основного боргу, 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 69 коп. інфляційних витрат, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 96 коп. 3% річних, 101 (сто одну) грн. 99 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

           Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 26.02.2010