Рішення № 8240032, 22.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.10 Справа № 28/16/10

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Український графіт», м.Запоріжжя

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Хайдуков Д.О. –представник на підставі довіреності №024/35 від 01.01.2010р.

від відповідача: Пасицька Т.Ф. –представник на підставі довіреності №5 від 19.02.2010р.

Мулєрова Н.О., довіреність №6 від 19.02.2010р.

23.12.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»суми 37.750грн.00коп., яка виникла внаслідок невиконання судового рішення у справі №28/243/08 за період з травня 2008р. по листопад 2009р., а саме: 30.804грн.00коп. інфляційних втрат та 6.946грн.00коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2009р. порушено провадження у справі №28/16/10, судове засідання призначено на 25.01.10р.

З метою встановлення фактичних обставин справи, витребування у сторін необхідних для вирішення даної справи документів та неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.02.2010р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснюється без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що зобов’язання відповідача припинились після відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу №28/243/08 від 23.06.2008р. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних позивачем допущена арифметична помилка. Також відповідач посилається на скрутне фінансове становище на підприємстві, яке негативно впливає на виконання зобов’язань перед іншими кредиторами. На підставі зазначеного, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення.

В судовому засіданні 22.02.2010р. представникам сторін у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

06.08.2007р. між ВАТ «Укрграфт»та ДП «Вуглекомпозит»було укладено договір купівлі-продажу №09/529/1/804/72812/06, за умовами якого ДП «Вуглекомпозит»(продавець) було зобов’язано продати, а ВАТ «Укрграфіт»(покупець) купити товар згідно Специфікації №1 (додаток №1 до договору).

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №09/529/1/804/72812/06 від 06.08.2007р., позивач звернувся до суду за захистом порушених його прав та законних інтересів.

Стягнення з ДП «Вуглекомпозит»151.000грн. попередньої оплати товару, 153.820грн.80коп. пені, 26.423грн.24коп. інфляційних втрат та 2.679грн.32коп. 3% річних на користь позивача було предметом розгляду справи №28/243/08.

Заявлені позивачем позовні вимоги судом були визнані обґрунтованими, нормативно доведеними та частково задоволені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.06.2008р. у справі №28/243/08 заявлені позовні вимоги за позовом ВАТ «Український графіт»до ДП «Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів»були частково задоволенні. На користь позивача було стягнуто 151.000грн.00коп. попередньої оплати, 15.382грн.08коп. пені, 26.423грн.24коп. інфляційних втрат, 2.679грн.32коп. 3%річних, 3.339грн.23коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення №28/243/08 у відповідності до норм ГПК України судом було видано наказ від 11.07.2008р.

Отже, факт порушення прав та законних інтересів ВАТ «Український графіт»діями (бездіяльністю) відповідача встановлені та визнані обґрунтованими господарським судом при розгляді вищезазначеної справи.

Зазначене рішення згідно зі ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Як було з’ясовано в ході розгляду справи, 19.12.2008р. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції була винесена постанова ВП№10622889 про відкриття виконавчого провадження по виконання наказу суду №28/243/08 від 11.07.2008р.

Зазначеною постановою ВП№10622889 від 19.12.2008р. боржнику (ДП «Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів») був наданий строк для добровільного виконання наказу суду –до 25.12.2008р.

В зв’язку з невиконанням ані в добровільному, ані в примусовому порядку вказаного рішення суду, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ДП «Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів»інфляційних втрат у розмірі 30.804грн.00коп. за період прострочення виконання наказу господарського суду у справі №28/243/08 від 11.07.2008р. з травня 2008р. по листопад 2009р. та 6.946грн00коп. 3% річних за період з 03.06.2008р.по 30.12.2009р.

Нормами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач доказів виконання наказу суду у справі №28/243/08 від 11.07.2008р. не надав, тобто борг з 03.06.2008р. і до цього часу є не погашеним.

При вирішенні зазначених вище вимог слід виходити з наступного:

По-перше, згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст.116 ГПК України зазначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувану або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

В інформаційному листі ВГСУ № 01-8/685 від 20.11.2008 р. надано правове обґрунтування підставності вимог кредитора щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

При цьому зазначено, що згідно з статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях. Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.

Встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як вже зазначалось вище, при розгляді справи №28/243/08 з відповідача на користь позивача було стягнуто інфляційних втрат за період прострочення виконання грошового зобов’язання з грудня 2007р. по квітень 2008р.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред’явлена сума інфляційних втрат у розмірі 30.804грн.00коп. за період прострочення виконання грошового зобов’язання з травня 2008р. по листопад 2009р.

Факт прострочення виконання грошового зобов’язання матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат слід задовольнити в повному обсязі.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 03.06.2008р. по 30.12.2009р. (575 днів) у розмірі 6.946грн.00коп.

Згідно з розрахунок зробленим судом сума 3% річних за вказаний період складає 7.136грн.30коп.

РОЗРАХУНОК РІЧНИХ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних,

грн.

3%03.06.200830.12.20095751510007136.30 Враховуючи той факт, що заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою і позивач клопотань щодо уточнення заявленої до стягнення суми суду не надав, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів та річних є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, доводи відповідача щодо знаходження підприємства в скрутному фінансовому стані не може бути прийнято судом до уваги, як підстава для відмови в позові.

Судові витрати у відповідності до норм ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.11,625 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»(69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24516317) на користь Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»(69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 20, р/р 26008900301 в ПАБ «Мета банк», МФО 313582Є, код ЄДРПОУ 00196204) 28.438(двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім)грн. 89коп. інфляційних втрат, 6946(шість тисяч дев’ятсот сорок шість)грн.00коп. 3% річних, 353(триста п’ятдесят три)грн.85коп. державного мита та 221(двісті двадцять одна)грн. 20коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 23 лютого 2010р.