Рішення № 8240030, 17.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.10 Справа № 16/291/09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрніхром” (49070, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 41, оф..325, код ЄДРПОУ 32613928)

до відповідача казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м.Запоріжжя, ву.Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731)

про стягнення 126128,76 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача – Гусакові О.Б. (дов.1 від 11.01.2010)

від відповідача - Кіктенко О.В. (дов.13 від 29.01.2009)

СУТЬ СПОРУ:

          ТОВ “Укрніхром” подано позов про стягнення з КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” 114476,22 грн. з яких 112606,50 грн. –основний борг за договором постачання № 1-1/02/162, 1647,60 грн. –пеня та 222,12 грн. –3% річних.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2009 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/250/09 з призначенням судового засідання на 29.12.2009. Розгляд справи відкладався до 29.12.2009, до 02.02.2010, до 17.12.2010, про що винесено ухвали. В засіданні 17.02.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Заявою від 21.02.2010 вих.№ 50 позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 126128,76 грн., з яких 112606,50 грн. - основний борг за договором постачання № 1-1/02/162, 4917,90 грн. –пеня, 721,91 грн. –3% річних та 1261,28 грн. –штраф. Заява відповідає ст.ст.22, 46 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з чим прийнята судом. Щойно зазначені вимоги є предметом розгляду даної справи.

          Позов заснований на ст.ст.525, 526, 530, 611, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173 –175, 193, 231 Господарського кодексу України та умовах укладеного сторонами договору на постачання від 23.01.2007 № 1-1/02/162. Пояснив, що за договором поставив відповідачу товар на суму 172606,50 грн., однак його вартість відповідач сплатив лише частково, в сумі 60000,00 грн. та має заборгованість в розмірі 112606,50 грн. Відповідно до умов договору відповідачу нарахована пеня, яка склала 4917,45 грн. Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми, що склало 721,91 грн. та на підставі ст.231 ГК України штраф в розмірі 7% від простроченої суми, що склало 7882,45 грн. Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач представив суду відзив на позов, яким визнав вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості в сумі 112606,50 грн. Проти заявлення до стягнення суми штрафу в розмірі 7% від простроченої суми відповідач заперечив, вказуючи на те, що стягнення штрафу не передбачено договором між сторонами.

Також відповідач заявив клопотання про розстрочення виконання рішення на три місяці, а також клопотання про зменшення розміру пені. На обґрунтування клопотання пояснив, що КП “ЗТМК” є казенним (державним) підприємством та відповідно до Постанови КМУ від 23.12.2004 № 1734 “Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави”, входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій, разом з наявністю великого обсягу кредиторської заборгованості ускладнить виконання відповідачем обов’язків щодо сплати податків, внесків та інших обов’язкових платежів, а також виконання Комплексної програми розвитку кольорової металургії України, затвердженої Постановою КМУ від 18.10.1999 №1917, та Розпорядження КМУ “Про заходи щодо збереження і розвитку титанового виробництва” № 538-р від 29.11.2001.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

23.01.2007 сторонами у справі укладений договір постачання № 1-1/02/162 (далі -Договір), за умовами якого ТОВ "Укрніхром" - постачальник за Договором зобов'язався здійснити поставку і передати КП "ЗТМК" —покупцю метали та вироби з металу в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації № 1 від 23.01.2007 до Договору, а КП "ЗТМК" зобов'язалося прийняти товар і оплатити його вартість в порядку і у строки, передбачені Договором.

На виконання Договору за видатковою накладною № 1164 від 14.09.2009 позивач поставив, а відповідач прийняв товар (проволоку ніхромову), вартість якого дорівнює 172606,50 грн., що підтверджено вказаною накладною та довіреністю на отримання товару.

Пунктом 6.4 Договору встановлений обов'язок покупця здійснити оплату вартості товару на умовах 100% оплати замовленої партії товару на протязі 45 банківських днів після поставки товару.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, відповідач за отриманий за Договором товар розрахувався лише частково, сплативши 60000,00 грн., та має прострочену заборгованість в розмірі 112606,50 грн.

Відповідно до п.8.2 Договору позивач за період прострочення нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 4917,90 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних, що склало 721,91 грн.

Представлені позивачем розрахунки основного боргу, пені та 3% річних визнані правомірними та обґрунтованими, внаслідок чого позов в цій частині є таким, що підлягає задоволенню.

В частині стягнення штрафу в позові слід відмовити в зв'язку з наступним.

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що

з

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

4.2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту укладеного сторонами Договору слідує, що він не передбачає стягнення штрафу, а тому заявлення позивачем цієї неустойки є необгрунтованим. Позов і цій частині не підлягає задоволенню.

П.З ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.З ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи пояснення відповідача, викладені в описовій частині рішення, суд знаходить за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до суми 1000,00 грн., у розстроченні виконання рішення відмовляється

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1403,70 грн. судових витрат..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача - казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до суми 1000 грн. 00 коп.

Стягнути з казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, М.Запоріжжя, ву.Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (49070, М.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 41, оф..325, код ЄДРПОУ 32613928) 112606 грн. 50 коп. основного боргу, 4917 грн. 90 коп. пені, 721 грн. 91 коп. - 3% річних та 1403 грн. 70 коп. судових витрат. В решті частині позову відмовити. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя          Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 22.02.2010.