Рішення № 8240018, 17.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.10 Справа № 17/17/10

Суддя

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982

про стягнення 2 019, 54 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Хайдуков Д.О., довіреність від 01.01.10 № 024/35

від відповідача: Ширяєв В.Г., довіреність від 11.01.10 № 01/05

СУТЬ СПОРУ:

17.12.09 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Український графіт” (надалі - ВАТ “Український графіт”) з позовною заявою до ВАТ “Вуглецевий композит” (далі - ВАТ “Вуглецевий композит”) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2019,54 грн., з яких: 1767,54 грн. інфляційних витрат та 252,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 17.12.09 судом порушено провадження у справі № 17/17/10, судове засідання призначено на 18.01.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 18.01.10 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 15.02.10.

В засіданні суду 15.02.10 судом оголошено перерву до 17.02.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 08.10.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши наступне. Відповідач не виконав грошове зобов’язання щодо оплати поставленого товару за договором № 804/41236/06-е, укладеного між сторонами 22.12.04, та має заборгованість у розмірі 4014,53 грн., з яких: 3117,36 грн. - основний борг, 699,88 грн. - сума інфляційних витрат за період з лютого 2005 по березень 2007 р. та 197,29 грн. - 3 % річних за період з 14.02.05 по 26.03.07, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.07 у справі № 20/205/07. За прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на суму основного боргу - 3117,36 грн. за період з квітня 2007 р. по листопад 2009 р. нараховано індекс інфляції в сумі 1767,54 грн. та 3 % річних за період з 27.03.07 по 30.12.09 в розмірі 252,00 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача за вказаний період 1767,54 грн. інфляційних витрат та 252,00 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.07 у справі № 20/205/07 позовні вимоги “Український графіт” задоволено частково та стягнуто з відповідача 4231,05 грн. 07.02.09 Орджонікідзевським ВДВС Запорізького МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 21.03.08 у справі № 20/205/07, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У зв’язку з чим, відповідач вважає, що всі зобов’язання за спірним договором між сторонами припинились.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.07 у справі № 20/205/07 судом задоволено частково позов ВАТ “Український графіт”. Стягнуто з ВАТ “Вуглецевий композит” на користь ВАТ “Український графіт” 3117,36 грн. основного боргу, 699,88 грн. - інфляційних витрат та 197,29 грн. - 3 % річних на підставі договору від 22.12.04 № 804/41236/06-е.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Нормами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), ст. 11 Закону України “Про судоустрій” передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України.

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Однак, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, на момент звернення позивача до суду зобов’язання щодо сплати суми заборгованості за поставлений товар, підтвердженої судом (безспірної), є невиконаними, у зв’язку з чим, ВАТ “Український графіт” звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов’язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, у т.ч. передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦК України).

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. В даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, у зв’язку з непогашенням стягнутої за вказаним судовим рішенням суми боргу відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляційних процесів та 3 % річних.

Позивачем заявлено до стягнення 1767,54 грн. витрат від інфляційних процесів за період з квітня 2007 р. по листопад 2009 р. і 252,00 грн. - 3% річних за період з 27.03.07 по 30.12.09, що нараховані на суму заборгованості 3117,36 грн. (згідно рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.07 у справі № 20/205/07).

Разом з тим, за розрахунком суду, розмір інфляційних витрат за період з квітня 2007 р. по листопад 2009 р. становить 1766,98 грн. Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 1766,98 грн. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат відмовляються.

Вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних суд визнає законними, доведеними, обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, у зв’язку з чим вони задовольняються судом.

Заперечення відповідача не приймаються до уваги з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Це правило базується на основах справедливості і витікає з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов’язання за рахунок другої.

Грошовим є зобов’язання, по якому боржник зобов’язується сплатити кредитору визначену суму грошових коштів.

Частина 2 ст. 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто, ст. 625 ЦК України, перебуваючи у главі 51 ЦК України “Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання”, передбачає санкцію за порушення боржником грошового зобов’язання (за прострочення боржника), а не зобов’язання з оплати. Сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3 % річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Сума основного боргу ВАТ “Вуглецевий композит” перед ВАТ “Український графіт” станом на час розгляду справи № 17/17/10 в суді за договором від 22.12.04 № 804/41236/06-е складає 3117,36 грн. Факт наявності заборгованості встановлений судом. Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.07 у справі № 20/205/07 набрало законної сили і є обов’язковим на всій території України.

Протягом тривалого часу з моменту остаточного вирішення спору в суді відповідач не здійснив жодної дії щодо погашення боргу за поставлений товар, тобто станом на час розгляду справи № 17/17/10 в суді безпідставно зберігає грошові кошти за рахунок позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982, код ЄДРПОУ 24516317, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в АБ “Металург”, МФО 313582) - 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 98 коп. інфляційних витрат, 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 00 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

           Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.02.2010