Рішення № 8240011, 17.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.10 Справа № 15/34/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрніхром”, 49070, м. Дніпроперовськ, вул.. Леніна, 41, оф. 325

до Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс”, 69600, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 4

про стягнення 764 001,60 грн. основного боргу та 2 197,81 грн. річних відсотків

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –Гусакова О.Б., дов. № 1 від 11.01.2010р.

від відповідача –Тонконог Н.А., дов. №19/5 від 01.01.2010р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрніхром” до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” про стягнення 764 001,60 грн. основного боргу та 2 197,81 грн. річних відсотків.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 04.02.2010.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 01.07.2008 року ТОВ «Укрніхром»та ВАТ «Запорожкокс»укладено договір №1767 про постачання товару, відповідно до умов договору позивача зобов’язався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити його вартість. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору оплату вартості отриманого товару здійснив частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 764001,60 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2197,81 грн. річних відсотків.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав у відзиві на позов зазначив, що позивач у позовній заяві при здійсненні розрахунку 3% річних вказує про наявність рахунку 1122 від 14.09.2009 р. Проте, Відповідач не отримував від Позивача такого рахунка. Також, у додатках до позовної заяви Позивач знов ж таки не надав такого рахунка для огляду суду і ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС»(надалі іменується «Відповідач»). Також, до позовної заяви Позивачем прикладена копія договору поставки №1767. Проте дана копія - це отриманий факсом екземпляр договору, який належить відповідачу, оскільки на даному екземпляру договору у верхньому правом кутку на кожній сторінці проставлений штамп «екземпляр ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС». На екземплярі договору поставки, який належить Позивачу, штамп «екземпляр ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС»відсутній.

Від Позивача Відповідач 12.11.2009 р. отримав факсом, а потім 16.11.2009 р. --поштою претензію Позивача за №821 від 12.11.2009 р. Відповідно до п.7.3. договору поставки №1767 від 01.07.2008 р., претензії розглядаються протягом 30-ти календарних днів з моменту її отримання. Таким чином, Відповідач повинен був розглянути отриману від Позивача претензію в строк до 12.12.2009 р.

Позивачем була направлена Відповідачем за №19/449 від 11.12.2009р. відповідь на претензію , що підтверджується наступними документами:

-          реєстром рекомендованих листів по юридичному відділу від 11.12.2009 р., складеним Відповідачем з відбитком поштового відділення №5 Укрпошти; -          реєстром поштових відправлень №689 від 11.12.2009 р., складеним поштовим відділенням №5 Укрпошти; -          квитанцією укрпошти №2539 від 11.12.2009 р. про відправлення рекомендованого листа. Таким чином, твердження Позивача про те, що Відповідач залишив без відповіді його претензію, не відповідають дійсності.

Пунктом 5.1. договору поставки №1767 передбачено, що 60% вартості Товару, що залишилася, оплачується Позивачем протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з дати поставки Товару, за умови наявності всіх документів, передбачених п.3.3., п.4.4., п.10.8 цього ж договору. За умови відсутності повного пакету документів, строк оплати розраховуються з моменту його фактичного отримання Позивачем.

Товар за договором поставки №1767 від 01.07.2008 р. був поставлений Позивачем на адресу Відповідача 02.11.2009 р. Проте, Позивачем не у повному обсязі були виконані вимоги ст. 5.1. договору поставки №1767, а саме, не були надані Відповідачу наступні документи:

-          рахунок-фактура - оригінал, оскільки Позивачем був наданий Відповідачу лише рахунок - фактура №СФ-0001211 від 17.07.2008 р. на суму 1089 996,00 грн. Проте, Позивач вказує у позові, що вартість обладнання склала 1 200 000,00 грн., проте наданий Позивачем рахунок - фактура №СФ-0001211 від 17.07.2008 р. був складений самим же Позивачем на суму 1 089 996,00 грн., а не на суму 1 200 000,00 грн.; -          акт приймання - передачі Товару - оригінал; -          тест - герогї по кожній одиниці товару; -          копія свідоцтва про державну реєстрацію Позивача, завірена підписом керівника Позивача та оригінальною печаткою Позивача; -          копія довідки про включення Позивача у єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, завірена підписом керівника Позивача та оригінальною печаткою Позивача; -          копія свідоцтва платника податку на додану вартість, завірена підписом керівника Позивача та оригінальною печаткою Позивача; -          копія документів, що підтверджують повноваження представника Відповідача на укладення договору поставки №1767 від 01.07.2008 р. (статут, положення і т.п.), завірена підписом керівника Позивача та оригінальною печаткою Позивача; -          копія статутних документів в повному обсязі (статут, положення і т.п.), завірена підписом керівника Позивача та оригінальною печаткою Позивача. На підставі викладеного позивач просить в зволенні позову відмовити. Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.07.2008 року ТОВ «Укрніхром»та ВАТ «Запорожкокс»укладено договір №1767 про постачання товару, відповідно до умов договору позивача зобов’язався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити його вартість. Факт укладення між сторонами вказаного договору не заперечується. Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає 1090000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1 договору кількість, якість, ціна товару узгоджується сторонами шляхом підписання специфікацій до цього договору, які є невід’ємними його частинами та мають юридичну силу в рамках цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору покупець зобов’язався здійснити оплату у розмірі 40 % передплати від вартості товару, а 60 % від вартості товару на протязі 5 банківських днів зі дня поставки.

21.05.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду №1025 до договору №1767 від 01.07.2008р. відповідно до п. 1 якої сторони домовились Пункт 2.1 договору №1767 від 01.07.2008 року читати в наступній редакції : «загальна сума договору становить: без ПДВ –1000000,00 грн.; ПДВ –200000,00 грн., всього 1200000,00 грн.». В інших умовах, не передбаченому додатковою угодою сторони керуються договором № 1767 від 04.07.2008р..

Як свідчать вивчені матеріали позивачем згідно видаткової накладної №1609 від 02.11.2009р. на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 1200000,00 грн..

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару, а саме в сумі 435998,40 грн.. Решту суми за отриманий товар не сплачено.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 764001,60 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 2197,81 грн. річних відсотків, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача суд вважає хибними внаслідок того, що на адресу відповідача не одноразово направлялися претензії позивача щодо не оплати вартості отриманого товару відповідачем, але в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідачем не виконані, що є порушенням умов договору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс”, (69600, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 4, ЄДРПОУ 00191224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрніхром”, (49070, м. Дніпроперовськ, вул.. Леніна, 41, оф. 325, ЄДРПОУ 32613928) 764001,60 грн. основного боргу, 2197,81 грн. річних відсотків та 7898,43 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22.02.2010р..