Рішення № 8239997, 17.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.10 Справа № 15/229/09

Суддя

за позовом Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х”, 03186, м. Київ, вул.. Авіаконструктора Антонова, 5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Кабельщиків, 1-а

про стягнення 53 948,22 євро

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Кабельщиків, 1-а

до відповідача Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х”, 03186, м. Київ, вул.. Авіаконструктора Антонова, 5

про стягнення 52 300,69 євро або 60 1 458,00 грн. за курсом НБУ на 20.01.2010

Представники сторін:

від Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х”: Желтовський В.М., представник дов № б/н від 07.05.2008

від ТОВ “БАРК”: Череповський В.П., директор, протокол б/н від 26.05.2008

Суть спору:

Розглядається первісний позов Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс” про стягнення 53 948,22 євро та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс” до відповідача Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х”, м. Київ про стягнення 140 235,69 євро або 1 624 210,50 грн. за курсом НБУ на 20.01.2010р.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2009р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.12.2009р. Розгляд справи відкладався. Строк вирішення спору продовжувався. 25.01.2010р. ухвалою суду була прийнята зустрічна позовна заява ТОВ “БАРК” про стягнення 140 235,69 євро або 1 624 210,50 грн. за курсом НБУ на 20.01.2010р. для спільного розгляду з первісним позовом.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну часину рішення.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування позовної заяви зазначив наступне: між фірмою «Норберт Шаллер Гез.м.б.Х.»(юридична особа за законодавством Республіки Австрія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс»(ТОВ «БАРК») (юридична особа за законодавством України) було укладено Контракт № 244/2007 від 13.03.2007 р. купівлі-продажу обладнання для переробки риби, за яким Позивач є Продавцем, а Відповідач - Покупцем обладнання.. Загальна сума Контракту складає 214 645,00 Євро. За умовами Контракту (п 5.3. Контракту) Відповідач повинен був зробити повний розрахунок за обладнання протягом 10 календарних днів з моменту пуску обладнання в експлуатацію, але не пізніше 40 календарних днів з дати постачання обладнання. Згідно п. 3.3. Контракту, датою поставки є дата штампу «під митним контролем»в товаротранспортній накладній, що свідчить про доставку товару на адресу Відповідача.

Обладнання до Відповідача надійшло 10.07.2007 р. в повному обсязі (підтверджується міжнародною товарною накладною СМК № 7/05/07/020.0 від 06.07.07 р.) Жодних зауважень щодо оформлення документів для перевезення та митного оформлення Відповідач не заявляв, навпаки, підтвердив правильність їх заповнення шляхом підписання відповідного листа.

Оскільки відповідачем за первісним позовом не виконано умови договору щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 53 948,22 євро.

Зустрічний позов заявлено з наступних підстав: 06.07.2007 року обладнання для обробки риби було доставлено на регіональну митницю ТОВ «БАРК», що підтверджується міжнародною товарною накладною СМК № 7/05/07020.0, у кількості шести машин, які визначені в додатку № 1 до контракту № 244/2007 від 13.03.2007 року, а саме:

1.          Іn-line Машина для відчищання риби від луски РSМ 20, 1 комплект, вартістю 35955,00 євро. 2.          машина, що обезглавлює, HS-10, 1 комплект, вартістю 52595,00 євро.

3.          Філетировачна машина FR-150, 1 комплект, вартістю 68447,00 євро.

4.          стіл, що подає, ТТ-002, 1 шт. вартістю 16833 євро.

5. КNЕСНТ - Верстат S 200 Т для заточення й виправлення з охолодженням, настільне виконання, 1 комплект, вартістю 17362,00 євро.

6. Роспилююча глазуруюча машина GLМ 400, 1 комплект, вартістю 23453,00 євро.

За поставлене обладнання ТОВ «БАРК»оплатило 167 322,00 Євро.

Параграфом 2 Контракту № 244/2007 передбачене що, ціна за товар містить у собі вартість товару, маркування, упакування, митне очищення на експорт, транспортні видатки, шефмонтаж і пуско - налагоджувальні роботи, а також страховку.

Згідно зі звітом представника фірми «Норберт Шаллер Г.м.б.Х.»А. Науменко, від 27.07.07 року, монтаж і сервісне обслуговування частини обладнання не зроблене. Про це ж представниками Позивача й Відповідача 19.10.2007 року був складений акт. Причиною неможливості монтажу й пуску обладнання в роботу з'явилася, як зазначено у звіті, неправильна комплектація обладнання при поставці. Також у звіті зазначене, що додаткові прилади повинні бути поставлені на склад у Відні протягом трьох тижнів.

Однак зазначені недоліки та дефекти продавцем не були усунуті. У результаті, з шести поставлених машин придатними до експлуатації виявилися тільки дві, що й було відображено сторонами у вищевказаних документах.

Позивач, по приймально-здавальному акту від 27.07.2007р., прийняв тільки дві машини -, стіл що подає ТТ-002 і распилюючу глазуруючу машину - GLM 400.

Що стосується двох машин (Филетировачна машина FR-150 і КNЕСНТ - Верстат S 200 Т для заточення та виправлення з охолодженням) Позивач за свої кошти здійснив настроювання правильної роботи та монтаж обладнання.

У додатку № 1 до контракту № 244/2007 чітко визначена видова приналежність, вага (розмір) риби, яку повинне обробляти обладнання, що є предметом контракту, а саме окуневі риби - вагою від 0,15 кг до 1 кг.

У звіті по монтажу та сервісному обслуговуванню від 27.07.2007 року складеному представником фірми «Норберт Шаллер Г.м.б.Х.»техніком А. Науменко зазначене, що In-line Машина для відчищання риби від луски Р8М не призначена для зняття луски з бичка, але добре працює з пиленгасом. Також машина знімає луску із судака, але при цьому йде ушкодження жабер.

У вище зазначеному звіті сказане, що машина, що обезглавлює, Н8-10 не може обробляти рибу - бичок. Для правильної роботи були замовлені додаткові прилади:

          - вставки для голів бичка

          - дві транспортувальні стрічки для великої риби. Вище зазначені прилади Позивачеві поставлені не були.

Із цього випливає, що відповідач поставив Позивачеві обладнання не відповідне до умов контракту.

Зазначені обставини підтверджуються наступним документом: довідка № 9 ПП «Група Науково Промислових Досліджень»від 18.01.2010 року по НДР, де зазначено, що риба судак і бичок відноситься до окуневих, а піленгас - до сімейства кефалевих.

Згідно з актами вхідного контролю сировини № 108 від 11.11.2008 року, № 22 від Юі.12.2008 року, № 26 від 27.12.2008 року, № 45 від 19.03.2009 року, № 67 від 01.07.2009 року, № 85 від 07.09.2009 року, № 108 від 12.10.2009 року, № 149 від 04.12.2009 року, для переробки в ТОВ «БАРК»поставляється сировина - риби окуневих порід, а саме:

Судак - вагою від 0,15 кг до 1,2 кг

Бичок - вагою від 0,15 кг до 0,6 кг

Однак дві машини (Іn-Lіnе Машина для відчищання риби від луски 20 та машина, що обезглавлює, Н8-10) не відповідають вимогам контакту та підлягають поверненню продавцеві, а грошові кошти покупцеві.

Сумарна вартість цих машин становить 88 550,00 євро.

Виходячи з того, що зобов'язання передбачені контрактом не були виконані в повному обсязі, ТОВ «БАРК»направив постачальнику лист, вих. № 66 від 08.08.2007 року, з вимогою забрати обладнання та перерахувати кошти, сплачені за нього.

Дані вимоги Позивача, відповідач виконати відмовився.

На підставі викладеного позивачем за зустрічним позовом заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 140 235,69 євро або 1 624 210,50 грн. за курсом НБУ на 20.01.2010р.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що відповідно до загальних умов виконання зобов'язань (ст. 526 ЦК України), зобов'язання повинне виконуватися відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Не заперечуючи факту поставки товару Позивачем і загальної суми контракту в розмірі 214 645,00 євро, вважає, що в цьому випадку необхідно керуватися параграфом 2 Контракту між сторонами, який указує, що ціна за товар містить у собі вартість товару, маркування, упакування, митне очищення на експорт, транспортні витрати, шефмонтаж та пускові налагоджувальні роботи, а також страховку. Ні сам Контракт, ні додатки та доповнення до нього не вказують конкретну вартість устаткування, транспортування, страховки та інших складових цієї ціни.

Відповідно до параграфа 6 Контракту, гарантійний строк становить 12 місяців від дня пуску обладнання в експлуатацію та протягом цього строку Продавець зобов'язаний за свій рахунок замінити дефектний товар або усунути дефект.

Відповідно до ч. 1 ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до звіту представника фірми «Норберт Шаллер Г.м.б.Х.»А. Науменко, від 27.07.2007р., монтаж і сервісне обслуговування частини обладнання не зроблене. Про це ж представниками Позивача й Відповідача 19.10.2007р. був складений акт. Причиною неможливості монтажу та пуску обладнання у виробничому процесі явилася, як зазначено у звіті, неправильна комплектація обладнання при поставці. Також у звіті зазначене, що додаткові пристрої повинні бути поставлені на склад у Відні протягом трьох тижнів. Однак, зазначені недоліки та дефекти не були усунуті. У результаті, з шести поставлених машин придатними до експлуатації виявилися тільки дві, що й було відображено сторонами у вищевказаних документах. Приймально-здавальний Акт від 27.07.2007 г. про пуск товару в експлуатацію сторонами складений тільки у відношенні двох машин - Подаючого столу ТТ-002 та Распиляючої глазуровочної машини - GLМ 400.

Таким чином, у цей час Позивач за первісним позовом на думку ТОВ «БАРК»неправомірно вимагає оплати грошових коштів за фактично поставлені чотири некомплектні машини, непридатні для використання, та невиконані постачальником роботи з шефмонтажу та пускові налагоджувальні роботи на цих машинах. Оскільки приймально-здавальний акт відносно некомплектних машин не складався, то положення параграфу 6 Контракту про гарантії на них також не поширюються.

Згідно з параграфом 8 Контракту, товар, що поставляється за контрактом, залишається у власності Продавця до моменту його повної оплати Покупцем. Враховуючи цю обставину, Відповідач своїм листом № 116 від 04.12.2007 р. запропонував фірмі «Норберт Шаллер Г.м.б.Х.»або усунути виявлені дефекти, або забрати обладнання назад та перерахувати отримані за нього грошві кошти на рахунки ТОВ «БАРК». Від цієї пропозиції продавець також відмовився, наполягаючи на повній оплаті непридатного для використання обладнання.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти нього в обґрунтування заперечень зазначив, як свідчить «Звіт по монтажу та сервісному обслуговуванню»від 27.07.2007 р. (копія Звіту наявна в матеріалах первісного позову), за яким «п. 1. Машини встановлено, підключені та перевірені в роботі. Всі машини функціонують нормально».

Вказаний Звіт підписано Директором ТОВ «БАРК»паном Череповським В.П. особисто, як особою, що вповноважена на представництво Позивача за зустрічним позовом без довіреності згідно Статуту. Таке підписання повністю передбачене другим реченням третього абзацу параграфа 6 Контракту.

Таким чином всі зобов'язання щодо доставки та монтажу обладнання по Контракту № 244/2007 від 13.03.2007 р. Відповідачем за зустрічним позовом було виконано повністю - всі замовлені та перелічені в Контракті та Додатку № 1 до Контракту машини було поставлено, змонтовано та запущено в експлуатацію.

Дійсно, з метою знаходження постійного партнера та покупця обладнання, згідно усного запиту Позивача за зустрічним позовом та за наданням Позивачем різних типів сировини під час пуску обладнання в експлуатацію, Відповідачем за зустрічним позовом було вказано на шляхи оптимізації роботи машин з різними сортами риби, в т.ч. шляхом додаткового доукомплектування або заміни частин замовлених ТОВ «БАРК»за Контрактом, поставлених (відповідно до цього замовлення) та змонтованих машин.

Проте запропоноване доукомплектування, що не відноситься а ні до гарантійних зобов'язань Відповідача за зустрічним позовом (оскільки з зазначеною в описі обладнання сировиною обладнання працює), а ні до виконання Позивачем за зустрічним позовом зобов'язань по сплаті вартості Товару, Позивачем прийнято не було. Жодна з пропозицій Відповідача не знайшла свого завершення шляхом укладання нового контракту або ж додаткової угоди до існуючого Контракту, сторони жодним чином не зафіксували суттєві умови правочину щодо такого доукомплектування/заміни.

Позивачем за зустрічним позовом грубо порушено ст. 525 та ч. 2, 3 ст. 214 Цивільного кодексу України шляхом односторонньої відмови від зобов'язання щодо сплати вартості товару та укладання будь-якого документу щодо згоди сторін на таке. Цією дією Позивач змусив Відповідача здійснити відповідну протидію у вигляді часткової відмови від свого зобов'язання щодо гарантії на обладнання. Таке право Відповідача за зустрічним позовом передбачене як ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України, так і абзацом 6 параграфу 6 Контракту.

Окремо зауважує, що ст. 614 Цивільного кодексу України передбачає як вжиття заходів щодо належного виконання зобов'язання, так і доказування своєї невинуватості особою, яка порушила зобов'язання - Позивачем за зустрічним позовом. Жодних листів щодо кількості, якості, неможливості експлуатації чи інших проблем в експлуатації обладнання поставленого згідно Контракту (а не додаткових пропозицій Відповідача щодо доукомплектування) протягом строку сплати вартості товару до Відповідача не надходило. Єдиний лист Позивача за зустрічним позовом (вих. №116, копія наявна в матеріалах справи) було направлено 04.12.2007 р., після закінчення строку сплати. Більше того, до того часу представники Відповідача були на підприємстві Позивача з сервісним обслуговуванням (Звіт по монтажу та сервісному обслуговуванню від 19.10.2007 р, наявний в матеріалах первісного позову).

Крім того, посилання Позивача на ст. 19 Цивільного кодексу також суперечить засадам цивільного права, оскільки право на самозахист шляхом протидії може бути реалізовано в тому випадку, якщо така протидія не заборонена Законом. Одностороння відмова від зобов'язання прямо заборонена ст. 525 самого Цивільного кодексу України.

За клопотання представників учасників судового процесу, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, з’ясувавши обставини спору та заслухавши доводи учасників судового процесу, наведені в обґрунтування позовних вимог та заперечень, суд встановив наступне.

Між фірмою «Норберт Шаллер Гез.м.б.Х.»(юридична особа за законодавством Республіки Австрія) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (ТОВ «БАРК») (юридична особа за законодавством України) було укладено Контракт № 244/2007 від 13.03.2007 р. купівлі-продажу обладнання для переробки риби, за яким Позивач є Продавцем, а Відповідач - Покупцем обладнання.. Загальна сума Контракту складає 214 645,00 Євро.

За умовами Контракту (п 5.3. Контракту) Відповідач повинен був зробити повний розрахунок за обладнання протягом 10 календарних днів з моменту пуску обладнання в експлуатацію, але не пізніше 40 календарних днів з дати постачання обладнання.

Згідно з п. 3.3. Контракту, датою поставки є дата штампу «під митним контролем»в товаротранспортній накладній, що свідчить про доставку товару на адресу Відповідача.

Обладнання до Відповідача надійшло 10.07.2007 р. в повному обсязі (підтверджується міжнародною товарною накладною СМR № 7/05/07/020.0 від 06.07.07 р.) Жодних зауважень щодо оформлення документів для перевезення та митного оформлення Відповідач не заявляв, навпаки, підтвердив правильність їх заповнення шляхом підписання відповідного листа.

В порушення умов договору відповідачем за первісним позовом не здійснено погашення заборгованості за отримане обладнання. Внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 47 323 євро.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем здійснено постачання обладнання не в повному обсязі та не здійснено монтажу обладнання та його запуск суд вважає хибними внаслідок наступного:

Відповідно до Звіту по монтажу та сервісному обслуговуванню від 27.07.2007р., за яким машини встановлено, підключені та перевірені в роботі. Всі машини функціонують нормально.

Вказаний Звіт підписано Директором ТОВ «БАРК»паном Череповським В.П. особисто, як особою, що вповноважена на представництво Позивача за зустрічним позовом без довіреності згідно Статуту. Таке підписання повністю передбачене другим реченням третього абзацу параграфа 6 Контракту.

Таким чином всі зобов'язання щодо доставки та монтажу обладнання по Контракту № 244/2007 від 13.03.2007 р. Відповідачем за зустрічним позовом було виконано повністю - всі замовлені та перелічені в Контракті та Додатку № 1 до Контракту машини було поставлено, змонтовано та запущено в експлуатацію.

Факт постачання обладнання у кількості та якості відповідно до контракту №244/2007 від 13.03.2007р. підтверджується наявною у матеріалах справи міжнародною товарною накладною CMR №7/05/07/020.0 від 06.07.2007р.

У відповідності до умов п. 5.3 контракту відповідач зобов’язаний зробити розрахунок за обладнання протягом 10 календарних днів з моменту пуску обладнання в експлуатацію, але не пізніше 40 календарних днів з дати постачання обладнання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 6625,22 євро позивач обґрунтовує з посиланням на пункт 5.4 контракту, відповідно до якого встановлено відповідальність у розмірі 14% річних від суми несплаченого платежу. Суд вважає вимоги про стягнення пені в розмірі 6625,22 євро обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Первісний позов підлягає задоволенню з урахуванням вище викладеного.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс” до відповідача Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х”, м. Київ про стягнення 140 235,69 євро або 1 624 210,50 грн. за курсом НБУ на 20.01.2010р. суд відмовляє враховуючи вище викладене, а також внаслідок необґрунтованості та безпідставності вимог у зв’язку з наступним.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а в разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, - зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки в добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це друг сторону. У противному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов’язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов’язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, божник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимоги про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарських діяльності, якщо не доведене, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення. До складу правопорушення входять такі елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, об’єктом –правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання; причинний зв’язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань. Обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника покладається обов’язок факту доведення відсутності вини.

Відповідно до абз. 5 параграфу 6 контракту, гарантія не розповсюджується на швидкозноуючі деталі та на пошкодження, спричинені внаслідок неправильного поводження з обладнанням, неправильного поводження з ним, недотриманням вимог, які пред’являються на обладнанні технічній документації та встановлення сторонніх деталей. Вимоги до продавця про відшкодування збитків спричинених недоліками якості виключаються.

Крім того, усе обладнання яке було поставлено ТОВ «БАРК»було змонтовано, підключено та перевірено в роботі. Функціонувало нормально, що підтверджується звітом по монтажу та сервісному обслуговуванню.

ТОВ «БАРК»не доведено прямого причинного зв’язку щодо невиконання умов контракту від 31.10.2008р. №23/10/08 з виконанням між сторонами контракту на придбання обладнання №244/2007 від 13.03.2007р. Крім того, з моменту постачання обладнання та укладенням контракту від 31.10.2008р. пройшов досить тривалий проміжок часу, та договір було укладено не зважаючи на те, що ТОВ «БАРК»було відомо про неможливість виконання умов договору щодо поставки об’єму запитуваної продукції. Документів первинно-бухгалтерської звітності щодо виконання умов контракту №23/10/08 від 31.10.2008р. не надано.

За викладених вище обставин та вимог чинного законодавства України, первісний позов підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову відмовляється.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс”, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Кабельщиків, 1-а, ЄДРПОУ 33086027) на користь Фірми “Норберт Шаллер Гез.м.б.Х”, 03186, м. Київ, вул.. Авіаконструктора Антонова, 5) 47 323,00 євро основного боргу, 6625,22 євро пені, 539,48 євро державного мита, та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22.02.2010р.