Рішення № 8239990, 22.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.10 Справа № 27/33/10

За позовом: Приватного підприємства “Компанія “Арагон”, м. Запоріжжя

до Приватного підприємства “Офіс-Клуб “Ілля”, м. Запоріжжя

про стягнення 6 208 грн. 99 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Лисенко А.Ю., дов. б/н від 22.02.2010 р.

Від відповідача: Петров О.Є., директор, на підставі рішення б/н від 02.01.08р.

На підставі статті 85 ГПК України –22 лютого 2010 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Приватне підприємство “Компанія “Арагон”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “Офіс-Клуб “Ілля”, м. Запоріжжя 6 208 грн. 99 коп., в тому числі 5 424 грн. 92 коп. заборгованості за договором поставки № 8/01 01 від 08.01.2008 р., 75 грн. 95 коп. втрат від інфляції, 83 грн. 83 коп. –три відсотка річних, та 624 грн. 31 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

          Ухвалою господарського суду від 30.12.2009 р. порушено провадження у справі № 27/33/10 та призначено судове засідання на 03.02.2010 р.

У зв’язку з неявкою у судове засідання, відкрите 03.02.2010 р. уповноваженого представника позивача, ухвалою господарського суду від 03.02.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 22.02.2010 р.

22.02.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/33/10.

22.02.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судовому засіданні надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 4000 грн. 00 коп. основного боргу, 75 грн. 95 коп. втрат від інфляції, 83 грн. 83 коп. –три відсотка річних, 624 грн. 31 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимоги прийнята та задоволена судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги у розмірі 4784 грн. 09 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні, відкритому 22.02.2010 р. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 08.01.08 р. між ПП “Компанія “Арагон” (постачальник) та ПП “Офіс-Клуб “Ілля” (покупець) укладено договір поставки № 8/01-01.

          Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник здійснює поставку на протязі строку дії даного договору, а покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця, та є невід’ємними частинами договору.

Позивач виконав умови договору у повному обсязі та здійснив в період з січня 2008 року по серпень 2008 року поставку товару, а саме: паперової продукції, комплектуючих та витратних матеріалів, канцелярських товарів усього на загальну суму 46 325,58 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.

Відповідач здійснив оплату за договором частково, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 4000 грн. 00 коп.

Отримання несплаченого товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000422 від 07.08.2008 р. та довіреністю ЯПК № 563551/37 від 06.08.2008 р. на ім'я Петрова О.Є.

Відповідно до п. 2.2 договору, загальна вартість договору складається з загальних сум накладних.

          Відповідно до п. 2.3 договору, покупець зобов’язаний оплачувати кожну поставлену партію товару на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі.

          Відповідач прийняв товар, але до теперішнього часу оплату його вартості у повному обсязі не здійснив, що є порушенням умов договору, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 4 000 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У зв’язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме не здійснення оплати за поставлений товар, заборгованість ПП “Офіс-Клуб “Ілля” перед ПП “Компанія “Арагон” склала 4 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 75 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 83 грн. 83 коп. 3 % річних.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 624 грн. 31 коп. пені за порушення договірних зобов’язань.

Відповідно до п. 6.4 договору, у разі порушення строків і порядку оплати покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми несплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу від суми несплати.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Відповідно до договору, пеня у розмірі 624 грн. 31 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Приватне підприємство “Компанія “Арагон” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи та у зв’язку з визнанням відповідачем позову у повному обсязі, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (оскільки відповідач частково сплатив заборгованість до подачі позовної заяви до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 5127 від 26.10.09 р. на суму 500 грн. 00 коп., № 5256 від 28.12.09 р. на суму 424 грн. 90 коп., позивач звернувся з позовом до суду 29.12.2009 р.).

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Офіс-Клуб “Ілля” (69035 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 66, ЄРПОУ 32149782, р/р 26006355579001 в ЗРУ КБ «Приватбанк»МФО 313849) на користь Приватного підприємства “Компанія “Арагон” (69118 м. Запоріжжя пр. 40-річчя Перемоги, б. 11 кв. 40, ЄДРПОУ 33961522, р/р 26005339332911 в ДОФ «Укрсоцбанк»МФО 334011) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 75 (сімдесят п’ять) грн. 95 коп. втрат від інфляції, 83 (вісімдесят три) грн. 83 коп. три відсотка річних, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 31 коп. пені за неналежне виконання умов договору, 78 (сімдесят вісім) грн. 59 коп. державного мита, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 22.02.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.