Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.10 Справа № 10/356/09
Суддя
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)
про стягнення 1882253,69 грн.,
Суддя Алейникова Т.Г.
представники сторін:
від позивача: Волкова Г.Ю. дов.267161 від 21.12.09.
від відповідача: Власова І.Ю., довіреність № 08/0010 від 04.01.2010р.
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області звернувся позивач дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з позовною заявою до відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про стягнення 1882253,69 грн., у тому числі 594074,96 грн. пені, 455264,75 грн. втрат від інфляції, 80477,38 грн. 3 % річних та 752436,60 грн. штрафу, на підставі договору на транспортування природного газу для потреб населення № 118Н-66, від 26.12.2007 р., ст.ст. 526, 625 ЦК України, п.2 ст.231 ГК України.
Ухвалою суду від 26.08.2009 року порушено провадження у справі № 10/356/09, судове засідання призначено на 21.09.2009 року.
Ухвалою суду від 21.09.2009 року слухання справи відкладалося на 06.10.2009 року, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання додаткових доказів по справі
У судовому засіданні 06.10.2009 року оголошено перерву до 23.10.2009 року.
23.10.2009 року позивач надав заперечення на відзив відповідача та заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої, просить суд стягнути з відповідача 1865866,11 грн., в тому числі 589865,13 грн. пені, 419117,61 грн. втрат від інфляції, 77172,70 грн. 3 % річних та 779710,67 грн. штрафу.
Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом та задовольняється. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
Позивач у судовому засіданні 16.02.2010 року підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, просить суд задовольнити їх у повному обсязі та стягнути з відповідача штрафні санкції на загальну суму 1865866,11 грн.
Відповідач надав суду письмовий відзив, в якому проти позову заперечив, вважає що вимоги Позивача є незаконними та необґрунтованими.
Судове засідання закінчено 16.02.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" був укладений договір на транспортування природного газу для потреб населення № 118Н-66 від 16 грудня 2007 року (надалі - Договір).
За умовами Договору, позивач зобов'язався здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу (надалі - газу) від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій (надалі - ГРС), а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату (п. 1.1 Договору).
В п.5.1 Договору зазначено, що тариф на транспортування 1000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах позивача встановлюється в розмірі 55,70 грн., крім того ПДВ - 11,14 грн., всього в розмірі 66,84 грн. Відповідно до п.5.2 Договору тариф на транспортування газу, зазначений у п. 5.1 Договору, може змінюватись за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ). У випадку зміни тарифу новий тариф є обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення його в дію. Зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного Договору. З 01 вересня 2008 року відповідно до постанови НКРЕ України від 07 серпня 2008 року № 935 "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу" був встановлений новий тариф в розмірі 57,50 грн., крім того ПДВ - 11,50 грн. всього в розмірі 69,00 грн. (п.5.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2008р.).
Вартість наданих позивачем відповідачу послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного у п. 4.1 Договору. (п.6.1 Договору).
Згідно п. 4.1 Договору послуги з транспортування газу оформлюються Відповідачем і Позивачем актами виконання послуг з транспортуванню газу (п. 4.1 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору).
Саме акти виконання послуг з транспортуванню газу є підставою для проведення розрахунків.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач, належним чином виконуючи обов’язки прийняті на себе за Договором протягом січня-грудня 2008р. протранспортував природний газ загальним обсягом 443751,813 тис. куб. м. газу, що підтверджується Актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за відповідні місяці.
Загальна вартість наданих послуг з транспортування газу становить 30027339,34 грн., що підтверджується Актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.
Згідно з п.6.2 Договору, відповідач здійснює оплату транспортування газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача, в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ. Остаточні розрахунки за фактично надані послуги по транспортуванню газу проводяться відповідачем протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.
Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу за договором № 118Н-66 виконав неналежним чином.
Зобов’язання Відповідача перед Позивачем щодо оплати за послуги з транспортування природного газу було виконано Відповідачем з порушенням строків передбачених п. 6.2 Договору.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за період з 01.03.2008року по 31.03.2009 року в сумі 419117,61 грн. та 3 % річних за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року в розмірі 77172,70 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими, зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції в розмірі 419117,61 грн. та 3% річних в сумі 77172,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 589865,13 грн. за прострочення виконання договірних зобов’язань відповідачем по кожному акту окремо за період прострочення з 01.03.2008 р. по 31.03.2009 р.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).
Сторони в п. 7.3. Договору за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в п. 6.2 даного Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 589865,13 грн. за прострочення виконання договірних зобов’язань відповідачем по кожному акту окремо за період прострочення з 01.03.2008 р. по 31.03.2009 р.
Суд не находить підстав для задоволення вимог позивача стосовно стягнення пені в розмірі 589865,13 грн. нарахованої за період з 01.03.2008 р. по 31.03.2009 р. з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.04.2004 р. по справі 21/84 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», одночасно вказаною ухвалою введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який було скасовано лише 05.06.2008р. Постановою апеляційного господарського суду по справі 21/84. Відповідно до абз.2 п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом під час дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) та не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті податків та зборів (обов’язкових платежів).
Отже, Позивач нарахував пеню за період, коли відносно Відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство і одночасно введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оскільки, відповідно до розрахунку суми основного боргу заборгованість Відповідача перед Позивачем у червні, липні і серпні відсутня, то пеня повинна нараховуватися лише за вересень 2008 –грудень 2008 року, тобто, період за який Позивач може просити суд стягнути пеню має обліковуватись з 01.11.2008 року, а не з 01.03.2008 року. Таким чином, на переконання суду, обґрунтованим є нарахування пені з 01.11.2008 року по 31.03.2009 року.
Отже, обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 247680,01 грн.
Однак, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.
У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін...
Відповідач подав до суду клопотання щодо зменшення пені на 50%, в якому зазначив про тяжке фінансове становище відповідача, а також, те, що на момент подачі позову сума заборгованості Відповідачем була вже сплачена. Також, своєчасному розрахунку з Позивачем перешкодила світова економічна криза, існування якої є загальновідомим фактом та не потребує доведення. Фінансова криза негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов’язань на всіх без винятку суб’єктів підприємницької діяльності та населення, що, також, вплинуло і на розрахунки Відповідача із Позивачем.
Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи заявлене клопотання відповідача суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені до 123840,01 грн. У стягненні 470234,95 грн. пені судом відмовлено.
Позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу в розмірі 752436,60 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо понад тридцять днів порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Отже, вищезазначена норма статті ГК України дає право кредиторові нараховувати та вимагати стягнення 7% штрафу, але за обов’язкової умови, що сторони зобов’язання передбачили дану умову в Договорі. Враховуючи те, що в спірному договорі на транспортування природного газу сторони не передбачили право на нарахування та стягнення 7% штрафу, а тому, визначений частиною 2 статті 231 ГК України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосований.
Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму 10080,15 грн. витрат на державне мито, суму 93,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7; код ЄДРПОУ 03345716; п/р№2603904113 в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», м. Київ, МФО 300647) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021,м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801; п/р № 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 123840 (сто двадцять три тисячі вісімсот сорок) грн. 01 коп. пені, 419117 (чотириста дев’ятнадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 61 коп. втрат від інфляції; 77172 (сімдесят сім тисяч сто сімдесят дві) грн. 70 коп. 3% річних; 10080 (десять тисяч вісімдесят) грн. 15 коп. державного мита та 93 (дев’яносто три) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Суддя Т. Г. Алейникова
Рішення підписане 19.02.2010 р.
Судове рішення № 8239942, Господарський суд Запорізької області було прийнято 16.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/356/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: