Рішення № 8239913, 17.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.10 Справа № 27/410/09

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Луганський трубний завод”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Потенціал”, м. Запоріжжя

про стягнення 12 450 грн. 03 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Авалян Є.В., дов. № 16-10/2д від 04.01.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –17 лютого 2010 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Закрите акціонерне товариство “Луганський трубний завод”, м. Луганськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Потенціал”, м. Запоріжжя 12 450 грн. 03 коп., в тому числі 10 455 грн. 79 коп. заборгованості за договором поставки № 18/09 від 14.01.2009 р., 565 грн. 66 коп. втрат від інфляції, 236 грн. 33 коп. – три відсотка річних, 1 192 грн. 25 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2009 р. порушено провадження у справі № 27/410/09 та призначено судове засідання на 23.12.2009 р.

          Ухвалою суду від 23.12.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 26.01.2010 р. у зв’язку з неявкою в засідання суду представників сторін та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.01.2010 р. строк розгляду спору продовжено до 26.02.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 17.02.2010 р.

17.02.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/410/09.

17.02.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 23.12.2009 р., 26.01.2010 р., 17.02.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 14.01.09 р. між ЗАТ “Луганський трубний завод” (постачальник) та ТОВ “Потенціал” (покупець) укладено договір поставки № 18/09.

          Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов’язується передати у власність (поставити), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна, вартість якої визначається специфікаціями.

Згідно з п. 1.2 договору, предметом постачання є лом чорних металів.

Постачання продукції здійснюється в кількості, зазначається в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору при умові 100 % оплати на дату поставки (п. 2.1 договору).

          Відповідно до п. 3.1 договору, постачальник зобов’язується поставляти металобрухт на умовах EXW, м. Луганськ, якщо інше сторонами не узгоджено додатково.

          Згідно з п. 3.5 договору, датою поставки продукції вважається дата товарно-транспортної накладної.

          Відповідно до п. 4.3 договору, оплата вартості продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника. Передоплата 100 %.

          Згідно з товарно-транспортними накладними №№ 524214, 524215, 524216, 524219, 524225, 524226, 524228, 524235, 524236, 524237, 524238, рахунок-фактурами та видатковими накладними №№ 830, 836, 1855, 1870, 1885, 1888, 1891 ЗАТ “Луганський трубний завод” на адресу ТОВ “Потенціал” був поставлений металобрухт загальною вартістю 81584 грн. 40 коп.

Станом на 26.11.09 р. вартість поставленої продукції сплачена частково, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 10 455 грн. 79 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У зв’язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме не здійснення оплати за поставлену продукцію, заборгованість ТОВ “Потенціал” перед ЗАТ “Луганський трубний завод” склала 10 455 грн. 79 коп.

01.09.09 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 16/3143 з вимогою виконати зобов’язання за договором щодо оплати металобрухту та сплатити штрафні санкції.

Претензія залишилася без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 565 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 236 грн. 33 коп. 3 % річних.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача про стягнення 565 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 236 грн. 33 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 192 грн. 25 коп. пені за порушення договірних зобов’язань.

Відповідно до підпункту 8.2 договору, сторони у разі несвоєчасного виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, несуть відповідальність у виді сплати пені за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми боргу або вартості непоставленої продукції.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За недотримання термінів оплати за договором пеня складає 1 192 грн. 25 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ЗАТ “Луганський трубний завод” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Потенціал” (69068 м. Запоріжжя вул. Філатова, 13, ЄДРПОУ 32973998, р/р 26007310041001 у ЛФАБ «Південний»МФО 304999) на користь Закритого акціонерного товариства “Луганський трубний завод” (91009 м. Луганськ вул. 2-га Свердлова, 5, ЄДРПОУ 00190802, р/р 26000045540001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя МФО 313849) 10455 (десять тисяч чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 79 коп. заборгованості за договором поставки № 18/09 від 14.01.2009 р., 565 (п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 66 коп. втрат від інфляції, 236 (двісті тридцять шість) грн. 33 коп. три відсотка річних, 1 192 (одна тисяча сто дев’яносто дві) грн. 25 коп. пені за неналежне виконання умов договору, 124 (сто двадцять чотири) грн. 50 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 17.02.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.