Рішення № 8239906, 18.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10 Справа № 24/18/09

Суддя

18.02.2010р. Справа № 24/18/09

м. Запоріжжя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Елтех –союз”, м. Запоріжжя ( 69057 , м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України , б. 90 кв. 53).

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Конструкторське бюро “Бердянськсільмаш”, м. Бердянськ, Запорізької області ( 71122 , Запорізька область , м. Бердянськ , вул. Героїв Сталінграда , 5 ).

про стягнення 5118,62грн. 3 % річних.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: Піскун О.В. ( директор , протокол № 1 від 10.02.2004 р.).

                              Слюсар О.В. –довіреність б/н від 04.01.2010р.

від відповідача: Діденко Є.В. ( дов. № 11 від 21.12.2009 р.)

                              Севастьянов Р.Ю. – довіреність № 2 від 28.01.2009р.

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ “Елтех –союз” , м. Запоріжжя про стягнення з ВАТ “Конструкторське бюро “Бердянськсільмаш” м. Бердянськ , Запорізької області 5118 грн. 62 коп. суми 3 % річних за договором купівлі-продажу № 28/08 від 09.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2009р. порушено провадження у справі № 24/18/09, судове засідання призначено на 24.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 29.01.2010 р.

В судовому засіданні 29.01.2010р. оголошувалась перерва до 09.02.2010р.

В судовому засіданні 09.02.2010р. продовжено строк розгляду спору, судове засідання призначено на 18.02.2010р.

В судовому засіданні 18.02.2010р. справу розглянуто, прийнято та оголошено рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснив наступне. Між товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛТЕХ- союз” та відкритим акціонерним товариством “Конструкторське бюро “Бердянськсільмаш” 09.01.2008 укладено договір купівлі-продажу №58/08, згідно умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору. Згідно умов договору позивач поставив відповідачу у період з вересня по жовтень 2008 року товар (металопрокат) на загальну суму 443460,74 грн. Факт поставки підтверджується: видатковими накладними від 22 вересня 2008р., 26 вересня 2008р., 02 жовтня 2008р., 21 жовтня 2008р., 29 жовтня 2008р., довіреностями на отримання товару, виданими відповідачем, та актом звірки від 25.03.2009р. відповідач взяті на себе зобов’язання виконав не належним чином, сплативши за товар лише 21.07.2009р. У зв’язку з чим позивач здійснив розрахунок суми боргу згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до якого сума боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми становить - 5 118,62 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 5118 грн. 62 коп. суми 3 % річних за договором купівлі-продажу № 28/08 від 09.01.2008р.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2010 р. проти позову заперечив, в письмових поясненнях від 29.01.2010р. зазначив, що договір купівлі-продажу № 58/08 від 09.01.2008 року, на який посилається позивач, є неукладеним. Видаткові накладні, надані позивачем, не свідчать про те, що передача товару здійснювалася саме на підставі договору купівлі-продажу № 58/08 від 09.01.2008 року, оскільки на накладних не зазначена правова підстава передачі товарів. Крім того, передача товарів за накладними здійснювалася також і за межами строку дії договору (видаткові накладні № РН-000001 від 27.01.2009 року, № РН-000003 від 30.03.2009 року). Крім того, згідно пункту 4.2 Договору, умови оплати кожної партії товару зазначаються в Додатках, які є невід'ємною частиною Договору. Вказані додатки до договору відсутні. Оскільки сторони погодили, що Додатки є невід'ємною частиною Договору, тобто містять істотні умови Договору, то їх відсутність свідчить про непогодження сторонами істотних умов договору, а саме умов та строків оплати. Просить суд в позові відмовити.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані ними докази у їх сукупності, суд –

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 ЦК України встанволено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, в період з 22.09.2008р. по 30.03.2009р. позивач поставляв до відкритого акціонерного товариства “Конструкторське бюро “Бердянськсільмаш”, м. Бердянськ, Запорізької області металопрокат (надалі товар), що підтверджується наявними в справі накладними № РН-000067 22.09.2008р. на суму 100448,04грн., № РН-000068 від 26.09.2008р. на суму 86071,61грн., № РН-000069 від 02.10.2008р. на суму 73356,62грн., № РН-000074 від 21.10.2008р. на суму 86080,81грн., № РН-000076 від 29.10.2008р. на суму 71 450,72 грн. та податковими накладними. Крім того, отримання товару підтверджується довіреностями № 29 від 01.09.2008р., № 92 від 01.10.2008р., , № 06 від 21.01.2009р., № 154 від 30.03.2009р. Всього відповідачу був поставлений товар на загальну суму 417 407,80грн.

Посилання позивача на те, що поставка металопрокату здійснювалася за договором купівлі-продажу № 58/08 від 09.01.2008 р. та на його виконання суд вважає недоведеним.

Так, п. 1.2, 4.2. договору купівлі-продажу № 58/08 від 09.01.2008 р. передбачено, що номенклатура (асортимент) товару, його кількість, вартість, одиниця виміру, умови оплати кожної партії товару вказуються в додатках, які є невід’ємною частиною договору.

Наданий суду примірник договору купівлі-продажу № 58/08 від 09.01.2008 р. не містить будь-яких додатків, які згідно з умовами договору є його невід’ємними частинами.

Так, відсутній Додаток щодо узгодження асортименту та ціни товару. У відповідності до умов договору купівлі-продажу № 58/08 від 09.01.2008 р. (п. 5.2) зобов’язання по поставці товару виникають на підставі Заявки. Належним чином оформлені заявки на поставку товару за цим договором, якими повинні обумовлюватись кількість товару, що підлягає поставці, номенклатура, термін і місце поставки, також відсутні, що неприпустимо, зважаючи на передбачену п.2.1 договору обов’язковість їх підтвердження шляхом підписання уповноваженими представником постачальника та скріплення печаткою підприємства.

Таким чином, оцінивши представлені сторонами докази, суд прийшов до висновку, що із матеріалів справи не вбачається досягнення сторонами згоди з істотних умов договору. Зокрема, враховуючи відсутність додатків до договору, замовлень на поставку товарів, сторонами не узгоджено предмет та ціна товару. Внаслідок чого, відповідно до ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180, п. 8 ст. 181 ГК України даний договір є неукладеним, таким що не відбувся, та не породжує для сторін виникнення зобов’язань.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем товару підтверджується накладними на поставку металопрокату за спірний період. Зазначені накладні за спірний період узгоджені між сторонами та згідно яких товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії – залучені до матеріалів справи).

Враховуючи наведене, на підставі доказів наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами склалися правовідносини поставки товару, при цьому поставка мала місце саме на підставі відповідних накладних.

За спірний період позивачем неодноразово на адресу відповідача надсилалися претензії. Так, на адресу відповідача 09.04.2009р. була направлена претензія вих. № 01-144 від 26.03.2009р. з вимогою сплати заборгованості протягом 10 днів в сумі 547085,46грн., що підтверджується фіскальним чеком № 5557 від 09.04.2009р.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 13.04.2009р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5624400.

На претензію № 01-144 від 09.04.2009р., відповідач листом № 313/21 від 16.04.2009р. повідомив, що на користь позивача було сплачено 45700,00грн. та пропонує укласти угоду про розстрочення або реструктуризацію виплат, за якими до серпня 2009 року буде повністю погашена заборгованість.

Доказів врегулювання між сторонами мирним шляхом питання щодо порядку погашення заборгованості представники сторін суду не надали.

Заборгованість за поставлений металопрокат в сумі 471 407,80 грн. у строк зазначений в претензії відповідач не погасив.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В інформаційному листі ВГСУ № 01-8/685 від 20.11.2008 р. надано правове обґрунтування підставності вимог кредитора щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

При цьому зазначено, що згідно з статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем пред’явлено до стягнення 5 118,62 грн. річних відсотків, які розраховані за загальний період з 01.01.2009 р. по 21.07.2009 р. Судом наданий позивачем розрахунок 3 % річних перевірений, та встановлено, що позивачем не вірно визначено строк розрахунку 3% річних, оскільки фактично стягненню підлягають 3% річних за період з 20.04.2009р. по21.07.2009р. в розмірі 1673,41грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення 5118 грн. 62 коп. суми 3 % річних документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованими на законі та такою, що підлягають задоволенню частково в сумі 1673,41грн. В решті позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., присуджуються до стягнення пропорційно суми розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 530, 625 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Конструкторське бюро “Бердянськсільмаш”, м. Бердянськ, Запорізької області ( 71122 , Запорізька область , м. Бердянськ , вул. Героїв Сталінграда , 5, п/р 26003071056201 у філії ЗРУ ВАТ “Банк Фінанси та кредит”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 04665274) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елтех –союз”, м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України , б. 90 кв. 53, п/р 26005201480100 у АКІБ “УкрСибБанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32861006) 1673(одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 41 коп. 3% річних, 33(тридцять три) грн. 35 коп. державного мита, 77(сімдесят сім) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

суддя                     Т.А. Азізбекян