Рішення № 8239908, 03.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.10 Справа № 17/359/09

Суддя

за позовною заявою: Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут”, 61108, м. Харків, вул. Академічна, 1

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31А

про стягнення 65 145,86 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Генкін С.О., довіреність від 04.01.10 № 80-90/01-02

Гурін І.В., довіреність від 22.12.09 № 80-90/01-3954

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

11.11.09 до господарського суду Запорізької області звернувся Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” (надалі за текстом ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут”) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (далі - ВАТ “Вуглецевий композит”) про стягнення з відповідача 65 145,86 грн. за договором від 15.05.08 № 1216/16 з яких: 45 000 грн. - основний борг, 7335,00 грн. - інфляційні витрати, 1460,96 грн. - 3 % річних та 11349,90 грн. - пеня.

Ухвалою від 11.11.09 судом порушено провадження у справі № 17/359/09, судове засідання призначено на 24.12.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 24.12.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/359/09 на один місяць.

Ухвалою від 24.12.09 у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника позивача, розгляд справи судом відкладено на 03.02.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 03.02.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 15.05.08 між сторонами у справі було укладено договір № 1216/16, на виконання умов якого ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” виготовлено вироби з вуглецевого композиційного матеріалу в кількості та якості вказаній в Специфікації до договору, загальною вартістю 45000 грн. 25.06.08 позивачем вказаний товар поставлений відповідачу в повному об’ємі на загальну суму 45000 грн., що підтверджується накладною від 25.06.08 № 21 та довіреністю від 24.06.08 серії НБЄ № 456067. Свої зобов’язання щодо оплати виготовленого і поставленого товару відповідач не виконав, внаслідок чого сума боргу за спірним договором складає 45000 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача за період 01.09.08 по 30.09.09 - 52 335 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 11349,90 грн. - пені за порушення строків оплати та 3 % річних в сумі 1460,96 грн.

Відповідач визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу за спірним договором в розмірі 45000 грн. В частині стягнення з відповідача суми інфляційних витрат, пені та 3 % річних заперечив повністю усно, просить суд відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до п. 1.1. Статуту відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, відкрите акціонерне товариство “Вуглецевий композит” засновано відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області від 27.11.08 № 399 шляхом перетворення державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” у відкрите акціонерне товариство до Законів України: “Про приватизацію державного майна”, “Про державну програму приватизації”, “Про господарські товариства”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.96 № 10099 “Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства”.

          Пунктом 3.3. Статуту визначено, що товариство є правонаступником державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”.

Судом встановлено, що 15.05.08 між відкритим акціонерним товариством “Вуглецевий композит” (Замовник) і Національним науковим центром “Харківський фізико-технічний інститут” (Виконавець) укладено договір № 1216/16, за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець зобов’язується виготовити та продати, а Замовник купити на умовах FCA - м. Харків (INCOTERMS - 2000) вироби з вуглеводного композиційного матеріалу, надалі Товар, в кількості, якості та вартості, вказаній у Специфікаціях до даного договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість договору на час підписання складає 45000 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн.

Вартість товару визначається у Специфікації на поставлену продукцію, яка є невід’ємною частиною договору і складається для кожного виду товару або для кожної партії товару, згідно з окремою заявкою Замовника (п. 2.2. договору).

Замовник надає Виконавцю заявку на товар, після узгодження якої з Замовником обидві сторони підписуються додаток - Специфікацію з визначенням кількості, вартості та строків поставки заявленого товару (п. 3.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи № 17/359/09, на виконання умов спірного сторонами підписано Специфікацію № 1 на поставлену продукцію - труба з УУКМ Ф60 х 80 х 1200 мм в кількості 6 шт. загальною вартістю 45000 грн. Строк поставки - червень 2008 року.

23.06.08 ВАТ “Вуглецевий композит” направлено на адресу позивача лист № 16/262 в якому Замовник просить Виконавця відвантажити товар кількістю 6 шт. труб по договору від 15.05.08 № 1216/16 та Специфікації № 1, оплату гарантувавши в серпні 2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.3. договору, датою поставки вважається дата передачі товару Замовнику, вказаної в товаротранспортній накладній.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов спірного договору поставлено на адресу відповідача товар - труби з УУКМ Ф60 х 80 х1 200 мм в кількості 6 шт. загальною вартістю 45000 грн., що підтверджується товаротранспортною накладною від 25.06.08 № 21 та довіреністю на отримання товару від 24.06.08 серії НБЄ № 456067.

Пунктом 2.4. договору визначено, що оплата Товару здійснюється Замовником банківським переводом на підставі рахунку Виконавця шляхом 100 % передплати протягом 5 календарних днів з часу отримання рахунку.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань за спірним договором не виконав, оплату за виконані роботи не здійснив. Отже, відповідач порушив умови договору.

23.09.08 ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” відповідачу направлено претензію за вих. від 23.09.08 № 10-00/03-123 щодо погашення заборгованості в сумі 45 000 грн. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

02.09.08 між уповноваженими представниками сторін підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким сальдо ВАТ “Вуглецевий композит” перед ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” станом на 31.08.08 складає 45000 грн.

12.03.09 ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” вдруге направив відповідачу претензію за вих. від 12.03.09 № 10-00/03-51-885 щодо погашення заборгованості в сумі 45 000 грн.

Листом від 19.03.0903/174 відповідач повідомив позивача, що Державне підприємство “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” перетворено у відкрите акціонерне товариство “Вуглецевий композит”. У зв’язку з чим, ВАТ “Вуглецевий композит” повернуто на адресу позивача претензію та акт звірки взаєморозрахунків від 02.09.08.

Таким чином, на момент розгляду справи в господарському суді основна сума боргу ВАТ “Вуглецевий композит” за договором від 15.05.08 № 1216/16 складає 45 000 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 45000 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості та в ході розгляду справи в суді визнав суму основного боргу в розмірі 45 000 грн., суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 45000 грн. основного боргу на підставі договору від 15.05.08 № 1216/16 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 01.09.08 по 30.09.09 становить 52335 грн. Однак, згідно з розрахунком суду, сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за вказаний період становить 52319,15 грн. У зв’язку з чим, судом задовольняються позовні вимоги в розмірі 52319,15 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Крім того, позивачем надано суду розрахунок 3% річних за період з 01.09.08 по 30.09.09 в сумі 1460,96 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки згідно з розрахунком суду, сума 3% річних за вказаний період становить 1459,72 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, (…), сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони в п. 6.2. договору обумовили, що у разі затримки строків оплати, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день несвоєчасного платежу.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 01.09.08 по 30.09.09 розмір пені становить 11349,90 грн., з яких: з 01.09.08 по 31.12.08 - 3623,40 грн., з 01.01.09 по 14.06.09 - 4900,50 грн., з 15.06.09 по 11.08.09 - 1566,00 грн., з 12.08.09 по 30.09.09 - 1260,00 грн.

Факт прострочення матеріалами справи доведено. Разом з тим, враховуючи вимоги вищевказаного законодавства за розрахунком суду (за 6 місяців) розмір пені за період з 31.08.08 по 02.03.09 становить 5375,34 грн., з яких: з 31.08.08 по 31.12.08 - 3600 грн. та з 01.01.09 по 02.03.09 - 1775,34 грн. У зв’язку з викладеним, вимога позивача про стягнення з відповідача 11349,90 грн. пені підлягають задоволенню частково в сумі 5375,34 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 591,54 грн. державного мита та 214,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31А, код ЄДРПОУ 24516317, р/р 26002976713329 в ПАБ “ПУМБ”, МФО 313623) на користь Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” (61108, м. Харків, вул. Академічна, 1, код ЄДРПОУ 14312223, в ГУДК в Харківській області, МФО 851011) - 52 319 (п’ятдесят дві тисячі триста дев’ятнадцять) грн. 15 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 459 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 72 коп. 3 % річних, 5375 (п’ять тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 34 коп. пені, 591 (п’ятсот дев’яносто одну) грн. 54 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

          Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності після закінчення 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 18.02.2010