Рішення № 8239848, 15.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.10 Справа № 15/47/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-а

до відповідача Приватного підприємства Торговий дім “Молочний доктор”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-а

про стягнення 97 120,00 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача – Єгорушкін В.В., дов. № 27/05-01 від 27.05.2009р.

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс” до відповідача Приватного підприємства Торговий дім “Молочний доктор” про стягнення 97 120,00 грн..

Ухвалою господарського суду від 22.01.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.02.2010р..

За згодою представника позивача в судовому засіданні 15.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 01.07.2006 року ТОВ «Агрофірма «Солекс»та ПП ТД «Молочний доктор»укладеного договір № 27 про купівлю продаж товару. Предметом договір є зобов’язання продавця продати товар, а покупця прийняти та оплатити вартість отриманого товару. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 97120,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, у відзиві на позов зазначив, що зазначена заборгованість виникла в зв’язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.07.2006 року ТОВ «Агрофірма «Солекс»та ПП ТД «Молочний доктор»укладеного договір № 27 про купівлю продаж товару. Предметом договір є зобов’язання продавця продати товар, а покупця прийняти та оплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за товар здійснюється безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3.2 договору порядок та строки оплати за договором узгоджуються сторонами додатково, шляхом підписання специфікацій, які є невід’ємними частинами договору

Як свідчать вивчені матеріали позивачем на адресу відповідача згідно видаткової накладної № РН-0505002 від 05.05.2008р. поставлено товар на загальну суму 97120,00 грн.. Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ ЯПВ № 260729 від 05.05.2008р.

Відповідачем не здійснено оплату вартості отриманого товару у встановлені в специфікації строки, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 97120,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 08.06.2009р. №08/06-01 з вимогою оплати заборгованості за отриманий товар. Відповідь на претензію відповідачем не надано.

Крім того, на підтвердження факту визнання відповідачем наявності заборгованості в сумі 97120,00 грн. позивачем надано підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 97120,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193, 231 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Торговий дім “Молочний доктор”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-а, ЄДРПОУ 33211160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”, 69035, (м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-а, ЄДРПОУ 31676746) 97120,00 грн. основного боргу та 1207,20 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.02.2010р..