Рішення № 8239847, 15.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.10 Справа № 15/54/10

Суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів”, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 2

до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, 69054, м. Запоріжжя, вул.. Героїв Сталінграду, 2

про стягнення 19 480,80 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача – Мізіна Г.О., дов. № 01 від 21.01.2009р.

від відповідача – Мінтімірова Є.М., дов. № 3/1-192 від 28.01.2009р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” про стягнення 19 480,80 грн..

Ухвалою господарського суду від 27.01.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.02.2010р..

За згодою представників сторін в судовому засіданні 15.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 11.12.2003 року ВАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів»та ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс»укладено договір №280/03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача. Відповідно до умов договору позивачем через власні мережі забезпечувалась передача електричної енергії для відповідача. Позивача зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманих послуг не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 19480,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, у відзиві на позов зазначив, що зазначена заборгованість виникла у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства. Крім того, в судовому засіданні відповідачем надано докази погашення заборгованості у розмірі 1000,00 грн. про що свідчать надані платіжні доручення від 10.02.2010р. та від 12.02.2010р.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 11.12.2003 року ВАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів»та ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс»укладено договір №280/03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача. Відповідно до умов договору позивачем через власні мережі забезпечувалась передача електричної енергії для відповідача.

Відповідач зобов’язаний сплачувати за використання електричних мереж, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Вищезгаданий Договір укладено з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. і вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його дії жодна із сторін письмово не заявить про його перегляд або закінчення дії договору.

У відповідності до п.8.3 Договору "останній розрахунок здійснюється на підставі акту прийому-передачі електричної енергії в термін 5 днів з моменту виставлення рахунку Основним Споживачем".

На підставі показників лічильників електричної енергії щомісячно між Позивачем і Відповідачем було підписано акти прийому-передачі електричної енергії на підставі яких Відповідачу направлено рахунки-фактури на оплату за користування електричними мережами та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії або її генерацію.

За період з вересня 2009 року по грудень 2009 року за користування електричними мережами і одержання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії Відповідачу замовленою кореспонденцією направлено платіжні рахунки-фактури всього на суму вимоги 21032,62 грн.

Відповідачем не здійснено оплату вартості отриманих послуг у встановлені строки, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 19480,80 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В судовому засіданні судом встановлено, що після порушення провадження по справі відповідачем здійснено часткову оплату суми основного боргу, а саме в сумі 1000,00 грн. про що свідчать платіжні доручення від 10.02.2010р. та від 12.02.2010р.. На підставі викладеного суд вважає, що провадження по справі за вимогами про стягнення з відповідача 1000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 18480,80 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, а саме виконання рішення розстрочити на 3 місяці, шляхом стягнення з відповідача щомісяця по 6160,27 грн. починаючи з березня 2009р..

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193, 231 ГК України, ст. ст. 49, 75,п. 1-1 ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. В частині стягнення з відповідача 1000,00 грн. основного боргу провадження по справі припинити.

3. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, (69054, м. Запоріжжя, вул.. Героїв Сталінграду, 2, ЄДРПОУ 03328379) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів”, (69035, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 2, ЄДРПОУ 00293255) 18480,80 грн. основного боргу. Виконання рішення розстрочити на три місяці шляхом стягнення з відповідача щомісяця по 6160,27 грн. починаючи з березня 2009р.. Видати наказ.

4. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс”, (69054, м. Запоріжжя, вул.. Героїв Сталінграду, 2, ЄДРПОУ 03328379) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів”, (69035, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 2, ЄДРПОУ 00293255) 430,81 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16.02.2010р..