Рішення № 8239822, 12.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.10 Справа № 5/20/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а)

До відповідача: Приватного підприємства “Компаньйон” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 159, кв. 45)

про стягнення 22 163, 89 грн.

                    Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача –Вознюк А.Л., довіреність № 21 від 04.01.2010

Від відповідача –Не з’явився. СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.12.2009 Концерн “Міські теплові мережі” звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “Компаньйон” заборгованості за спожиту теплову енергію за період з лютого 2009 по серпень 2009, жовтень 2009 у розмірі 22 163, 89 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 порушено провадження у справі № 5/20/10, розгляд якої призначено на 18.01.2010. Розгляд справи відкладався до 12.02.2010. За згодою представника позивача у судовому засіданні 12.02.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема, пояснив, що 01.03.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100684, за умовами якого Концерн “Міські теплові мережі” зобов’язався постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Позивачем були виконані взяті зобов’язання, теплова енергія постачалась відповідачу кожного місяця, починаючи з лютого 2009 року по серпень 2009 року, жовтень 2009 року на суму 19 778, 60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконує свої зобов’язання по оплаті отриманої теплової енергії (відповідачем було здійснено часткову оплату за надані послуги у розмірі 1148, 22 грн., що підтверджується матеріалами справи), у зв’язку з цим, станом на 12.02.2010, утворилась заборгованість у сумі 22 163, 89 грн., з яких: 18 630,38 грн. –сума основного боргу, 2 187, 68 грн. –сума пені, 329, 54 грн. –сума 3 % річних та 1016,29грн. –сума інфляційних витрат. В обґрунтування позову посилається на договір № 100684 від 01.03.2007, ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 12.02.2010 вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 та від 18.01.2010 відповідачем суду не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 між Концерном “Міські теплові мережі” та Приватним підприємством “Компаньйон” був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №100684 (далі –Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями).

Пунктом 1.1. розділу 1 договору визначено, що за цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу (відповідач), а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися законом України “Про теплопостачання”, “Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води”, “Правилами технінчної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж”, та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

·          опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду;

·          підігрів води –за наявності можливості;

·          кондиціювання –по замовленнб споживача;

·          інші технологічні потреби –по замовленню споживача.

Згідно п. 5.1. розділу 5 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема

визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Відповідно до п.п. 6.3., 6.4., 6.7. розділу 6 вказаного договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3.).

Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4.).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії та податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7.).

Підпунктами 6.7.1. п. 6.7. розділу 6 договору передбачено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати тримання.

У разі неотримання теплопостачальною організацією підписанного акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений в п. 6.6.1. договору, акь підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та офомлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до підпункту 7.2.8. пункту 7.2. розділу 7 договору споживач несе відповідальність в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Концерном “Міські теплові мережі” до Приватного підприємства “Компаньйон” постачалась кожного місяця, починаючи з лютого 2009 по серпень 2009, жовтень 2009 на загальну суму 19778, 60 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, від 31.08.2009 та від 31.10.2009.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за надані послуги у розмірі 1148,22грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Станом на 12.02.2010 заборгованість відповідача складає 22 163, 89 грн., яка у повному обсязі або частково сплачена не була. Доказів зворотного суду не надано.

З метою стягнення з Приватного підприємства “Компаньйон” суми заборгованості у примусовому порядку, Концерн “міські теплові мережі” звернувся із позовом до суду.           В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АД № 092427 від 08.02.2010, відповідно до якої місцезнаходженням Приватного підприємства “Компаньйон”” є 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 159, кв. 45.

Саме за цією адресою здійснювалося листування.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать надані до суду документи, 01.03.2007 між Концерном “Міські теплові мережі” та Приватним підприємством “Компаньйон” був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100684, за яким позивач (далі - Теплопостачальна організація) бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу (далі - Споживач), а останній зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

У вказаному договорі сторони погодили порядок здійснення розрахунків за отриману відповідачем теплову енергію, визначивши, що підставою для розрахунків ПП “Компаньйон” з Концерном “Міські теплові мережі” є рахунок та акт приймання-передачі.

На виконання вказаного договору, Концерн “Міські теплові мережі” постачав Приватному підприємству “Компаньйон” теплову енергію кожного місяця, починаючи з лютого 2009 року по серпень 2009 року, жовтень 2009 року на загальну суму 19 778, 60 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, від 31.08.2009 та від 31.10.2009.

Станом на 12.02.2010 сума основного боргу за договором складає 18 630, 38 грн., що підтверджується актами приймання-передачі.

Відповідно до підпункту 7.2.8. пункту 7.2. розділу 7 договору споживач несе відповідальність в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 12.02.2010 розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 2 187, 68 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 12.02.2010 три проценти річних з простроченої суми складає 329, 54 грн., а сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 1016,29грн., відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 22 163, 89 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Заборгованість відповідачем у сумі 22 163, 89 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються а підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Пунктом 7 ст. 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням стороні можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню. Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки є необгрунтованими та документально не підтвердженими.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Відповідно до пп. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7 93 “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.).

Відповідно до пп. б п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7 93 “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів , які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення порушення справи про банкрутство сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Концерн “Міські теплові мережі” сплатив 225, 44 грн. державного мита відповідно до платіжного доручення № 13009 від 03.12.2009, надміру сплачене державне мито у розмірі 3,81грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Компаньйон” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 159, кв. 45, р/р 260062814200 ВАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 23285287) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) заборгованість за договором № 100684 від 01.03.2007 у сумі 18 630 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 38 коп., пеню у розмірі 2 187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 68 коп., 3 % річних у розмірі 329 (триста двадцять девять)грн. 54 коп., інфляційні витрати у розмірі 1 016 (одна тиясча шістнадцять) грн. 29 коп., 221 (двісті двадцять одна) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

3.          Повернути з Державного бюджету України Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) зайво сплачене державне мито у розмірі 3 (три) грн. 81 коп. Видати довідку.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 16.02.2010.