Рішення № 8239808, 11.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10 Справа № 15/21/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Такт –М”, 72315, Запорізька область, м. Мелітополь, пр.. Б. Хмельницького, 23, оф. 26

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Мастер Плюс”, 72316, Запорізька область. м. Мелітополь, вул.. Індустріальна, 30/2

про стягнення 41 677,50 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –Раполова Л.І., дов. від 12.01.2010р.

Коноваленко Н.І., гол. бухгалтер

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Такт –М”, Запорізька область, м. Мелітополь до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Мастер Плюс”, Запорізька область. м. Мелітополь про стягнення 41 677,50 грн..

28.12.2009 ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 27.01.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 24382,27 грн. основного боргу та 5949,63 грн. пені.

За згодою представників позивача в судовому засіданні 11.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 22.05.2009 року ТОВ «Агро Мастер Плюс»та ТОВ «Такт –М»укладено договір №22/05/09 про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання протягом 2009-2010 років поставляти відповідачу продукцію виробничо - технічного призначення, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 24382,27 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5949,63 грн. пені, нарахованої за період за період з 10.06.2009р. по 23.12.2009р..

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 22.05.2009 року ТОВ «Агро Мастер Плюс»та ТОВ «Такт –М»укладено договір №22/05/09 про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання протягом 2009-2010 років поставляти відповідачу продукцію виробничо - технічного призначення, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата за отриманий товар здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 3.2 договору датою поставки є дата отримання товару, що вказана на видатковій накладній.

Як свідчать вивчені матеріали позивачем на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 50296,59 грн..

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару, а саме в сумі 25914,32 грн.. Решту суми за отриманий товар не сплачено.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 24382,27 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 5949,63 грн. пені позивач обґрунтовує з посиланням на п. 6.1 договору у відповідності до якого у разі неналежного виконання або невиконання умов договору повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості несплаченої партії товару за кожен день простроченого виконання, але не більше ніж подвійної облікової ставки НБУ. Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193, 231 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Мастер Плюс”, (72316, Запорізька область. м. Мелітополь, вул.. Індустріальна, 30/2, ЄДРПОУ 33700322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Такт –М”, (72315, Запорізька область, м. Мелітополь, пр.. Б. Хмельницького, 23, оф. 26, ЄДРПОУ 33109007) 24382,27 грн. основного боргу, 5949,63 грн. пені та 680 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 15.02.2010р..