Рішення № 8239795, 10.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.10 Справа № 12/221/09

Суддя

Позивач - Державне підприємство “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (54018, проспект Жовтневий, 42-А, м. Миколаїв)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” ( код ЄДРПОУ 31584928; 69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 3а/7)

про стягнення 45 036 грн. 00 коп.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача –Котов В.В., дов. № 34/3556, від 21.04.2009р.

від відповідача –не з’явився

Розглядається позовна заява Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” за договором № 18 від 29.10.2007р. про стягнення 45 036,00 грн.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.09р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/221/09 з призначенням судового засідання на 22.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.09р. в зв’язку з неявкою представників сторін судове засідання було відкладено до 21.01.2010р.

Ухвалою в.о.голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 21.01.2010р. у справі № 12/221/09 , на підставі заяви судді Владимиренко І.В., згідно п. 3 ст.69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2010р. судове засідання було відкладено до 10.02.2010р.

У судовому засіданні 10.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судових засіданьбув повідомленний належним чином.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 31584928 та зареєстрований за адресою: 69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, буд..3а кв.7.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За вказаною адресою відповідачу направлено ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення судових засідань. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем 03.12.2009.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 10.02.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

29.10.2007 року між Державним підприємством “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” (надалі відповідач) укладено договір № 18 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору відповідач зобов'язаний передати у власність ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»товар згідно специфікації № 1 до Договору, а ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»- прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.1. Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість вказані в Специфікації № 1.

Згідно Специфікації № 1 від 29.10.2007 предметом поставки за Договором є головки універсальні шестипозиційні УГ 9321 у кількості 4 штук на загальну суму 72 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно п. 3.1. Договору сплата товару здійснюється шляхом 100% передплати згідно виставленого рахунку.

Згідно п. 3.6. Договору загальна сума Договору складає 72 000,00 грн. втому числі НДС.

Зобов'язання ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»виконані у повному обсязі -передплата за Договором на суму 72 000,00 грн. здійснена згідно платіжних доручень № 13033 від 18.12.2007 та №3127 від 03.04.2008.

Згідно п. 3.3. Договору відповідач зобов'язався здійснити поставку протягом 45 днів з моменту передплати.

Таким чином, поставка зазначеного в специфікації № 1 товару повинна бути здійснена не пізніше 18.05.2008.

Однак, в порушення умов Договору, згідно накладної № ГП-0000045 від 21.07.2008 за довіреністю ЯОЯ № 740579 від 21.07.2008 та накладної № ГП-0000047 від 30.07.2008 за довіреністю ЯОЯ № 740579 від 21.07.2008р., відповідачем поставлено товар, а саме головки універсальної шестипозиційні УГ 9321, лише у кількості 2 штук на загальну суму 36 000,00 грн.

Факсом - повідомленням №17/67 від 21.04.2009р. позивач просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 36000,00 грн. за непоставлений товар. Відповідачем згідно листа № 0505/1 від 05.05.2009р.повідомлено позивача про відсутність даного товару на складі.

13.07.2009 позивачем направлено претензію № 34/6103 з вимогою передати головки універсальні шестипозиційні УГ 9321 у кількості 2 штук на загальну суму 36 000,00 грн. (з ПДВ) та просило перерахувати суму заборгованості і суму штрафних санкцій. Відповіді на претензію відповідачем не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що зобов'язання позивача виконані у повному обсязі та доведені зібраними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання вважається його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов’язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 36000,00 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 6516,00 грн. та штраф у розмірі 2520,00 грн.

Згідно п. 6.1. Договору за порушення строків виконання зобов'язань з Продавця (ТОВ НВП «Гранат плюс») стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, за яким було допущене прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення вище тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаній вартості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В судовому засіданні судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та штрафу. Таким чином, вимоги про стягнення пені у розмірі 6516,00 грн. та штрафу у розмірі 2520,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” за договором № 18 від 29.10.2007р. основного боргу у розмірі 36000,00 грн.; пені у розмірі 6516,00 грн. та штрафу у розмірі 2520,00 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” ( 69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 3а, кв.7, р/р 2600802300036 в ЗФ “Укрпромбанк” м. Запоріжжя, МФО 313935, код ЄДРПОУ 31584928) на користь Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (54018, м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 42-А, р/р 2600701623 в ВАТ “Держексімбанк України” м. Миколаєва, МФО 326739, код ЄДРПОУ 31821381) 36 000 (тридцять шість тисяч) грн.. 00 коп. - основного боргу, пені - 6 516 (шість тисяч п’ятсот шістнадцять) грн..00 коп.; штрафу –2 520 (дві тисячі п’ятсот двадцять) грн.. 00 коп.; 450 (чотириста п’ятдесят) грн. 36 - державного мита, коп. 236 (двісті тридцять шість) грн..00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.02.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко