Рішення № 8239736, 04.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10 Справа № 8/4/10

Суддя

ПозивачВідкрите акціонерне товариство “Калуський завод будівельних машин”, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Б.Хмельницького, 79

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод”, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Е

Суддя І.А. Попова

Представники Позивача:Щербинській Р.Л., дов. від 11.01.2010 р. Відповідача:Нікітіна О.Ю., дов. від 12.01.2010 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 102928 грн. 88 коп. основного боргу за договором № 96/08 від 30.09.2008 р., 5495 грн. 72 коп. пені, 778 грн. 31 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 18.01.2010 р., відкладався до 04.02.2010 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 04.02.2010 р.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 96/08, укладеного з відповідачем 30.09.2008 р., поставив відповідача продукцію, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (наданих послуг) № 100 від 11.10.2008 р. та № 110 від 28.11.2008 р. та підписаними видатковими накладними № РН-208г від 24.10.2008 р., № РН-203г від 13.10.2008 р., № РН-013г від 16.02.2009 р. Також, 11.02.2009 р. провів монтаж та пусконалагоджувальні роботи крана козлового ККС-16/12,5-32 ТУ (в/п 12,5 т), про що підписано акт виконаних робіт. Зобов’язання щодо оплати отриманої продукції та прийнятих робіт відповідач не виконав, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в сумі 102928 грн. 88 коп., яку позивач просить стягнути з товариства “Запорізький машинобудівний завод”. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 9.4 договору позивач просить стягнути з відповідача 5495 грн. 72 коп. пені, нарахованої за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 778 грн. 31 коп. річних процентів, нарахованих за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що зазначив у відзиві на позов.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 30.09.2008 р. укладено договір № 96/08 поставки та монтажу козлового крану за умовами якого позивач зобов’язався поставити продукцію власного виробництва та провести монтаж згідно інструкції по монтажу, а відповідач –прийняти і оплатити таку продукцію та роботи з монтажу крану. Пунктом 4.1 договору встановлена ціна крану козлового ККС-16/12,5-32 в розмірі 879600 грн. з ПДВ, ціна монтажу складає 48000 грн. з ПДВ. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п.п. 6.1-6.4 вказаного договору, яким передбачено, що оплата за поставлену продукцію проводиться шляхом авансового платежу у розмірі 50% ціни крана - 439800 грн. на протязі п’яти календарних днів після підписання договору згідно пред’явленого рахунку, остаточна оплата 50% ціни продукції 439800 грн. проводиться протягом трьох днів після повідомлення покупця про готовність продукції до відвантаження. Розрахунок за монтаж крана здійснюється шляхом авансового платежу в розмірі 50% вартості монтажу –24000 грн. протягом 2-х банківських днів з моменту отримання всієї продукції на монтажній площадці, остаточний розрахунок за монтаж здійснюється протягом 20-х банківських днів після прийняття продукції покупцем за актом виконаних робіт. Відповідно до п. 4.4. вартість перевезень в суму договору не входить і оплачується покупцем згідно товаротранспортних залізничних накладних за наявності актів виконаних робіт в триденний термін після поставки товару.

Як свідчать вивчені матеріали, відповідно до видаткових накладних № РН-203г від 13.10.2008 р., № РН-208г від 24.10.2008 р., № РН-013г від 16.02.2009 р. та актів виконаних робіт № 100 від 11.10.2008 р., № 110 від 28.11.2008 р., б/н від 11.02.2009 р. відповідачу поставлено продукцію та надано послуги на загальну суму 1270968 грн. 88 коп., які отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підписи уповноважених осіб, завірені печатками.

В порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати за отриманий товар частково не виконав. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 102928 грн. 88 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суму заборгованості визнав, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 102928 грн. 88 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 5495 грн. 72 коп., нарахованої за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р., позивач обґрунтовує п. 9.4 договору № 96/08 від 30.09.2008 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за порушення строків оплати в розмірі двох облікових ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від загальної суми цього договору за кожний день прострочення. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки встановлено, що відповідач прострочив виконання грошових зобов’язань по оплаті отриманої продукції та послуг, вимоги про стягнення 778 грн. 31 коп. річних процентів, нарахованих за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача. Витрати позивача на правову допомогу відшкодуванню не підлягають, оскільки до судових витрат відноситься, зокрема, оплата послуг адвоката. Відповідних доказів позивачем не надано.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Е, ЄДРПОУ 33528556) на користь Відкритого акціонерного товариства “Калуський завод будівельних машин” (77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Б.Хмельницького, 79, ЄДРПОУ 01267876) 102928 грн. 88 коп. основного боргу, 5495 грн. 72 коп. пені, 778 грн. 31 коп. річних процентів, 1378 грн. 03 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 12 лютого 2010 року.