Рішення № 8239661, 10.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.10 Справа № 20/127/09-28/405/09

За первісним позовом Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Центр” (поштова адреса: 70425, Запорізька область, Запорізький район, с.Нижня Хортиця, вул.Кооперативна, буд.3)

про стягнення суми 222 787,78 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Центр” (поштова адреса: 70425, Запорізька область, Запорізький район, с.Нижня Хортиця, вул.Кооперативна, буд.3)

до Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а)

про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 31.05.2006р. до договору оренди нежитлового приміщення

Суддя О.В.Яцун Представники сторін: Від ДП “Запорізький річковий порт”

АСК“Укррічфлот” –Пінігіна Г.Г., на підставі довіреності №06-10/106 від 08.12.2009р.

Від ТОВ “М-Центр” –не з’явився

                              СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений первісний позов про стягнення з ТОВ “М-Центр” на користь ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” суми боргу 210 599,58 грн., пені в сумі 12188,20 грн., всього суми 222 787,78 грн. на підставі договору оренди №303 від 04.02.2000р. (із урахуванням додаткових угод).

Ухвалою суду від 10.04.2009р. порушено провадження у справі №20/127/09, судове засідання призначено на 14.05.2009р.

Ухвалою суду від 06.07.2009р. для сумісного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов ТОВ “М-Центр” про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 31.05.2006р. до договору оренди.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2009р. у справі №20/127/09 порядку ст.41 ГПК України призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 1181 від 24.11.2009р. у зв’язку з закінченням повноважень судді Гандюкової Л.П. справа №20/127/09 передана на розгляд судді Яцун О.В.

Ухвалою суду від 24.11.2009р. справу № 20/127/09 прийнято до провадження судді Яцун О.В. та присвоєно № 20/127/09-28/405/09. Також зазначеною ухвалою поновлено провадження по справі 20/127/09-28/405/09 у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення та призначено судове засідання на 16.12.2009р.

На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2009р. оголошено перерву до 29.12.2009р., потім ухвалою суду від 29.12.2009р. розгляд справи відкладено на 25.01.2010р.

Ухвалою суду від 25.01.2010р. в порядку ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням сторін строк вирішення спору у справі №20/127/09-28/405/09 продовжено, розгляд справи відкладено на 10.02.2010р.

10.02.2010р. оголошено рішення у повному обсязі.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання зобов’язання за договором № 303 оренди нежитлового приміщення від 04.02.2000р., та додаткових угод до нього, у ТОВ “М-Центр” виникла заборгованість перед ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” у розмірі 210599,58 грн., на яку згідно з п.6.2 договору також нарахована пеня в сумі 12188,20 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за первісним позовом вказує, що 31.05.2006р. між сторонами була укладена додаткова угода №2, згідно з якою внесено зміни до п.5.4 договору та встановлено, що розмір орендної плати може бути змінений Орендодавцем в односторонньому порядку. На підставі цього листом від 15.04.2008р. відповідач був повідомлений про зміну ставок орендної плати, розмір якої з 01.05.2008р. встановлено у розмірі 24138,00 грн. В судовому засіданні 25.01.2010р. представник позивача за первісним позовом надав уточнення, відповідно до якого уточнив період, за який стягується заборгованість (основний борг) –з 01.05.2008р. по 28.02.2009р. У порядку ст.22 ГПК України заява прийнята судом до розгляду. Стосовно заявлених зустрічних позовних вимог ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” зазначив, що підстав для визнання недійсною додаткової угоди №2 не вбачає, оскільки вона була прийнята ТОВ “М-Центр” до виконання.

          Відповідач за первісним позовом заявлені до нього вимоги не визнав, заперечив підписання колишнім директором ТОВ “М-Центр” Кононенком Г.І. додаткової угоди № 2 від 31.05.2006р. до договору оренди №303 від 04.02.2000р., у зв’язку з чим пред’явив зустрічний позов визнання недійсною зазначеної Додаткової угоди №2 і надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що пунктами 3 та 4 Додаткової угоди №2 внесено зміни до пунктів договору, якими встановлено розмір та порядок нарахування орендної плати, що є істотною умовою договору оренди. Оскільки договір оренди майна є двостороннім правочином, то і внесення до нього змін в частині суттєвих умов, що тягнуть за собою зміну прав та обов’язків, також має бути двостороннім правочином і відповідно до ст.207 ЦК України обов’язково скріплено підписами та печатками обох сторін. Додаткова угода з боку ТОВ “М-Центр” не підписувалась директором Кононенком Г.І., про її наявність стало відомо тільки з первісного позову. Ким вчинено підпис на цій угоді ТОВ “М-Центр” не відомо. На підставі ст.ст.202, 203, 207, ч.1 ст.215, 236, 525, 638 ЦК України, ст.ст.180, 188 ГК України ТОВ “М-Центр” просить задовольнити зустрічний позов. Оскільки розмір заборгованості позивачем за первісним позовом визначено виходячи з умов додаткової угоди №2, згідно з якою направлено лист про зміну розміру плати, у задоволенні первісного позову просить відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2000р. між ЗАТ “Запорізький річковий порт” (Орендодавець) та ТОВ “М-Центр” (Орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №303, предметом якого є передання Орендодавцем в тимчасове користування Орендаря приміщень площею 240 кв.м. (під магазин, склад, офіс, кафе) та супутніх та підсобних приміщень площею 27,7 кв.м., всього загальною площею 267,7 кв.м., які розташовані в будівлі річкового вокзалу №1 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Леонова, 1а (п.п.1.1., 1.2, 1.3). Приміщення передані в оренду згідно з Актом від 04.02.2000р. (том 1 а.с. 122, 151). 28.02.2000р. підписано протокол розбіжностей до договору №303.

Додатковою угодою від 15.09.2000р. (том 1, а.с. 149) внесено зміни до преамбули договору, згідно з якими у зв’язку з реорганізацією ЗАТ “Запорізький річковий порт” Орендодавцем визначено ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” (Позивач), який є правонаступником прав і обов’язків попередника (п. 1.2 Статуту, том 1 а.с. 68)

02.01.2002р. ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” та ТОВ “М-Центр” підписано додаткову угоду до договору №303, згідно з якою узгоджено нову редакцію договору. Так, згідно з п.1.1 в оренду передано нежитлові приміщення в будівлі Річкового вокзалу №1 за адресою: м.Запоріжжя, вул..Леонова, 1а, а також відкриту площадку перед центральним входом. У зв’язку з цим збільшено загальну площу орендованих приміщень: закриті приміщення площею 301,9 кв.м. (під офіс, магазин, кафе, ігровий зал, виробничі, побутові та допоміжні площі) та 79 кв.м. відкритої площадки (п.1.2). Розмір орендної плати за приміщення площею 301,9 кв.м. склав 3887,81 грн. в місяць та за відкриту площадку площею 79 кв.м - 173,8 грн. Плата вноситься в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця (п.п.5.1.1, 5.2.). В пункті 5.4 договору в новій редакції встановлено, що розмір орендної плати може бути переглянутий Орендодавцем у випадку зміни методики її розрахунку, зміни цін та тарифів, у зв’язку з внесенням змін до нормативних актів України або прийняттям нових. Строк оренди встановлено з моменту підписання договору до 4 лютого 2010р. (п.3.1).

Позивачем за первісним позовом представлено суду додаткову угоду №2 від 31.05.2006р. до договору оренди №303 від 04.02.2000р., якою внесено певні зміни до договору. Пункт 1.2 викладено в редакції згідно з якою визначено перелік орендованого майна, в тому числі приміщення та відкрита площадка (148.0 кв.м), загальною площею 498 кв.м. Перелік складових частин майна та їх цільове призначення визначено в Додатку №4. Змінено п.5.1.1 щодо розміру та порядку сплати орендної плати. Крім того, пункт 5.4 договору №303 від 04.02.2000р. викладено в наступній редакції: “Розмір орендної плати може бути змінено Орендодавцем в односторонньому порядку з обов’язковим письмовим повідомленням про застосування нових ставок орендної плати не менше ніж за 10 днів до їх зміни”. Також до матеріалів справи надано Акт прийому-передачі майна до договору оренди №303 (додаткова угода №2 від 31.05.2006р.) (том 1, а.с. 121).

          ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” вказує, що листом від 15.04.2008р. №01-06.1/56 (том 1 а.с. 27) він, у відповідності з п.5.4 договору оренди в редакції додаткової угоди №2, повідомив Орендаря про зміну з 01.05.2008р. ставки орендної плати за 1 кв.м: офіс, кафе –66 грн., допоміжні приміщення –46 грн., відкрита площадка –35 грн. Повідомлення вручено 15.04.2008р. під підпис директора. Разом з повідомленням Орендарю надано докладний розрахунок орендної плати, згідно з яким місячна плата з 01.05.2008р. всієї орендованої площі 498 кв.м. склала 24 138,00 грн. з ПДВ. (том 1 а.с.28).

ТОВ “М-Центр” заявлені до нього вимоги не визнав, заперечив підписання колишнім директором ТОВ “М-Центр” Кононенком Г.І. (копія витягу з трудової книжки, том 2 а.с.1-2) Додаткової угоди № 2 від 31.05.2006р. до договору оренди №303 від 04.02.2000р., у зв’язку з чим пред’явив зустрічний позов визнання недійсною зазначеної Додаткової угоди №2 та заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Згідно з ухвалою суду від 10.07.2009р. (том 2 а.с.26) присутній у судовому засіданні колишній директор ТОВ “М-Центр” Кононенко Геннадій Іванович заперечив підписання Додаткової угоди №2 від 31.05.2006р. та акту приймання-передачі від 01.06.2006р. Стверджував, що підпис на цих документах виконаний не ним, а іншою невідомою йому особою. Крім того, представник ТОВ “М-Центр” та Кононенко Г.І. звернули увагу на те, що представлений у судовому засіданні представником позивача за первісним позовом оригінал додаткової угоди № 2 від 31.05.2006р. відрізняється від копії цієї додаткової угоди (в частині підпису директора ТОВ “М-Центр” та розташування печатки), яка додана позивачем до позовної заяви (т.1 а.с.22-23).

Враховуючи зазначене, відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарським судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис в Додатковій угоді №2 від 31.05.2006р. до договору №303 від 04.02.2000р. оренди нежитлового приміщення (оригіналі та копії додаткової угоди, яка знаходиться на аркуші №23 тому №1 справи №20/127/09 господарського суду Запорізької області) у графі “Орендар” Кононенком Геннадієм Івановичем?; 2.Чи виконано підпис у акті прийому-передачі майна до договору оренди №303 від 04.02.2000р. (додаткова угода №2 від 31.05.2006р.) від 01.06.2006р. в графі “Орендар” Кононенком Геннадієм Івановичем? Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Беручи до уваги той факт, що предметом первісних позовних вимог є стягнення заборгованості з орендної плати, щомісячний розмір якої фактично визначений виходячи з умов Додаткової угоди №2 від 31.05.2006р., суд вважає за необхідне спочатку дати оцінку заявленим зустрічним позовним вимогам про визнання цієї угоди недійсною.

Відповідно до приписів, встановлених ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасував цивільну відповідальність особи. На цій підставі відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися стосовно законодавства, яке було чинне на момент укладення спірної угоди.

Зустрічний позов обґрунтовано ст.ст.202, 203, 207, ч.1 ст.215, 236, 525, 638 ЦК України, ст.ст.180, 188 ГК України.

          Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 2 ст.203 ЦК України, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Вирішую спір, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 28.04.1978 №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, угода може бути визнана недійсною лише з підстав з наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.          

Частиною 4 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Приписами ст.208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Специфіка договору оренди фактично унеможливлює усну форму. Договір оренди нежитлового приміщення №303 укладений в письмовій формі, тому додаткові угоди, які по своїй суті є невід’ємною частиною основного договору, також повинні укладатися в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

          Згідно з висновком №1831-09 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.11.2009р. (том 2, а.с.40-49) встановлено: що підпис в оригіналі додаткової угоди №2 від 31.05.2006р. у графі “Орендар” виконаний не Кононенко Г.І., а іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису Кононенко Г.І. Встановити ким виконаний цей підпис немає можливості в зв’язку з тим, що наданий документ є електрофотокопією і для вирішення ідентифікаційних питань непригодний.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Застосування ч.1 ст.215 та ч.2 ст.203 ЦК України можливе лише в тому випадку, коли мова йде про не уповноважену особу, тобто, особа, яка вчинила підпис повинна бути відомою. У висновку експертизи зазначено, що підпис виконано іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису Кононенко Г.І., тобто має місце підроблення підпису особою, яку встановити неможливо. Відповідно, в даному випадку у суду немає необхідності та можливості давати оцінку тому, чи мала та особа, яка здійснила цей підпис, необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, на наведених вище підставах, суд вважає, що Додаткова угода №2 від 31.05.2006р. до договору №303 від 04.02.2000р. оренди нежитлового приміщення є неукладеною, оскільки вона з боку Орендаря не підписана особою, яка на той момент була директором, і, як наслідок, сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору.

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено, що Додаткова угода №2 від 31.05.2006р. до договору оренди №303 від 04.02.2000р. є неукладеною, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, слід зазначити, що по другому питанню, яке було поставлено на вирішення експертизи, встановлено, що підпис від імені Кононенко Г.І. в акті прийому-передачі майна до договору оренди №303 від 04.02.2000р. (додаткова угода №2 від 31.05.2006р.) від 01.06.2006р. в графі “Орендар” виконаний Кононенко Геннадієм Івановичем. Згідно з цим Актом Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) нерухоме окремо визначене майно, а саме: відкриту обладнану площадку площею 148 кв.м (згідно переліку складових частин майна до договору оренди №303 від 04.02.2000р. Додаток №4).

Відповідно до наданих суду матеріалів справи, встановлено, що сторонами 18.01.2007р. було укладено Додаткову угоду №3 до договору оренди нежитлового приміщення №303 (том 1, а.с.24). Згідно з п.1 цієї угоди внесено зміни до пункту 5.1.1 договору №303, в якому визначено розмір та порядок внесення орендної плати. Спору між сторонами щодо підписання Додаткової угоди №3 немає.

В Додатку №4 “Перелік складових частин майна до договору оренди №303 від 04.02.2000р. (дод.угода №3 від 18.01.2007р.) ТОВ “М-Центр” (том 1, а.с.25), який також підписаний сторонами та скріплений печатками, визначено повний перелік складових частин майна, що передано в оренду, із визначенням їх індивідуальних ознак, характеристик та цільового призначення. Всього загальна площа орендованих приміщень та відкритої площадки згідно з цим переліком склала 498 кв.м.

В пункті 4 Додаткової угоди №3 від 18.01.2007р. сторонами узгоджено, що вона вступає в силу з 01.06.2006р. та діє протягом всього строку дії договору.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглядати первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди №303 за період 01.05.2008р. по 28.02.2009р. з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №3 від 18.01.2007р., яка була чинною у вказаний період.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлені п. 4 Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2000р. і продовжують існувати після 01.01.2004р., тому суд застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання маєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.4.2.2, 5.2 договору в новій редакції від 02.01.2002р. Орендар зобов’язався своєчасно здійснювати орендні платежі. Плата вноситься в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що Орендодавцем в період травень 2008р. –грудень 2008р. щомісячно виставлялися ТОВ “М-Центр” рахунки за орендну плату згідно договору №303 з урахуванням повідомлення про збільшення орендної плати №01-06.1/56 від 15.04.2008р. на суму 24138,00 грн. з ПДВ; за січень – лютий 2009р. рахунки за орендну плату виставлялися на суму 29 523,19 грн. з урахуванням індексу інфляції за 2008р. Суд приходить до висновку, що зазначене є неправомірним, оскільки додаткова угода №2 є неукладеною.

В той же час згідно з пунктом 5.1.1 договору №303 в редакції додаткової угоди №3 від 18.01.2007р., яка, як передбачено сторонами, набрала законної сили 01.06.2006р. та діє протягом всього строку дії договору, за оренду нежитлових приміщень та відкритих обладнаних площадок загальною площею 498 кв.м. річкового вокзалу “Порт Леніна” в період з 1 травня по 30 вересня кожного року оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 8099 грн. 99 коп., ПДВ по ставці 20% - 1620 грн. 00 коп. Всього орендна плата з ПДВ –9719 грн. 99 коп. за 1 місяць оренди. В період з 1 жовтня по 30 квітня кожного року орендна плата в встановлена в розмірі 7424 грн. 67 коп., ПДВ по ставці 20% - 1484 грн. 93 коп., всього орендна плата з ПДВ –8909 грн. 60 коп. за 1 місяць оренди. Орендна плата корегується один раз на рік на індекс інфляції за минулий період, який публікується в газеті “Урядовий кур’єр”.

З урахуванням умов Додаткової угоди №3 від 18.01.2007р., судом здійснено перерахунок орендної плати за заявлений період з 01.05.2008р. по 28.02.2009р. Так, за період з 1 травня по 30 вересня 2008р. розмір орендної плати з урахуванням корегування на індекс інфляції за 2007р. (116,6%) складає 11 332 грн. 49 коп. за місяць оренди; за період з 1 жовтня по 31 грудня 2008р. –10 387,66 грн. за місяць оренди. За період з 1 січня по 30 квітня 2009р. орендна плата з урахуванням індексації на індекс інфляції за 2008р. (122,31%) складає 12 705,21 грн. за місяць оренди.

Отже, орендна плата за період 01.05.2008р.-30.09.2008р. становить 56662,45грн. (11332,49х5); за період 01.10.2008р.-31.12.2008р. –31 162,98 грн. (10387,66х3); за період з 01.01.2009р.-28.02.2009р. –25410,42 грн. (12705,21х2). Всього за заявлений позивачем період з 01.05.2008р. по 28.02.2009р. орендна плата складає 113235,85 грн. (56662,45+31162,98+25410,42). За спірний період ТОВ “М-Центр” частково сплачено орендну плату на загальну суму 43 550 грн. 80 коп. (в тому числі за травень, червень, липень, серпень 2008р.), що підтверджується копіями банківських виписок (том 1, а.с.135-138). Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість з орендної плати ТОВ “М-Центр” перед ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” за заявлений період з 01.05.2008р. по 28.02.2009р. станом на день розгляду справи складає 69685 грн. 05 коп. (113235,85 –43550,80).

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів належного виконання зобов’язань і перерахування орендної плати за заявлений період у повному обсязі. Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу з орендної плати підлягають частковому задоволенню, розмірі 69685 грн. 05 коп. В іншій частині позовних вимог про стягнення основного боргу належить відмовити, оскільки вони заявлені безпідставно.

Слід зазначити, що ТОВ “М-Центр” надано свій контррозрахунок (том 1, а.с.129), відповідно до якого суми щомісячної плати за спірний період визначено в розмірі 10387,70 грн. Часткові оплати згідно призначень платежів в банківських виписках (том 1, а.с.135-137) здійснювалися ним саме у розмірі 10387,70 грн. за один місяць оренди. Проте, зважаючи на умови Додаткової угоди №3 та наведений вище розрахунок суду, розмір орендної плати складав 10387,66 грн. лише в період з 1 жовтня 2008р. по 31 грудня 2008р. В попередній період з 1 травня –30 квітня 2008 року та в період 1 січня - 30 квітня 2009 року орендна плата за кожний місяць, розрахунок якої наведений вище, складає більший розмір. Зазначене спростовує твердження позивача за первісним позовом, що додаткова угода №2 була прийнята ТОВ “М-Центр” до виконання.

Крім того, до стягнення заявлено суму 12 188 грн. 20 коп. пені, яка згідно з наданим розрахунком (том 1, а.с.8) нарахована за період з 28.07.2008р. по 31.03.2009р.

Згідно з п.6.2 договору оренди №303 в новій редакції за прострочку перерахування орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі 0,3% від неоплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Факт порушення зобов’язання відповідачем суд вважає доведеним, однак вимоги про стягнення пені суд вважає за необхідне залишити без розгляду на таких підставах.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

До первісної позовної заяви позивачем було додано розрахунок пені (том 1, а.с.8), який суд не може визнати обґрунтованим. Зважаючи на встановлені судом обставини щодо Додаткової угоди №2 від 31.05.2006р., щомісячний розмір орендної плати є іншим, тому, у зв’язку з цим, іншим повинен бути розмір щомісячної суми боргу, на яку належить нараховувати пеню. Розрахунок здійснений без врахування положень ч.6 ст.232 ГПК України. Також в розрахунку не враховано часткову проплату в розмірі 2000 грн., здійснену 09.06.2009р. (том 1 а.с.128)

Таким чином, вищенаведене свідчить, що позивачем не представлено обґрунтованого, детального розрахунку пені, який би відповідав фактичним обставинам. Тому, вимоги про стягнення пені на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України також слід залишити без розгляду.

          Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом. Витрати за проведення судової експертизи в розмірі 2 007,60 грн., оплата яких була здійснена ТОВ “М-Центр” згідно з платіжним дорученням №121 від 22.10.2009р. (том 2, а.с.38), покладаються на сторони порівну по 1 003,80 грн.

Керуючись ст.ст.22, 49, п.5 ст.81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Центр” (юридична адреса: 69076, м.Запоріжжя, вул..Новгородська, буд.22-А, кв.9; поштова адреса для листування: 70425, Запорізька область, Запорізький район, с.Нижня Хортиця, вул.Кооперативна, буд.3, код ЄДРПОУ 24511478, п/р 260005004501 в АБ “Металург”, МФО 313582) на користь Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1а, код ЄДРПОУ 31044582, п/р 2600901752190 у філії ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 313979) суму 69 685 (шістдесят дев’ять тисяч шістсот вісімдесят п’ять) грн. 05 коп. основного боргу, суму 696 (шістсот дев’яносто шість) грн. 85 коп. витрат на державне мито, суму 36 (тридцять шість) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Позов у частині позовних вимог про стягнення пені залишити без розгляду.

          В іншій частині первісного позову відмовити.

2.          У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1а, код ЄДРПОУ 31044582, п/р 2600901752190 у філії ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 313979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Центр” (юридична адреса: 69076, м.Запоріжжя, вул..Новгородська, буд.22-А, кв.9; поштова адреса для листування: 70425, Запорізька область, Запорізький район, с.Нижня Хортиця, вул.Кооперативна, буд.3, код ЄДРПОУ 24511478, п/р 260005004501 в АБ “Металург”, МФО 313582) суму 1 003 (одна тисяча три) грн. 80 коп. витрат на проведення судової експертизи. Видати наказ.

Суддя О.В.Яцун

Рішення підписано: 10 лютого 2010р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя