Рішення № 8239643, 04.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10 Справа № 13/404/09

Суддя

За позовом: Головного управління статистики у м. Києві, м. Київ

до: Всеукраїнської громадської організації “Бізнес-інкубатор підприємництва та інновацій”, м. Запоріжжя

про стягнення 2 832,03 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Васютіна І.В.довіреність №01/7013від20.10.09

Від відповідача: Ніквас В.В.довіреність №Б/нвід19.10.09 Розглядається позовна Головного управління статистики у м. Києві до Всеукраїнської громадської організації “Бізнес-інкубатор підприємництва та інновацій” про стягнення 2 832,03 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив стягнути з відповідача 757,71 грн. заборгованості з орендної плати та 2074,32 грн. збитків, а всього 2 832,03 грн.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що відповідно до п.2.2.2. Договору про відшкодування експлуатаційних витрат Головному управління статистики у м. Києві на утримання орендованого нерухомого майна та надання орендарю комунальних послуг, Орендар зобов’язаний відповідно до рахунків вносити орендну плату на рахунок балансоутримувача за обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відносної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та податки на землю.

Після отримання рахунків, необхідно до 10 числа звітного місяця вносити плату.

В той же час, відповідач рахунків від позивача не отримував, жодного доказу отримання рахунків відповідачем до позовної заяви не було додано.

Відповідач вважає, що момент виконання зобов’язання не настав, а відповідно на даний час немає і порушеного права позивача, щоб підлягало б захисту.

Крім того, заявлену позовну вимогу про стягнення збитків у вигляді не одержаної вигоди відповідач вважає також безпідставною.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В :

17 жовтня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та Всеукраїнською громадською організацією «Бізнес-інкубатор підприємництва та інновацій»укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2274 від 17 жовтня 2005 року.

У відповідності із укладеним договором оренди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, площею 65 кв.м. розміщене за адресою: вул. Тургенєвська, 71, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики по м. Києву.

Весь час з дати підписання договору відповідач користувався вказаним приміщенням у власних цілях і сплачував на поточний рахунок позивача орендну плату, яка встановлюється у відповідності із методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 рок у.

Відповідно п. 3.3 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2274 від 17 жовтня 2005 року перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету (на користь Фонду державного майна України); 50% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача: Одержувач: Головне управління статистики у м.Києві, р/р 35226004000078, МФО 820019. код ЄД'ПОУ 02363095, банк УДК у м. Києві.

Однак починаючи з лютого 2008 року відповідач перестав сплачувати грошові кошти за оренду нерухомого майна по вищевказаному договору внаслідок чого почала формуватись заборгованість, договір у встановленому законом порядку розірвати не просив, та приміщення не передав.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву було подано позов до Відповідача про визнання договору № 2274 недійсним.

28.02.2008 року Господарським судом міста Києва було винесено рішення №16/78, яким було визнано договір оренди нерухомого майна №2274 від 17.10.2005р. та Додаткові угоди до нього недійсними на майбутнє, та вирішено виселити відповідача з нежилих приміщень площею 65 м.кв. за адресою м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, оф. 300.

Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 03.04.2008 року, рішення Господарського суду міста Києва №16/78 від 28.02.2008 року було залишено без змін. 16 липня 2008 року Вищий Господарський суд України залишив рішення Господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду без змін, а в задоволенні касаційної скарги поданої ГО «Бізнес-інкубатор підприємництва та інновацій»відмовив. Таким чином рішення господарського суду м. Києва внаслідок винесених постанов апеляційної та касаційної інстанцій набрало законну силу.

19.05.2008 року відповідачем, в особі керівника Дрозденко Г.В., було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року, яким було припинено дію договору № 2274 від 17 жовтня 2005 року та визнано його недійсним на майбутнє.

Таким чином, у період з 01.02.2008 року по 28.02.2008 року (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва про визнання договору недійсним на майбутнє) договір оренди продовжував діяти та нерухоме майно знаходилось у користуванні відповідача. Орендна плата за вказаний період склала 757,71 грн.

Відповідач вказану суму орендної плати на час розгляду справи в суді не оплатив.

В цій частині вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем заявлена вимога про стягнення 2074,32 гривень збитків понесених у зв’язку з неповерненням майна відповідачем за актом приймання-передачі. При цьому позивач посилається як на підставу своїх вимог на статтю 224 ГК України та визначає збитки у вигляді неодержаних доходів.

Відповідно до 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість отримання таких доходів на той момент, коли дане приміщення перебувало у фактичному володінні позивача.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва по справі №16/78 договір визнано недійсним саме з мотивів неможливості надання спірного приміщення в оренду, як об’єкту оренди.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення збитків у вигляді не одержаних доходів є безпідставним та задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Всеукраїнської громадської організації “Бізнес-інкубатор підприємництва та інновацій” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, к.308, ЄДРПОУ 20077890) на користь Головного управління статистики у м. Києві (04050 м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, ЄДРПОУ 02363095) суму основного боргу у розмірі 757 (сімсот п’ятдесят сім) грн. 71 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 27 (двадцять сім) грн. 29 коп. та 63 (шістдесят три) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 04.02.2010р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз