Рішення № 8239595, 21.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10 Справа № 18/17/10

Суддя

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982)

про стягнення 12 739,27 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Тітова А.Є. довіреність № 028/35 від 01.01.2010 р., паспорт серії СА 924613 від 13.01.1999 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.12.2009 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Український графіт” з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” про стягнення 12739,27 грн., а саме: 11414,65 грн. втрат від інфляції та 1324,62 грн. 3 % річних, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2007 р. у справі № 22/410/07, договору № 804/49132/04 від 01.10.2004 р.та ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.12.2009 року порушено провадження у справі № 18/17/10, судове засідання призначено на 21.01.2010 р. У судовому засіданні 21.01.2010 р., представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи. Крім того, представник позивача надав пояснення по суті спору, які прийняті судом до уваги.

Відповідач відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, в судове засідання не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.12.2009 р. направлена на адресу відповідача, що зазначена у позові і відповідає адресі, зазначеній у витязі із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 979793 станом на 24.12.2009 р. Крім того, уповноваженим представником відповідача отримана ухвала суду про порушення провадження у справі № 18/17/10 від 25.12.2009 р., що підтверджується повідомлення про вручення 30.12.2009 р. поштового відправлення за № 6658865. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи.

Розгляд справи був закінчений 21.01.2010 р., в судовому засіданні, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004 р. ВАТ “Український графіт” та державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит” уклали договір № 804/49132/04, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати послуги. Умови виконання договору були порушені відповідачем, в зв’язку із чим позивач у 2007 році звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення боргу та штрафних санкцій з відповідача. Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2007 р. у справі № 22/410/07, були частково задоволені позовні вимоги ВАТ “Український графіт” до державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит”, стягнуто із державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит” (правонаступником якого є ВАТ “Вуглецевий композит”) на користь ВАТ “Український графіт” 24707,04 грн. основного боргу 4131,01 грн. втрат від інфляції, 870,74 грн. 3 % річних, 1185,26 грн. пені та судові витрати. Рішення у справі № 22/410/07 від 03.12.2007 р. було оскаржено в апеляційному порядку, залишене судом другої інстанції без змін, після чого набрало законної сили і 28.03.2008 р. на виконання нього, судом був виданий відповідний наказ.

Пунктом 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

ВАТ “Вуглецевий композит” не виконує рішення суду, ні добровільно, ні примусово, про що свідчать копії матеріалів виконавчого провадження. Заборгованість за договором № 804/49132/04 від 01.01.2004 р. так і не сплачена позивачу, що і стало приводом для звернення позивача із позовом про стягнення із ВАТ “Вуглецевий композит” втрат від інфляції у сумі 11414,65 грн. та 1324,62 грн. 3 % річних за весь час прострочення сплати боргу по вказаному договору.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11414,65 грн. –втрат від інфляції, за період часу з жовтня 2007 р. по листопад 2009 р., підлягає частковому задоволенню, а 1324,62 грн. –3 % річних, за період часу з 31.10.2007 р. по 30.12.2009 р., обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Щодо стягнення із відповідача 11414,65 грн. втрат від інфляції, суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягненні з відповідача 11409,29 грн., в іншій частині даної вимоги, саме у сумі 5,36 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у зв’язку із невірним розрахунком.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних, суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню. Перевіривши розрахунок позивача суми 3 % річних за вказаний позивачем період, суд встановив, що сума належна до стягнення є навіть більшою ніж заявлено до стягнення, отже задоволена вимога в сумі –зазначеній позивачем: 1324,62 грн.

Заяв сторін спору про застосування позовної давності до винесення рішення судом –не надходило. Про застосування наслідків спливу позовної давності сторонами не заявлялося.

В цілому, позов задовольняється частково.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982; код ЄДРПОУ 24516317, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя, МФО 313623) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20; код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в ПАБ “МетаБанк”, МФО 313582) 1324 (одну тисячу триста двадцять чотири) грн. 62 коп. –3 % річних, 11 409 (одинадцять тисяч чотириста дев’ять) грн. 29 коп. втрат від інфляції, 127 (сто двадцять сім) грн. 34 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В частині стягнення з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” 5,36 грн. втрат від інфляції –в позові відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 02.02.2010 р.