Рішення № 8239571, 28.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.09 Справа № 22/245/09

Суддя

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 6)

про стягнення 17420,05 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гнедкова Л.М. довіреність № 120 від 28.05.2009 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Запоріжміст” 17420,05 грн., які складаються з: 17120,82 грн. –основного боргу, 126,65 грн. –3% річних, 172,58 грн. –втрат від інфляції за надані відповідачу послуги машини “Струг”.

Ухвалою суду від 26.10.2009 р. порушено провадження у справі № 22/245/09, судове засідання призначено на 12.11.2009 р.

На адресу господарського суду 06.11.2009р. від ТОВ “Запоріжміст”, відповідача по справі, надійшло клопотання в якому він зазначає, що відповідач знаходиться в край важкому фінансовому становищі, у зв’язку з припиненням бюджетного фінансування робіт, виконаних у 2008 році по будуванню автошляхової магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжя. ТОВ “Запоріжміст” виконало усі умови договору по будівництву, але виконані роботи не були профінансовані. Таким чином відповідач визнав заборгованість перед позивачем та просить суд відстрочити виконання рішення до кінця лютого 2010 року.

12.11.2009р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк.

У судове засідання 12.11.2009 р. представник позивача не з’явився, витребувані ухвалою від 26.10.2009 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав.

З метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України судом було прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи до 28.12.2009 р.

На адресу господарського суду 21.12.2009р. від відповідача надійшов додаток до відзиву від 06.11.2009р. в якому він зазначає, що платіжними дорученнями № 363 від 23.10.2009р. на суму 2000,00грн. та № 397 від 11.11.2009р. на суму 3000,00грн. відповідач сплатив в рахунок заборгованості 5000,00грн., тому просить суд врахувати розмір основного боргу ТОВ “Запоріжміст” перед ДП ”Придніпровська Залізниця” у розмірі 12120,82грн.

У судове засідання 28.12.2009р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не попередив, документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав.

Згідно з п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 28.12.2009 р. судом, за згодою представника відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 30.03.2008р. між ДП “Придніпровська залізниця” (виконавець, позивач у справі) та ТОВ “Запоріжміст” (замовник, відповідач у справі), шляхом обміну листами, а саме: лист № 65 від 28.03.2008р. та лист № 10 від 30.03.2008р. (копії в матеріалах справи), було укладено договір, відповідно до якого Виконавець надав Замовнику послуги машини “Струг” для прибирання піску. Відповідно до Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2008р., який є невід’ємною частиною договору, підписаний обома сторонами, загальна вартість послуг колійної машини “Струг” склала 29120,82грн. (копія в матеріалах справи).

Проте, як зазначено позивачем, станом на 23.10.2009р. відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання за Договором щодо сплати заборгованості за надані послуги, та сплатив позивачеві 12000грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 221 від 09.07.2009р. та № 360 від 08.05.2009р. (копії в матеріалах справи). Таким чином, як зазначив позивач, сума неоплаченого боргу на момент подачі позовної заяви складає 17120,82грн. Але у судовому засіданні відповідач надав суду платіжні доручення № 363 від 23.10.2009р. та № 397 від 11.11.2009р. якими частково здійснив оплату основного боргу у розмірі 5000грн. (копії в матеріалах справи).

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17120,82 грн. основного боргу необґрунтована та підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою листів та Акту здачі-прийняття виконаних робіт, де вказані: назва, ціна послуг та інші умови, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію вих. № 1 від 23.07.2009 р. з вимогою сплатити суму заборгованості, відповідно до Акту здачі –прийняття робіт за квітень 2008р., у розмірі 17120,82грн.

На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 17120,82 грн.

Позивач направив позов до суду 22.10.2009р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті. Після звернення позивача з позовом до суду ТОВ “Запоріжміст” здійснив оплату за послуги у розмірі 5000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 397 від 11.11.2009р. та платіжним дорученням № 363 від 23.10.2009р. (копії в матеріалах справи).

Згідно з п. 1-1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 5000,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України.

Інших доказів погашення заборгованості за послуги відповідач суду не надав.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 12120,82 грн. Цей факт підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків від 30.11.2009р. підписаним обома сторонами (копія в матеріалах справи).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 172,58 грн. втрат від інфляції за період часу з 23.07.2009р. по 23.10.2009р. та 3% річних за період з 23.07.2009р. по 23.10.2009р в сумі 126,65 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 172,58 грн. втрат від інфляції та суми 126,65 грн. –3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проаналізувавши обставини, на які посилався відповідач у заяві, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається – винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення у справі № 22/245/09.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги заяву відповідача про надання йому відстрочки виконання судового рішення у справі і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача, відстрочити виконання судового рішення у справі до 28 лютого 2010 року, про що зазначити у судовому рішенні.

На підставі викладеного суд позовні вимоги задовольняє частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. припинити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 6, р/р 2600730013201 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313010, ЄДРПОУ 19275455) на користь ДП “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ “Експрес-Банк”, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 12120 (дванадцять тисяч сто двадцять) грн. 82 коп. основного боргу, 172 (сто сімдесят дві) грн. 58 коп. втрат від інфляції, 126 (сто двадцять шість) грн. 65 коп. 3 % річних, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання судового рішення до 28 лютого 2010 року. Видати наказ.

Суддя Ю.О.Скиданова