Рішення № 8239552, 27.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.10 Справа № 15/191/09

Суддя

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова 133

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально –монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», Запорізька область, м. Енергодар, а/с 135

про стягнення 301,42 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –Нинюк Л.О., представник довіреність б/н від 27.10.2009р.

від відповідача –не з`явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», Запорізька область, м. Енергодар до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально –монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», Запорізька область, м. Енергодар про стягнення 301,42 грн.

27.10.2009р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 18.11.2009р. Розгляд справи відкладався.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 27.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди державного майна. За актами приймання –передачі відповідачу в оренду було передано певне майно. За умовами договору відповідач повинен був своєчасно сплачувати орендну плату. На адресу відповідача були надіслані рахунки про оплату орендної плати за січень 2009р., березень 2009р., квітень 2009 р. на загальну суму 1023,69 грн. Відповідач рахунки сплатив лише 16.06.2009р. Внаслідок несвоєчасної сплати рахунків відповідачем позивачем нараховану відповідачу пеню в розмірі 275,41 грн. втрати від інфляційних процесів в розмірі 21,47 грн., 3% річних в розмірі 4,54 грн., які просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, однак і не спростував. Відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав. В судове засідання призначене на 27.01.2010р. не з`явився, надіславши заяву з проханням розгляд справи провести без участі представника відповідача та розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 25.10.2004р. між Відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково –монтажне підприємство «Електропівденмонтаж»(Орендар) було укладено договір оренди державного майна.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець зобов’язується передати, а орендар зобов’язується прийнятим в тимчасове користування наступне майно: кондиціонери БК-2300 (20 шт.) інв. №205422-205441, у т.ч. балансова вартість інв. №205422 –205425 кожного становить 773,24 грн., балансова вартість інв №205426-205441 кожного становить 773,80 грн.

За умовами п. 3.1, 3.2, 3.3 договору орендна плата за перший місяць оренди становить 219,17 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендатор зобов’язується сплачувати орендну плату не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 7.4 договору, в разі невиконання орендатором зобов’язань передбачених п. 5.1 г) цього договору, він сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день про строчки.

А за умовами п. п. г) п. 5.1 договору, орендатор зобов’язаний: своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки №4 від 31.01.2009р. №4 від 31.01.2009р. на суму 14,65 грн. (строк оплати не пізніше 10.02.2009р.), №43 від 31.03.2009р. на суму 501,01 грн. (строк оплати не пізніше 10.04.2009р.), №58 від 30.04.2009р. на суму 508,03 грн. (строк оплати не пізніше 10.05.2009р.), всього 1023,69 грн.

Рахунки у строк визначений умовами договору відповідачем оплачено не було.

17.06.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою оплатити надіслані на адресу відповідача рахунки, а також пеню в розмірі 361,16 грн. нараховану внаслідок несвоєчасної оплати рахунків. Претензію одержано відповідачем 24.06.2009р. про що свідчить поштове повідомлення.

23.07.2009р. відповідачем надіслано на адресу позивача відповідь на претензію №3/469 в якій зазначив про перерахування орендної плати за платіжним дорученням від 16.06.2009р. № 626 на суму 1536,29 грн. з призначенням платежу –переховується за оренду обладнання за березень –травень 2009 року згідно договору №2 від 25.10.2004р., у т. ч. ПДВ –256,05 грн.

Пеня нарахована позивачем відповідачу за несвоєчасну оплату рахунків в розмірі 361,16 грн. сплачена не була.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем рахунків позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 275,41 грн., у т. ч. по рахунку №4 від 31.01.2009р. на суму 14,65 грн. за період з 10.02.2009р. по 16.06.2009р. в розмірі 8,89 грн., по рахунку №43 від 31.03.2009р. на суму 501,01 грн. за період з 10.04.2009р. по 16.06.2009р. в розмірі 170,00 грн., по рахунку №58 від 30.04.2009р. на суму 508,03 грн. за період з 10.05.2009р. по 16.06.2009р. в розмірі 96,52 грн. Розрахунок здійснено з урахуванням п. 7.4 договору в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд не погоджується з розміром пені заявленої позивачем до стягнення та вважає, що присудженню з відповідача підлягає пеня в розмірі 36,14 грн., у т. ч. по рахунку №4 в розмірі 1,22 грн., по рахунку №43 в розмірі 22,31 грн., по рахунку №58 в розмірі 12,61 грн., внаслідок наступного.

Згідно з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т. ч. неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляційних процесів по рахунку в розмірі 0,81 грн. по рахунку №43 від 31.03.2009р. в розмірі 12,53 грн., по рахунку №58 від 30.04.2009р. в розмірі 8,13 грн., всього 21,47 грн., а також 3% річних по рахунку №4 від 31.01.2009р. в розмірі 0,15 грн., по рахунку №43 від 31.03.2009р. в розмірі 2,80 грн., по рахунку №58 від 30.04.2009р. в розмірі 159 грн., всього 4,54 грн. Періоди нарахування наведено вище в розрахунку пені.

Суд погоджується з обґрунтуванням нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а також з наведеними позивачем розрахунками.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованим та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 135 код ЗКПО 31823038 на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна станція», 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова 133, код ЗКПО 19355964, пені в розмірі 36,14 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 21,47 грн., 3% річних в розмірі 4,54 грн., судові витрати в розмірі 69,69 грн. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 28.01.2010р.