Рішення № 8238763, 11.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" лютого 2010 р. Справа № 15/1723

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Могильницька І.М. - представник за довіреністю від 23.09.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута - С" (м.Житомир)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Малин )

про стягнення 4867,87 грн.

В судовому засіданні 04.02.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 11.02.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 4867,87грн., із яких: 4001,71грн. основного боргу, 20,01грн. - 0,5% штрафу, 469,24грн. пені, 279,89грн. інфляційних нарахувань, 97,03грн. - 3% річних.

22.12.2009р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, ТОВ "Торговий дім "Рута - С" просить стягнути з відповідача 5848,30грн., із яких 4001,71грн. основної заборгованості, 1000,43грн. - 25% штрафу, 469,24грн. пені, 279,89грн. інфляційних, 97,03грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві про уточнення позовних вимог від 22.12.2009р.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою: 11603, Житомирська область, м.Малин, пров. Привокзальний, 10-А, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції за 22.01.2010р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2007р. між Товариством зобмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута С" (позивач, постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач, покупець)було укладено договір № 811 у відповідності з яким, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар за цінами, в асортименті, кількості і в термін, вказані в рахунку або накладній (а.с.23).

На виконання умов договору № 811 від 27.03.2007р., відповідно до видаткових накладних: № РС-0003297 від 13.01.2009р. на суму 2093,25грн. (а.с. 48-49), № РС-0003336 від 13.01.2009р. на суму 1748,50грн., № РС-0003433 від 13.01.2009р. на суму 1923,21грн. та №РС-0003379 від 13.01.2009р. на суму 1415,83грн. (а.с. 25-30), відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 7180,79грн.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору № 811 від 27.03.2007р., сторони погодили, що розрахунки з постачальником за товар проводяться шляхом попередньої оплати. За попередньою домовленістю сторін оплата за товар може проводитись з відстроченням платежу, але не пізніше строків, вказаних в накладних. Якщо строк оплати за товар не вказано в накладній, то розрахунок за товар повинен бути проведений покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

Таким чином, за отриманий по вищезазначеним видатковим накладним товар, відповідач мав провести оплату в строк до 27.01.2009р.

Проте, у встановлений строк відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар не виконав. Відповідачем в рахунок оплати товару, отриманого по видатковим накладним № РС-0003297, № РС-0003336, №РС-0003433, №РС-0003379 від 13.01.2009р. було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 3179,08грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи чеками № РС-0340641 від 19.02.2009р. на суму 1388,70грн.; № РС-0345444 від 04.03.2009р. на суму 62,13грн.; № РС-0350328 від 18.03.2009р. на суму 200,00грн.; № РС-0356299 від 01.04.2009р. на суму 200,00грн.; № РС-0360171 від 10.04.2009р. на суму 200,00грн.; № РС-0365541 від 22.04.2009р. на суму 175,00грн.; № РС-0375276 від 13.05.2009р. на суму 100,00грн.; № РС-0399017 від 01.07.2009р. на суму 100,00грн.; № РС-0409603 від 22.07.2009р. на суму 100,00грн.; №РС-0425095 від 26.08.2009р. на суму 303,25грн.; №РС-0427345 від 31.08.2009р. на суму 150,00грн.; № РС-0428817 від 02.09.2009р. на суму 200,00грн. (а.с. 52-58, 60-64).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що здійснені відповідачем проплати згідно чеків: № РС-0340641 від 19.02.2009р. на суму 1388,70грн., № РС-0345444 від 04.03.2009р. на суму 62,13грн., № РС-0350328 від 18.03.2009р. на суму 200,00грн., № РС-0356299 від 01.04.2009р. на суму 200,00грн., № РС-0360171 від 10.04.2009р. на суму 200,00грн. було у повному обсязі зараховано в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній № РС-0003297 від 13.01.2009р. Також, в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №РС-0003297 від 13.01.2009р. позивачем було частково зараховано грошові кошти, сплачені відповідачем згідно чеку №РС-0365541 від 13.05.2009р. в розмірі 42,42грн. Залишок суми сплаченої відповідачем згідно чеку №РС-0365541 від 13.05.2009р. в розмірі 132,58грн. було зараховано позивачем в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №РС-0003433 від 13.01.2009р. Крім того, в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній № РС-0003433 від 13.01.2009р. позивачем було зараховано здійснені відповідачем проплати згідно чеків: № РС-0375276 від 13.05.2009р. на суму 100,00грн., №РС-0399017 від 01.07.2009р. на суму 100,00грн., № РС-0409603 від 22.07.2009р. на суму 100,00грн. № РС-0425095 від 26.08.2009р. на суму 303,25грн., №РС-0427345 від 31.08.2009р. на суму 150,00грн., №РС-0428817 від 02.09.2009р. на суму 200,00грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься договір № 811 від 01.02.2009р. (а.с.8), на виконання умов якого, позивачем по видатковій накладній №РС-0016512 від 17.02.2009р. було поставлено відповідачу товар на суму 1273,81грн. Відповідач розрахунки за отриманий по видатковій накладній № РС-0016512 від 17.02.209р. товар провів у повному обсязі, про що свідчить наявний в матеріалах справи чек №РС-0380013 від 22.05.2009р. на суму 1273,81грн. (а.с. 59).

Таким чином, на момент подання позову до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 4001,71грн. Зокрема, повністю непогашена заборгованість по видаткових накладних №РС-0003336 від 13.01.2009р. в сумі 1748,50грн. та №РС-0003379 від 13.01.2009р. в сумі 1415,83грн. та частково непогашена заборгованість по видатковій накладній № РС-0003433 від 13.01.2009р. в сумі 837,38грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на суму 4001,71грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4001,71грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 469,24грн. пені, 1000,43грн. - 25% штрафу, 279,89грн. інфляційних, 97,03грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд враховує таке.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6.1 договору № 811 від 27.03.2007р. сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати покупцем товару відповідно до п. 3.3, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, починаючи з дня отримання товару.

У випадку прострочення покупцем оплати отриманого товару згідно п. 3.3. покупець, окрім пені сплачує постачальнику штраф в розмірі 25% від суми заборгованості, починаючи з дня отримання товару (п. 6.2 договору № 811 від 27.03.2007р.)

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 469,24грн. у відповідності представленого розрахунку (а.с. 43).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та встановлених судом обставин щодо строків оплати та фактично здійснених відповідачем проплат, судом встановлено, що правомірним є нарахування пені в сумі 583,52грн., зокрема:

по видатковій накладній № РС-0003336 від 13.01.2009р. розмір пені нарахованої за період з 28.01.2009р. по 28.07.2009р. на суму заборгованості 1748,50грн. становить 205,03грн.;

по видатковій накладній № РС-0003379 від 13.01.2009р. розмір пені нарахованої за період з 28.01.2009р. по 28.07.2009р. на суму заборгованості 1415,83грн. становить 166,02грн.;

по видатковій накладній № РС-0003433 від 13.01.2009р.:

розмір пені нарахованої за період з 28.01.2009р. по 21.04.2009р. (84 дні) на суму заборгованості 1923,21грн. становить 106,22грн.,

розмір пені нарахованої за період з 22.04.2009р. по 12.05.2009р. (21 день) на суму заборгованості 1790,63грн. становить 24,73грн.,

розмір пені нарахованої за період з 13.05.2009р. по 28.07.2009р. (77 днів) на суму заборгованості 1690,63грн. становить 81,52грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 469,24грн., яку визначено позивачем в заяві про уточнення позовних вимог, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за товар отриманий, згідно видаткових накладних: № РС-0003336 від 13.01.2009р. на суму 1748,50грн., № РС-0003379 від 13.01.2009р. на суму 1415,83грн. та № РС-0003433 від 13.01.2009р. на суму 837,38грн., у відповідності до п. 6.2 договору №811 від 27.03.2007р. позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 1000,43грн., вимога про стягнення якого є обґрунтованою, оскільки відповідачем допущено прострочення оплати товару.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із уточненим розрахунком ціни позову (а.с.43), позивачем нараховано 97,03грн. - 3% річних за прострочення відповідачем оплати за отриманий товар по видатковим накладним: № РС-0003336 від 13.01.2009р. на суму 1748,50грн., № РС-0003379 від 13.01.2009р. на суму 1415,83грн. та № РС-0003433 від 13.01.2009р. на суму 837,38грн. Зазначену суму 3% річних позивачем нараховано за період з 28.01.2009р. по 20.11.2009р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції в сумі 279,89грн. (а.с.43), господарський суд вважає його обґрунтованим. Вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 279,89грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 97,03грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума 3% річних є меншою від обґрунтовано нарахованої.

Згідно із здійсненим судом розрахунком, правомірним є нарахування 3% річних в сумі 113,63, зокрема:

сума 3% річних нарахована по видатковій накладній № РС-0003336 від 13.01.2009р. на суму заборгованості 1748,50грн. за період з 28.01.2009р. по 20.11.2009р. становить 42,68грн.;

сума 3% річних нарахована по видатковій накладній № РС-0003379 від 13.01.2009р. на суму заборгованості 1415,83грн. за період з 28.01.2009р. по 20.11.2009р. становить 34,56грн.;

сума 3% річних нарахована по видатковій накладній № РС-0003379 від 13.01.2009р.:

за період з 28.01.2009р. по 21.04.2009р. на суму заборгованості 1923,21грн. становить 13,28грн.;

за період з 22.04.2009р. по 12.05.2009р. на суму заборгованості 1790,63грн. становить 3,09грн.;

за період з 13.05.2009р. по 30.06.2009р. на суму заборгованості 1690,63грн. становить 6,81грн.;

за період з 01.07.2009р. по 21.07.2009р. на суму заборгованості 1590,63грн. становить 2,75грн.;

за період з 22.07.2009р. по 25.08.2009р. на суму заборгованості 1490,63грн. становить 4,29грн.;

за період з 26.08.2009р. по 30.08.2009р. на суму заборгованості 1187,38грн. становить 0,49грн.;

за період з 31.08.2009р. по 01.09.2009р. на суму заборгованості 1037,38грн становить 0,17грн.;

за період з 02.09.2009р. по 20.11.2009р. на суму заборгованості 837,38грн становить 5,51грн.;

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4001,71грн. основної заборгованості, 469,24грн. пені, 1000,43грн. - 25% штрафу, 279,89грн. інфляційних, 97,03грн. - 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 546, 625 ЦК України, ч.1 ст.173,ч. 1 ст. 193, п. 6 ст. 232 ГК України", Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької відповідальності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Рута-С" (10014, м.Житомир, вул. Баранова, 52, ідентифікаційний код 33649845):

- 4001,71грн. основної заборгованості;

- 469,24грн. пені;

- 1000,43грн. - 25% штрафу;

- 279,89грн. інфляційних;

- 97,03грн. - 3% річних;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам