УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" січня 2010 р. Справа № 15/1801
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Кравець С.Г.
при секретарі Маринченко І.А.
за участю представників сторін
від позивача: Шумила Л.В. - представника за довіреністю № 43 від 13.01.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Інституту сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук (м. Житомир)
до Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (с. Рея Бердичівського району Житомирської області)
про стягнення 83884,70 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 83884,70грн., із яких 67574,30грн. основного боргу та 16310,40грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданніподав заяву про відмову від позову в частині стягнення 16310,40грн. пені. Просив стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі 67574,30грн.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду від 15.01.2010р.
Приймаючи до уваги той факт, що неявка представника відповідача є повторною та не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2008р. між Інститутом сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (підприємство, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №37 у відповідності з яким, постачальник зобов'язується надати у власність підприємства матеріально-технічні ресурси (продукцію), а підприємство зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору (а.с. 33).
Розділом 2 договору купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р. визначено кількість, ціна та вартість продукції. Зокрема, позивач зобов'язався надати відповідачу саджанці хмелю в кількості 14100 штук на загальну суму 118440,00грн.
Згідно з п. 2.2 договору купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р., загальна сума договору складає 118440,00грн.
Крім того, 01.10.2008р. між Інститутом сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (підприємство, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №34 у відповідності з яким, постачальник зобов'язується надати у власність підприємства матеріально-технічні ресурси (продукцію), а підприємство зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору (а.с. 34).
Розділом 2 договору купівлі-продажу №34 від 01.10.2008р. визначено кількість, ціна та вартість продукції. Зокрема, позивач зобов'язався надати відповідачу саджанці хмелю в кількості 12000 штук на загальну суму 100800,00грн.
Згідно з п. 2.2 договору купівлі-продажу №34 від 01.10.2008р., загальна сума договору складає 118440,00грн.
З матеріалів справи та поданих позивачем письмових пояснень від 27.01.2010р. вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р., позивач по видатковій накладній №331 від 20.10.2008р. на суму 67000,20грн.(а.с.35) та на підставі довіреності серії ЯПВ №818986 від 15.10.2008р. (а.с.39), передав, а відповідач прийняв саджанці хмелю в загальній кількості 7950 штук на суму 67000,20грн.
На виконання умов договору купівлі-продажу №34 від 01.10.2008р., позивач по видатковим накладним: №340 від 23.10.2008р. на суму 54600,00грн. (а.с.36), №358 від 31.10.2008р. на суму 10335,30грн. (а.с.37), № 366 від 04.11.2008р. на суму 2638,80грн. (а.с.38) та на підставі довіреностей: серії ЯПВ №818989 від 23.10.2008р., серії ЯПВ №818991 від 31.10.2008р., серії ЯПВ № 818993 від 04.11.2008р. (а.с.40-42), передав, а відповідач прийняв саджанці хмелю в загальній кількості 7975 штук на суму 67574,10грн.
Загальна вартість товару поставленого позивачем на виконання договорів купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р. та №34 від 01.10.2008р. становить 134574,30грн.
Пунктом 1 договорів купівлі-продажу купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р. та №34 від 01.10.2008р. сторони погодили, що договори укладено на умовах 100% попередньої оплати вартості продукції.
За умовами розділу 3 договорів купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р. та №34 від 01.10.2008р., попередня оплата мала бути проведена не пізніше 10.10.2008р.
У відповідності з п. 4.1 договорів купівлі-продажу №37 від 03.06.2008р. та №34 від 01.10.2008р., продукція повинна бути повністю відпущена підприємству (відповідачу) протягом 3 календарних днів з моменту отримання постачальником (позивачем) 100% попередньої оплати.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання по здійсненню попередньої оплати виконав частково, перерахувавши 06.10.2008р. позивачу грошові кошти в сумі 25000,00грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 06.10.2008р. (а.с.43).
Згідно з наданими представником позивача в судовому засіданні 28.01.2010р. поясненнями, зазначені кошти зараховані позивачем за товар, отриманий по видатковій накладній №331 від 20.10.2008р.
В подальшому, сторони своїми діями змінили умови договорів, як щодо здійснення відповідачем попередньої оплати, так і щодо поставки позивачем товару протягом трьох календарних днів з моменту отримання 100% передоплати. Зокрема, позивач відпускав товар відповідачу без здійснення останнім попередньої оплати, а відповідач прийняв цей товар.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України.
Частиною 1 ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону ( ч. 2 ст. 538 ЦК України).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).
Частина 1 статті 692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, з урахуванням зазначених обставин та наведених норм чинного законодавства, оплата товару мала бути здійснена після прийняття кожної партії товару.
Відповідачем, крім попередньої оплати в сумі 25000,00грн., було здійснено оплату за товар отриманий по видатковій накладній №331 від 20.10.2008р. на суму 42000,00грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 22.10.2008р. (а.с.44).
Таким чином, за товар, отриманий по видатковій накладній №331 від 20.10.2008р. на суму 67000,20грн., відповідачем сплачено 67000,00грн. (25000,00+42000,00грн.). Неоплаченим залишився борг по вказаній накладній на суму 0,20грн.
За товар, отриманий по видаткових накладних №340 від 23.10.2008р. на суму 54600,00грн., №358 від 31.10.2008р. на суму 10335,30грн., №366 від 04.11.2008р. на суму 2638,80грн., відповідач розрахунків не провів.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення позивача з позовом до суду становить 67574,30грн., яку позивач і просить стягнути.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості в сумі 67574,30грн. суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 67574,30грн. основної заборгованості обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Зважаючи на наведене, позов Інституту сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 67574,30грн. основної заборгованості. Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 16310,40грн. слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч.ч. 1,2,4 ст. 538, ст. 655, ч. 1 ст. 692 ЦК України, ч.1 ст.173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. 49, п.4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (13121, с. Рея Бердичівського району Житомирської області вул. Миру 3 кв. 3, ідентифікаційний код 34788908)
на користь Інституту сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук (10007, м. Житомир, шосе Київське , 131, ідентифікаційний код 05453752)
- 67574,30грн. основного боргу,
- 675,74гр. витрат по сплаті державного мита,
- 190,11грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 16310,40грн. припинити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кравець С.Г.
Дата підписання: "04" лютого 2010 року.
Віддрукувати: 3 прим.
1- в справу,
2,3- сторонам
Судове рішення № 8238647, Господарський суд Житомирської області було прийнято 28.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/1801. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: