Рішення № 8238597, 28.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" січня 2010 р.Справа № 17/1643

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Шніт А.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Дем'янюк Є.В., дор. від 03.09.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "1/2 -ка" (м. Житомир)

про стягнення 3181,11 грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 3181,11грн., з яких: 2493,98грн. основного боргу, 405,64грн. інфляційних нарахувань, 94,95грн. 3 % річних, 186,54грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №263-G, згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у встановлені строки у власність відповідача (покупець) товар, а відповідач зобов'язався прийняти замовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму ( а.с. 8 - 11).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 2937,65грн., що підтверджується видатковими накладними №8061006 від 10.06.2008р., №8211806 від 18.06.2008р., №8282406 від 24.06.2008р., №12282706 від 27.06.2008р., №846107 від 10.07.2008р. (а.с. 20 - 22).

Згідно п. 3.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару від позивача за умови своєчасного надання позивачем всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договорами щодо оплати вартості товару виконав частково, в результаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2493,98 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 94,95грн. - 3% річних та 405,64грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до п.7.1 договору №263 -G від 20.03.2007р. за несвоєчасну оплату за поставлений згідно замовлення - заявки товар відповідач сплачує пеню за кожний прострочений день у розмірі 15% річних від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладених пунктів договорів, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 186,54грн.

Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Таким чином, перевіривши розрахунок пені, суд вважає його правильним та задовільняє позов в частині стягнення 186,54 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню в сумі 3181,11грн., з яких 2493,98грн. боргу, 186,54грн. пені; 94,95грн. 3% річних; 405,64грн. інфляційних;

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 549, 625, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "1/2-ка", 10031, м. Житомир, пров. 4 - Крошенський, 18, кв. 1, код 34788667 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код 32232867:

- 2493,98 грн. боргу;

- 186,54 грн. пені;

- 94,95 грн. 3% річних;

- 405,64 грн. інфляційних;

- 102 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу