Рішення № 8238588, 28.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "28" січня 2010 р. Справа № 18/1011

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Комісарчук О.В., юрисконсульт, довіреність б/н від 24.09.2009р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Акціонерного банк "Енергобанк" (м.Київ) в особі філії АБ "Енергобанк"в місті Житомирі (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів)

про стягнення 65107,80грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог, а.с.147),

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 73898,44грн., з яких: 60675,00грн. заборгованість по кредиту, 914,28грн. заборгованість по відсотках, 12277,03грн. пені за несвоєчасно сплачений кредит та 32,13грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки.

В судове засідання 28.01.2010р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог за №05-04/22 (а.с.147), згідно з якою просив суд стягнути з відповідача 65107,80грн., з яких: 56175,00грн. заборгованість по кредиту, 1077,33грн. заборгованість по відсотках, 7827,74грн. пені за несвоєчасно сплачений кредит та 27,73грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки. При цьому позивач посилається на здійснення перерахунку суми пені за шість місяців відповідно до вимог чинного законодавства, на донарахування заборгованості по відсотках та на сплату відповідачем після порушення провадження у справі суми 4500,00грн. кредиту.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 65107,80грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та з урахуванням заяви №05-04/22 від 28.01.2010р. про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 65107,80грн.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.129-130) визнав заборгованість, яка виникла за кредитним договором №152 від 21.12.2007р. в сумі 60675,00грн., а нарахування пені вважає таким, що суперечить нормам чинного законодавства України (а.с.129-130). Відповідач в судове засідання 28.01.2010р. не з'явився з невідомих причин, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (а.с.145).

Відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2007року між Акціонерним банком „Енергобанк”в особі філії АБ "Енергобанк" в м.Житомирі (Банк, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник, Відповідач) укладено договір на відкриття кредитної лінії №152 (а.с.16), відповідно до якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну, відкличну кредитну лінію в сумі 100000,00грн. на строк з 21.12.2007р. по 19.12.2008р. включно для ведення поточної господарської діяльності (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що позичальник сплачує банку за користування кредитом у вигляді відновлювальної, відкличної кредитної лінії 19% річних.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору на відкриття кредитної лінії №152 від 21.12.2007р. сторони домовились, зокрема, п.3.1 вищезазначеного договору змінити і викласти в наступній редакції:

"П.3.1. Позичальник сплачує банку за користування кредитом 25 відсотків річних".

Відповідно до п.3.4 договору позичальник сплачує відсотки щомісячно, до 5 числа (включно) місяця наступного за місяцем, в якому позичальник користувався кредитом, при цьому датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок банку.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що погашення кредиту у вигляді відкличної відновлювальної лінії здійснюється позичальником шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на позичковий рахунок №2062.8.3174103 в сумі не менше 16666,67грн., не пізніше останнього робочого місяця, починаючи з липня місяця 2008 року, а в грудні 2008р. не пізніше 19.12.2008р., при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на розрахунковий рахунок банку.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами кредитного договору №152 від 21.12.2007р., позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.

Зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати відповідачу кредит строком до 19.12.2008р. із сплатою 25 процентів річних, а відповідач зобов'язався використати отримані кредитні кошти відповідно до умов договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів (а.с.63-68) позивач видав відповідачу 150000грн. кредиту згідно договору №152 від 21.12.2007р.

Однак відповідач за наданий кредит розрахувався частково, повернувши позивачу 93825,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями та меморіальними ордерами (а.с.52-62, 152).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 56175,00грн.

Крім того, на підставі договору на відкриття кредитної лінії №152 від 21.12.2007р. позивачем було нараховано відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 8274,38грн. Відповідач, в свою чергу, сплатив лише 7197,05грн.

Стаття 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені обставини свідчать, що відповідач не в повному обсязі здійснив повернення кредитних коштів, а також допустив порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за кредит, визначених договором на відкриття кредитної лінії №152 від 21.12.2007р.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 56175,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту та 1077,33грн. несплачених відсотків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач за порушення строків погашення заборгованості по кредиту нарахував відповідачу пеню по простроченим відсоткам в сумі 27,73грн. та пеню по простроченому тілу кредиту в розмірі 7827,74грн на підставі п.5.3 договору.

Відповідно до п.5.3 договору №152 сторони погодили, що при порушенні термінів комісійної плати, відсотків або повернення кредиту сплатити пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Розмір пені по простроченому тілу кредиту за вказаний період згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 7829,41грн., проте позивач просить суд стягнути 7827,74грн., що є його правом.

Перевіривши розрахунок пені по простроченим відсоткам суд вважає, що пеня в сумі 27,73грн. (а.с.150) нарахована відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової природи пені та ч.2 ст. 343 ГК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заборгованість визнав, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи і підлягають задоволенню на суму 65107,80грн., з яких: 56175,00грн. заборгованість по кредиту, 1077,33грн. заборгованість по відсотках , 7827,74грн. пеня за несвоєчасно сплачений кредит та 27,73грн. пеня за несвоєчасно сплачені відсотки.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 2 цієї статті Кодексу передбачає, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, господарський суд визнав за необхідне покласти сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу на відповідача у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 572, 1048, 1054,ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку „Енергобанк” (м.Київ, вул.Лютеранська, 9/9) в особі філії Акціонерного банку „Енергобанк” в особі філії АБ "Енергобанк" в місті Житомирі (10014, м.Житомир, вул.Михайлівська, 8/1, код ЄДРПОУ 22066028):

- 56675,00грн. основний борг;

- 1077,33грн. заборгованість по відсотках;

- 7827,74грн. пеня за несвоєчасно сплачений кредит;

- 27,73грн. пеня за несвоєчасно сплачені відсотки;

- 651,08грн. витрат по сплаті державного мита;

- 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 3прим:

-----------------------------

1 - в справу

2,3 - сторонам