Ухвала суду № 82381921, 12.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

12.06.2019

Справа №522/22194/18

Провадження №1-кс/522/11441/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Гулям У.Х., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Кононової І.С., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Крисань А.Ю., про арешт майна,-

УСТАНОВИВ:

Слідчий в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Кононова І.С. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Одеської області Крисань А.Ю., який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, про арешт майна.

В обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається на наступне.

Слідчим відділом УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 258-5, ч. 1 ст. 111, ст. 348 КК України, у кримінальному провадженні №22018160000000079 від 17.04.2018 р.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , починаючи з 2014 року, періодично відвідував тимчасово окуповану та непідконтрольну Україні територію Донецької області та територію Російської Федерації, де за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вийшов на зв`язок з діючим співробітником ФСБ РФ (на даний час відомості про особу досудовим розслідуванням не встановлено), якому надав усну добровільну згоду на конфіденційне співробітництво у формі агентурної роботи зі спеціальною службою іноземної держави, а саме ФСБ Російської Федерації, та отримав завдання на пошук та подальшу передачу інформації, яка може зашкодити державній безпеці України, а також на вербування до конфіденційного співробітництва з ФСБ РФ інших осіб.

Отриману інформацію, розголошення якої може завдати шкоди державній безпеці України, ОСОБА_1 повинен був передавати резиденту російських спецслужб - громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживає у окупованому терористичною організацією ДНР м. Донецьк, займає посаду заступника начальника штабу внутрішніх військ МВС так званої ДНР.

На виконання завдань ФСБ РФ, а також в інтересах представника російської спецслужби ОСОБА_2 , ОСОБА_1 встановив та розвинув зв`язки серед колишніх і діючих секретоносіїв, насамперед, у силових, контролюючих і судових органах України, які дислокуються та розташовані в Донецькій області.

Поряд з цим, для виконання терористичних і розвідувальних завдань в інтересах ФСБ РФ з метою допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_1 , використовуючи навички оперативної та агентурної роботи та керуючись злочинними інструкціями кураторів ФСБ РФ, підшукував співучасників вчинення даного злочину, а саме провів вербувальну роботу стосовно свого знайомого, діючого співробітника СБУ, який має допуск до державної таємниці.

10.05.2019, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Відповідно до сформованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має у приватній спільній часткові власності Ѕ домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, згідно з письмовою заявою слідчого просить здійснити розгляд клопотання за його відсутності.

Власник майна в судове засідання не викликався з метою забезпечення виконання ухвали про арешт майна.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження; при цьому гроші, цінності та інше майно, які використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення конфіскуються; а також гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною чи юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх повністю або частково перетворено, конфіскується.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Правові підстави для арешту майна в контексті наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 258-5, ч. 1 ст. 111, ст. 348 КК України, у кримінальному провадженні №22018160000000079 від 17.04.2018 р.

Обставини, що дають підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину аргументовані доданими стороною обвинувачення до клопотання доказами, а саме: повідомлення про підозру від 10.05.2019 р., інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою можливої конфіскації майна за вироком суду.

Правові підстави для арешту майна в контексті розумності та співрозмірності обмеження права власності із врахуванням наслідків арешту майна.

Слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження, які станом на теперішній час вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту, з метою збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Кононової І.С. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебуває у спільній часткові власності підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення його можливої конфіскації за вироком суду, а саме на:

- Ѕ домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виконання ухвали доручити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні №22018160000000079.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: