Рішення № 8238129, 15.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.10 р.                     Справа № 4/18                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько СЮ.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

відпозивана- Верич М. А. - довіреність від 11.02.2010р. № 15, від відповідача-Силкина О.В. -довіреність від 04.01.2010р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Солді-Донбас" м. АвдІївка

до відповідача - Приватного підприємства „РСФ „Сван" м. Донецьк

про стягнення 6180,26грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені

встановив:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 6180,26грн. з урахуванням збільшення суми позову на підставі ст. 22 ГПК України в частині стягнення витрат від інфляції та річних процентів, яка складається із: 3326,69грн. - заборгованість. 2306,72грн. - втрати віл інфляції, 146,55грн. - 3%річних, 400.30грн.-пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу б/н від 28.08.2008р.. видаткові накладні та довіреності, по яких отриманий говар відповідачем.

Відповідач погодився з вимогами позову з урахуванням збільшеної суми позову після перевірки розрахунків в повному обсязі.

Після аналізу всіх наданих сторонами документів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши поясненні представників сторін, суд дійшов, сторонами 28.08.2008р. укладений договір, за яким позивачем за період з 08.08,2008р. по 06.09.208р. поставлений, а відповідачем отриманий товар на підставі довіреностей по видатковим накладним, копії яких наявні в матеріалах справи, на загальну суму 3326,69грн. Цей факт не спростовує відповідач.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість тоаарІв, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, ідо не відповідають зазначеним умовам, І від їх оплати.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 1ДК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, шо порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав Його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, товар не оплачений у встановлені договором строки, таким чином сума заборгованості на час звернення із позовом складає 3326.69грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його оплати не в повному обсязі, шо є порушенням умов договору, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3326.69грн. в повному обсязі.

Також позивач, крім заборгованості, просить стягнути з відповідача 2306,72грн. - витрати від інфляції, 146,55грн. - 3%річних, 400,30грн. - пеня. Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення ірошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534.549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток віл суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно вія форм власності та господарювання, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 2.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 5.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 400,30грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована у відповідності до Закону України "Про відповідальність, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Відповідно до пункіу другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 2306,72грн. витрат від інфляції, 146,55грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення оплати товару та наданий обгрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст. 268,526,530,549,610,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84. 81-1,85 ГПК України, господарський суд-

Вирішив:

Задовольнити позов Товариства

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Солді-Донбас" м. Авдіївка до Приватного підприємства „РСФ „Сван" м. Донецьк про стягнення 6180,26грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „РСФ „Сван" м. Донецьк-83011, вул, 50років України, 47, СДРПОУ 31843337 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Солді-Донбас" м. Авдіївка-86062, пров. Ясинуватський, 55 (поштова адреса: 83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 172), ЄДРПОУ 24656946 заборгованість в сумі 3326,69грн., 2306,72грн. - витрати від інфляції, 146.55грн. - 3%рІчних. 400,30грн. - пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ілфоойаційно-технічне забезпечення судового процесу.                      Суддя