Рішення № 82374033, 13.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 р. Справа№200/4424/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13 березня 2019 року №46 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача зарахувати періоди роботи з 01 січня 1995 року по 01 січня 2000 року, з 01 січня 2005 року по 01 січня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 01 січня 2015 року, з 01 січня 2014 року по 17 липня 2017 року до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за списком №2 згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах за списком №2, згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11 лютого 2019 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив в призначені пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. При цьому, відповідачем не зараховані декілька періодів роботи оскільки неможливо провести перевірку обґрунтованості наданих позивачу довідок. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає діючому законодавству.

03 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилається на те, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято з додержанням законодавства, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Так, відповідачем до пільгового стажу за списком №2 не зараховано періоди роботи з 02 червня 1992 року по 25 грудня 1999 року, з 30 грудня 2004 року по 29 грудня 2009 року, з 16 грудня 2014 року по 31 березня 2016 року.

01 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

02 квітня 2019 року від відповідача були витребувані докази.

02 травня 2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2019 року.

До судового засідання 22 травня 2019 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку сторін, суд, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заяві по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 (а.с.10).

У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с.12-15) за спірні періоди містяться наступні відомості:

- 02 червня 1992 року прийнятий електрогазозварником 5 розряду, у зв`язку з переводом за згодою сторін до Ясинуватської дистанції електропостачання Донецької залізниці (наказ №95 від 02 червня 1992 року);

- 16 березня 1993 року присвоєний 6 розряд електрогазозварника (наказ №18 від 16 березня 1993 року);

- 17 липня 2017 року звільнений у зв`язку із скороченням штату (наказ №9136/ДН-ос від 10 липня 2017 року).

Крім того, у трудовій книжці міститься інформація про проведену у 1994, 1998, 2004, 2010 роках атестації робочих місць та визначено право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

11 лютого 2019 року позивачем до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подана заява №81 про призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем надані наступні документи:

- копія паспорту і ІПН;

- копія трудової книжки серії НОМЕР_2 ;

- копія військового квитка серії НОМЕР_3 ;

- копія диплома Б НОМЕР_4 467790;

- довідка про заробітну плату від 28 листопада 2018 року №189-01/1142;

- довідка, уточнююча пільговий характер праці від 15 серпня 2018 року №189-01/808$

- наказ від 26 грудня 1994 року №126, від 30 грудня 2004 року №379 про проведення атестації робочих місць за умовами праці по Ясинуватській дистанції електропостачання;

- наказ від 14 грудня 2010 року про внесення змін до наказу від 23 грудня 2009 року №555;

- наказ від 16 грудня 2014 року №379 про проведення атестації робочих місць за умовами праці по Ясинуватській дистанції електропостачання.

Відповідно до довідки Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 28 листопада 2018 року №189-1/1143 уточнюючої пільговий характер праці за період з 1992 року по 2017 рік робоче місце позивача підлягає під атестацію, яке дає право на пенсію на пільгових умовах по списку №2.

Окрім того, в довідці визначені періоди роботи позивача на посаді електрогазозварника, за які проводилася атестація, а саме:

- з 01 січня 1995 року по 01 січня 2000 року – електрогазозварник, наказ від 26 грудня 1994 року №126, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442;

- з 01 січня 2005 року по 01 січня 2010 року – електрогазозварник, наказ від 30 грудня 2004 року №379, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442;

- з 01 січня 2011 року по 01 січня 2015 року – електрогазозварник, наказ від 14 грудня 2010 року №578, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442;

- з 01 січня 2015 року по 17 липня 2017 року – електрогазозварник, наказ від 16 грудня 2014 року №379, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442.

13 березня 2019 року Ясинуватським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №46, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців.

Відповідно до цього рішення до пільгового стажу не зараховано період роботи з 02 червня 1992 року по 25 грудня 1999 року, з 30 грудня 2004 року по 29 грудня 2009 року, з 16 грудня 2014 року по 31 березня 2016 року оскільки неможливо провести перевірку обґрунтованості наданих позивачу довідок.

Згідно рішення відповідача страховий стаж ОСОБА_2 складає 35 років 17 днів. Пільговий стаж відсутній.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року – в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року – в повному обсязі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі – Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, в редакції постанови КМ №341 від 10.05.2018 затверджений «Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років»

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі – Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_2 наданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи електрогазозварником на Ясинуватській дистанції електропостачання.

Відповідачем у спірному рішенні зазначено про не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 02 червня 1992 року по 25 грудня 1999 року, з 30 грудня 2004 року по 29 грудня 2009 року, з 16 грудня 2014 року по 31 березня 2016 року на Ясинуватській дистанції електропостачання в якості електрогазозварника, оскільки неможливо провести перевірку обґрунтованості наданих позивачу довідок.

Проте, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача міститься вся необхідна та повна інформація щодо підтвердження роботи ОСОБА_2 . повний робочий день за період з 1992 року по 2017 рік. Крім того, довідкою довідки Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 28 листопада 2018 року №189-1/1143 підтверджено пільговий період роботи позивача на підприємстві за періоди з 01 січня 1995 року по 01 січня 2000 року, з 01 січня 2005 року по 01 січня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 01 січня 2015 року, з 01 січня 2014 року по 17 липня 2017 року.

Також, суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки.

Разом з цим, не проведення перевірки підприємства, яким видано довідку, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу та призначенні пенсії.

Інші доводи відповідача, які наведені в письмових запереченнях, не є обґрунтованими з огляду на те, що Порядок, затверджений постановою КМУ №637 від 12 серпня 1993 року, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв`язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуаціях (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).

Крім того, судом встановлено, що у спірному рішенні відсутні причини незарахування до пільгового стажу роботи з 26 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 30 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2011 року по 15 грудня 2014 року, з 01 квітня 2016 року по 17 липня 2017 року, що свідчіть про безпідставність та необґрунтованість такого рішення. Натомість у трудовій книжці та уточнюючій довідці містяться всі необхідні відомості, що підтверджують право позивача на призначення пільгової пенсії за зазначені періоди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Разом з тим суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення (перерахунок) пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правого захисту у цій справі буде зобов`язання відповідача потворно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 лютого 2019 року №81 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до пільгового стажу позивача періодів роботи з 01 січня 1995 року по 01 січня 2000 року, з 01 січня 2005 року по 01 січня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 01 січня 2015 року, з 01 січня 2014 року по 17 липня 2017 року.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, м-н Гідростроітелів, буд. 12; код ЄДРПОУ 37544393) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати «Рішення про відмову у призначенні пенсії №46», прийняте 13 березня 2019 року Ясинуватським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, яким ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області потворно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 лютого 2019 року №81 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 01 січня 1995 року по 01 січня 2000 року, з 01 січня 2005 року по 01 січня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 01 січня 2015 року, з 01 січня 2014 року по 17 липня 2017 року.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах за списком №2, згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11 лютого 2019 року, відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 512 (п`ятсот дванадцять) гривень 07 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Повний текст рішення складено 13 червня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.