Рішення № 8236972, 25.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.10 р.                     Справа № 22/5пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

присекретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укрсільгоспмаш”, с.Фурси Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 35964153,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів”, м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 35087855,

про зобов’язання до виконання умов договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Укрсільгоспмаш”, с.Фурси Білоцерківського району Київської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів”, м.Дружківка Донецької області, про зобов’язання Відповідача виконати умови договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. шляхом надання Позивачу належно оформленого звіту з продажу товару та провести повні розрахунки.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов’язань за договором комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. разом із додатками до нього; звітів комісіонера; листів №07/1611 від 14.12.2009р. та №153 від 25.12.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.526, 525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

03.02.2010р. у судовому засіданні представником Позивача надано заяву №б/н від 03.02.2010р. на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої останній просить змінити підстави позову, а саме просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” суму боргу з урахуванням штрафних санкцій. Одночасно Відкритим акціонерним товариством „Укрсільгоспмаш”, у доповнення до зазначеної заяви надано клопотання №б/н від 03.02.2010р., у резолютивній частині якого визначені позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 112500,00 грн., пені у сумі 3843,00 грн., 3% річних у сумі 564,04 грн., інфляційних витрат у розмірі 1012,50 грн., витрати по поверненню переданої на комісію техніки у сумі 9000,00 грн., а також зобов’язання останнього виконати умови договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. шляхом надання Позивачу належно оформлених звітів виконанню умов вказаного договору. В обґрунтування наведених вимог Позивачем надано копію листів №13/1 від 11.03.2009р., №23 від 02.02.2010р. та №158 від 16.12.2009р., прейскуранту роздрібних цін, рахунків фактур №Ф-00000042 від 02.02.2010р. та №Ф-00000041 від 02.02.2010р., договору замовлення від 01.02.2010р.

Також, відповідно до клопотання б/н від 16.02.2010р. до матеріалів справи долучений лист №32 від 15.02.2010р., платіжне доручення №105 від 09.02.2010р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Ф-00000069 від 10.02.2010р. та №Ф-00000068 від 10.02.2010р.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається з урахуванням змісту зазначеної вище заяви та клопотання №б/н від 03.02.2010р.

17.02.2010р. Відповідачем надані заперечення на позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Укрсільгоспмаш”, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” стверджує про повернення продукції згідно листа Позивача №24 від 02.02.2010р. та просить суд відмовити у позовній заяві. На підтвердження наведеного товариством представлено суду копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №4 від 03.02.2010р., видаткової накладної №ВП-0000003 від 08.02.2010р., листа №24 від 02.02.2010р.

Представник Позивача та Відповідача у судове засідання 25.02.2010р. не з’явились.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

03.02.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Укрсільгоспмаш” (Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” (Комісіонер) укладено договір комісії №УСМ-03.02.09-05.

За змістом договору Комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені правочини (договори з продажу продукції виробництва ТОВ НВП „Білоцерківмаз”) протягом терміну дії даного договору.

Відповідно до п.2.7 укладеного правочину, Відповідач повинен протягом 3 календарних днів з моменту здійснення операції з продажу Продукції інформувати Комітента про виконання його доручення та, як визначено п.7.3 договору, зобов’язаний повідомити Комітента про здійснення платежу на його користь у термін 1 календарний день з моменту передачі в установу банка платіжного документу.

Згідно п.2.8 договору Комісіонер зобов’язаний не пізніше трьох календарних днів по закінчення кожного місяця надати Комітенту письмовий звіт (акт виконаних робіт) про об’єми продажу товарів і кількість укладених договорів з третіми особами за попередній місяць.

Строк на реалізацію, у відповідності до п.5.1 договору, визначений протягом дії даного правочину.

Одночасно, п.5.2 до обов’язків Комісіонера віднесено повідомлення Комітента у разі наявності нереалізованої продукції по закінченні строку (по закінченню терміну дії договору) про кількість та суму залишку, протягом одного календарного дня з моменту закінчення строку.

Термін дії даного договору встановлено п.9.1 до 31.12.2009р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов’язань.

Товар, який був переданий на комісію, визначений у додатку №1 до договору, а саме: АГ-2,1-20; АГ-2,7-20; УДА-3,1-20, Товариством з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” продано з відстрочкою платежу до 07.12.2009р., про що свідчить звіт останнього від 04.12.2009р.

За змістом додатку №1 до договору комісії вартість одиниці продукції АГ-2,1-20 становить 26460,00 грн.; АГ-2,7-20 – 29550,00 грн.; УДА-3,1-20 – 60660,00 грн.

За змістом листа №13/1 від 11.03.2009р. Позивач повідомив про підняття роздрібних цін на продукцію Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз”, у зв’язку з чим ціни на комісійну техніку змінюються. Перелік цін подано у прейскуранті, що доданий до даного листа.

Таким чином, вартість одиниці сільгосптехніки АГ-2,1-20 складає 27860,00 грн.; АГ-2,7-20 – 32490,00 грн.; УДА-3,1-20 – 64 650,00 грн.

Як визначено п.6.1 договору, за належне та повне виконання Комісіонером взятих на себе відповідно до цього договору зобов’язань щодо продажу продукції Комітент сплачує Комісіонеру комісійну плату у розмірі 10% від ціни на продукцію, встановлену Комітентом. Винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів, перерахованих Покупцем за продану продукцію.

Враховуючи наведене, Позивачем відповідно до листа №23 від 02.02.2010р. визначено вартість вказаної сільськогосподарської техніки, переданої Товариству з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” згідно договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. у загальній сумі 112500,00 грн. без суми комісійної винагороди, у тому числі: АГ-2,1-20 – 25 074,00 грн.; АГ-2,7-20 – 29241,00 грн.; УДА-3,1-20 – 58185,00 грн., що відповідає умовам укладеного правочину між сторонами.

Пунктом 7.2 договору зафіксовано порядок розрахунків з Комітентом, відповідно до якого грошові кошти останньому виплачуються протягом 3 банківських днів з моменту надходження на банківський рахунок Комісіонера 100% коштів за придбану продукцію. Підтвердженням факту отримання Комісіонером коштів від покупця може бути надання банківської виписки або касового ордеру, виданого Комісіонером покупцю з підписом останнього (п.7.2.1). У разі потреби, для підтвердження факту розрахунків Покупця з Комісіонером, Комітент має право вимагати від Комісіонера надання платіжних документів, передбачених п.7.2.1 договору (п.7.2.2).

Відповідно до пункту 7.3 договору комісії, Комісіонер зобов’язаний повідомити Комітента про здійснення платежу на його користь у термін 1 календарний день з моменту передачі в установу банку платіжного документу.

Проте, за твердженнями Позивача, що не спростовані відповідно до ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, та у підтвердження яких надана ним довідка №153 від 25.12.2009р. та №32 від 15.02.2010р. згідно договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” кошти за сільськогосподарську продукцію від комісіонера не надходили.

Пункт 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з пункту 7.2 договору, такою подією, з настанням якої у Відповідача виникає обов’язок перерахування протягом 3 банківських днів грошових коштів Позивачу, є надходження на банківський рахунок Комісіонера 100% коштів за придбану продукцію.

Однак, Позивачем не доведено факту настання визначеного вище моменту виникнення обов’язку Відповідача з перерахування отриманих за продукцію коштів. Крім того, як вбачається з матеріалів справи Позивач не скористався правом, визначеним п.7.2.2 договору комісії щодо витребування від Комісіонера надання платіжних документів, передбачених п.7.2.1 договору.

Одночасно матеріали справи містять лист №158 від 16.12.2009р. Відкритого акціонерного товариства „Укрсільгоспмаш” адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів”, за змістом якого Позивач повідомляє про дострокове розірвання договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. відповідно до п.9.3 укладеного правочину. Також даним листом висунута вимога стосовно підготовки нереалізованого товару до відвантаження, збитки по транспортуванню якого у відповідності до п.10.7, 15.7 покладаються на Відповідача, та вимога здійснення повного розрахунку з комітентом за реалізований товар у найкоротший термін.

Слід зазначити, що відповідно до п.2 ст.251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. За змістом ст.252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Отже, з наведеного виходить чітке визначення моменту у часі, тобто календарну дату чи подію, яка має неминуче настати для виконання вимоги, зазначеної у листі №158 від 16.12.2009р. Відповідачем.

Проте, лист №158 від 16.12.2009р. не містить вказівок, визначених наведеними нормами матеріального права.

Крім того, пунктом 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги відсутність у листі №158 від 16.12.2009р. визначення терміну, протягом якого повинні бути виконані вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укрсільгоспмаш” та відсутність у матеріалах справи підтвердження надходження на банківський рахунок Комісіонера 100% коштів за придбану продукцію, до спірних відносин застосовуються наведені норми Цивільного кодексу України.

Враховуючи п.2 ст.530 Цивільного кодексу України Позивачем висунута вимога щодо сплати заборгованості та Відповідач повинен виконати обов'язок повного розрахунку з Комітентом за реалізований товар у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Лише у разі її невиконання у семиденний строк, передбачений ст.530 Господарського процесуального кодексу України, Відповідач порушує права та охоронювані законом інтереси контрагента.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, всупереч наведеним нормам процесуального права Позивачем не надано доказів отримання Відповідачем листа №158 від 16.12.2009р., тобто звернення з вимогою про виконання грошового зобов’язання до Відповідача. Отже не підтверджено початку перебігу семиденного строку, протягом якого останнім повинно бути виконано зобов’язання щодо розрахунків з Комісіонером.

Таким чином, враховуючи положення вищенаведеної норми, право вимоги у Позивача на теперішній час відсутнє.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 ГПК України доказів порушення Відповідачем прав та охоронюваних інтересів Позивача шляхом не виконання обов’язку з розрахунку за договором комісії протягом встановленого строку, а тому позовні вимоги є безпідставним.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” заборгованості в розмірі 112500,00 грн. не підлягають задоволенню.

Оскільки Позивачем не доведено факту порушення строків виконання Відповідачем зобов’язання за договором комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р., не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення пені у сумі 3843,00 грн., 3% річних у сумі 564,04 грн., інфляційних витрат у розмірі 1012,50 грн.

Відповідно до п.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом п.9.3 договору комісії сторони обумовили, що даний договір може бути розірвано достроково в односторонньому порядку, або у разі грубого порушення однією із сторін взятих на себе зобов’язань.

У випадку одностороннього розірвання договору на вимогу Комітента у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням Комісіонером взятих на себе зобов’язань, Комісіонер відшкодовує всі завдані Комітенту збитки, згідно виставленого рахунку. У цьому разі повернення переданої на комісію продукції здійснюється за рахунок Комісіонера (п.9.4 договору).

Матеріали справи містять лист №158 від 16.12.2009р., яким Позивач повідомляє Відповідача про розірвання укладеного правочину у односторонньому порядку. Проте, як вже було зазначено вище, даний лист не містить визначення дати, з якої договір є розірваним та Відкритим акціонерним товариством „Укрсільгоспмаш” не надано доказів його відправлення Відповідачу та отримання даного листа останнім.

Отже, враховуючи наведене суд не приймає зазначене в якості реалізації досягнутої домовленості сторін та дострокового розірвання договору.

Одночасно, Товариством з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” надано лист Позивача за №24 від 02.02.2010р., яким останній повідомляє про прибуття автотранспорту для завантаження нереалізованої продукції разом з проханням забезпечення відвантаження та оформлення документів.

Як вбачається з видаткової накладної №ВП-0000003 від 08.02.2010р., Відповідачем відвантажено залишок нереалізованої продукції на вимогу Позивача. При цьому слід зауважити, що відвантажена продукція, визначена у наведеній накладній, не є спірною.

Згідно з п.2.12 договору комісії Відповідач на вимогу Позивача повинен безперешкодно відпустити надану за цим договором продукцію, відповідно до п.15.6 договору.

Пунктом 15.6 визначено, що Комітент має право у будь-який момент безперешкодно вилучити у Комісіонера нереалізовану продукцію, що була передана йому за договором.

Приймаючи до уваги наведені умови договору, суд дійшов висновку, що повернення нереалізованого товару здійснено внаслідок реалізації Позивачем права, визначеного п.15.6 договору комісії.

Як вбачається з приписів вказаної угоди, сторони не обумовили у цьому випадку покладання на Відповідача витрат з транспортування нереалізованої продукції Позивачу.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрсільгоспмаш” витрат по поверненню переданої на комісію техніки у розмірі 9000,00грн. не підлягають задоволенню.

Також суд не розцінює як обов’язок сплати транспортних послуг Відповідачем домовленості, закріплені в п.5.3 договору, враховуючи наступне.

Пунктом 5.3 сторони встановили, що залишок нереалізованої продукції за письмовим погодженням сторін Комісіонер зобов’язаний викупити або повернути на склад Комітента за власний рахунок. Оскільки передумовою зазначених дій є письмове погодження сторін, дія даного пункту застосовується у разі його наявності. Однак, матеріали справи не містять такого погодження між сторонами. Таким чином, у разі відсутності вирішення цього питання, за висновками суду, у цьому випадку витрати з повернення продукції позивачу на Відповідача не покладаються.

Вимоги щодо зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів” виконати умови договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. шляхом надання Відкритому акціонерному товариству „Укрсільгоспмаш” належно оформлених звітів про виконання умов вказаного договору не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем чітко не сформульовано визначення, яких саме звітів виконанню умов зазначеної угоди повинно бути йому представлено, приймаючи до уваги, що матеріали справи вже містять звіт Комісіонера щодо реалізованої та нереалізованої продукції Позивача від 04.12.2009р.

Одночасно суд вважає за необхідне зауважити, що ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України встановлений обов’язок Позивача стосовно представлення доказів, що підтверджують позов та надання документів, які доводять обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи правові підстави, на які посилається Позивач при визначенні таким, що настав обов’язок з перерахування грошових коштів у відповідності до п.7.2 договору, зазначення підстав виникнення права вимоги щодо стягнення суми боргу, штрафних санкцій та витрат з транспортування нереалізованої продукції, а також ненадання звіту, повинні бути представлені суду відповідні документи, що підтверджують дані обставини.

Проте, не зважаючи на вимоги процесуального закону, Відкритим акціонерним товариством „Укрсільгоспмаш” наведені документи суду не надані.

За викладених обставин, суд не може дійти висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Укрсільгоспмаш”, с.Фурси Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 35964153, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Техніка для ланів”, м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 35087855, про стягнення заборгованості у розмірі 112500,00 грн., пені у сумі 3843,00 грн., 3% річних у сумі 564,04 грн., інфляційних витрат у розмірі 1012,50 грн., витрат по поверненню переданої на комісію техніки у сумі 9000,00 грн., а також зобов’язання виконати умови договору комісії №УСМ-03.02.09-05 від 03.02.2009р. шляхом надання належно оформлених звітів виконанню умов вказаного договору відмовити.

2.У судовому засіданні 25.02.2010 року оголошено повний текст рішення.

3.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя