Рішення № 82365647, 07.06.2019, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/890/19

Провадження № 2/621/662/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю секретаря судових засідань - Акулової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

08.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом, в якому просив визнати за ним право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лиман Зміївського району Харківської області його дружини ОСОБА_3 у вигляді 1/4 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А-1, загальна площа 64,1 кв. м, житлова площа 48,0 кв. м) з надвірними будівлями.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лиман Зміївського району Харківської області померла дружина позивача – ОСОБА_3 , яка була співвласником житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 спадщину прийняв одноособово шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем станом на день смерті. Заповіту дружина не залишала, а тому має місце спадкування за законом. На момент смерті дружини у вказаному вище будинку мали реєстрацію місця проживання тільки позивач та їх син – ОСОБА_2 . До приватного нотаріуса Зміївською нотаріального округу Кожушної Л.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся позивач. При цьому відповідач по справі тільки був зареєстрований зі своєю матір`ю, але фактично з 2012 року не проживав з батьками. 17.01.2019 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області по справі № 621/2954/18 було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . Під час розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає з 2012 року, у будинку відсутні його особисті речі. Однак, факт реєстрації ОСОБА_2 позбавляє можливості ОСОБА_1 одноособово оформити спадкові права.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розгляду справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Причин неявки суду ОСОБА_2 не повідомив, заперечень (відзиву) на позов не надав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Встановлено, що 21.10.1983 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – копія Свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

20.10.2004 року ОСОБА_3 уклала із ОСОБА_4 Договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 . Отже, ОСОБА_3 була власником зазначеного нерухомого майна (а.с. 13, 14, 15, 16-21, 22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла – копія Актового запису про смерть № 13.

Отже, після смерті дружини позивача відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 .

За інформацією Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Разом із померлою на день смерті були зареєстровані її чоловік – ОСОБА_1 та їх з позивачем син – ОСОБА_2 (а.с. 23, 24, 25).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 , враховуючи положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є таким, що фактично прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 , оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом із померлою на день її смерті.

ОСОБА_2 також був зареєстрований разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 Актами обстеження від 27.09.2018 року № 110 та від 19.03.2019 року № 37 підтверджено той факт, що відповідач не проживає за адресою реєстрації – АДРЕСА_2 , починаючи з 2012 року, у веденні особистого господарства участі не приймає (а.с. 26, 27).

Заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17.01.2019 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . В ході розгляду даної справи також було встановлено, що ОСОБА_2 відсутній за місцем реєстрації з 2012 року (а.с. 28-30).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Численні судові рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ свідчать про те, що сформувалася судова практика при розгляді справ про спадкування, в ході розгляду яких вирішується питання про наявність підстав для спадкування за ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а саме коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена. Зокрема, з Ухвали Верховного Суду України від 03 листопада 2010 року вбачається: «Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання разом за спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини».

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є єдиним спадкоємцем, який належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3

25.03.2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Кожушної Л.М. із заявою про прийняття спадщини (а.с. 31-32).

За інформацією приватного нотаріуса ОСОБА_6 М. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 14.03.2019 року до нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від чоловіка померлої – ОСОБА_1 Інших заяв щодо прийняття спадщини, відмови від спадщини не надходило. Також, вказано, що Свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалося у зв`язку з не наданням ОСОБА_1 всіх необхідних документів.

Спадкове майно – житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 був зареєстрований за ОСОБА_3 , проте був придбаний в період шлюбу із ОСОБА_1

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на 1/4 частину спадкового майна кожний.

З огляду на вищевикладене судом встановлений факт належності ОСОБА_3 зазначеного вище житлового будинку АДРЕСА_3 , який належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є її чоловік – ОСОБА_1 , однак, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у зв`язку з тим, що за адресою реєстрації ОСОБА_3 був також зареєстрований їх син ОСОБА_2 , який фактично разом зі спадкодавцем не проживав.

На підставі викладеного, суд вбачає підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, рішення ухвалено на його користь, суд вбачає підстави для стягнення зі ОСОБА_2 судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1261, 1268, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом – задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лиман Зміївського району Харківської області його дружини ОСОБА_3 у вигляді 1/4 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А-1, загальна площа 64,1 кв. м, житлова площа 48,0 кв. м) з надвірними будівлями.

Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., які перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5 п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського Апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 12 червня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 15.08.2002 року Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України, ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий: