Рішення № 8236550, 01.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.10 р.                     Справа № 2/143                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

третя особа: Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар

про стягнення заборгованості в сумі 74066,86 грн.

За участю

представників сторін

від позивача: Фурса С.О. – за довір.

від відповідача: Крікунова Н.М. – за довір.

Від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку в розмірі 74066,86грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог договорів № 07/17407-В/747 від 22.12.2007р. та № 06/1188 від 15.07.2006р. з оплати отриманих послуг зв’язку, рахунки, картки підприємства. Як на правові підстави позову посилається на ст.173, 174, 193 ГК України, ст.. 525, 625 ЦК України, ст.. 36 Закону України „Про телекомунікації”.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме наявність заборгованості у Відокремленого підрозділу „Шахта № 4-21” за договором № 07/17407-В/747 від 22.12.2007р. в розмірі 9526,65грн., а також заборгованість Відокремленого підрозділу „Шахта Челюскінців” у розмірі 1221,54грн. за період з червня 2008р. по січень 2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.10.2009р. до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1”.

Представник третьої особи надав пояснення, де зазначає, що при створенні Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” у його склад увійшла технічна одиниця – шахта ім.. Челюскінців. У подальшому відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 20.03.2007р. № 78 вона була виділена та передана на баланс ДП „ДУЕК”. Відповідно до передавального балансу станом на 30.04.2007р., на баланс Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” була передана заборгованість, пов’язана з господарською діяльністю шахти ім.. Челюскінців в розмірі 15961,33грн.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та докази в обґрунтування наявності та відсутності заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

22.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (Укртелеком) та Держаним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (Споживач) був укладений договір № 07/17407-В/747 про взаємоз’єднання телекомунікаційних мережі ВАТ „Укртелеком” з телекомунікаційною мережею Споживача.

Предметом Договору є з’єднання телекомунікаційної мережі Споживача ВП „Шахта № 4-21” 200 номерів з номерною ємністю в індексах „3149600-3149799”.

Відповідно до п. 2.4.13 Споживач зобов’язаний щомісячно сплачувати Укртелекому вартість наданих телекомунікаційних послуг відповідно до додатку № 3 до Договору та рахунків згідно з діючими тарифами.

Розділом 3 „Вартість послуг та порядок розрахунків” визначено, що Укртелеком до 10 числа місяця, що настає за звітним, виставляє Споживачу рахунок на оплату телекомунікаційних послуг та розшифровку за міжміськими і міжнародними телефонними розмовами.

Споживач сплачує послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати. При авансовій системі оплати, Споживач, для одержання послуг електрозв’язку, проводити щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоду, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Пунктом 4.6. договору визначено, що за порушення строків проведення розрахунків Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 7.2., 7.3. договору останній набуває чинності з 01.01.2007р. та діє протягом одного календарного року з можливою подальшою пролонгацією на кожен наступний рік за умови наявності у Споживача прав на АТС (власник, орендар тощо). У разі коли жодна із сторін за два місяці до закінчення строку дії Договору не заявить письмово про своє бажання надалі продовжувати стосунки, Договір вважається продовженим кожен раз на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Сторонами доказів відмови від договорі до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду договір є продовженим.

Як видно з матеріалів справи у період з грудня 2007р. по січень 2009р. позивачем надавалися послуги із взаємоз’єднання Відособленому підрозділу „Шахта № 4-21” та виставлялися рахунку, зокрема від 30.06.2008р., від 31.07.2008р., від 31.08.2008р., від 30.09.2008р. від 31.10.2008р., від 30.11.2008р., від 31.12.2008р., від 31.01.2009р., а всього на загальну суму 11795,28грн.

Проте, відповідач умови договору своєчасно та у повному обсязі не виконав, за отримані послуги зв’язку розрахувався в сумі 2268,63грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 9526,65грн., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Також, 15.07.2006р. між ВАТ „Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та Державним підприємством „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (Споживач) був укладений договір № 06/1188 про надання послуг електрозв’язку.

За цим договором Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Згідно до п. 3.2.8. Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Розділом 4 „Оплата та порядок розрахунків” встановлено, що послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п. 5.8. договору Споживач у разу несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно із чинним законодавством.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років.

Позивач вказує, що у період з липня 2006р. по січень 2009р. останнім надавалися послуги зв’язку Відособленому підрозділу „Шахта ім. Челюскінців” та станом на час звернення до суду за останнім за спірний період облікується заборгованість в розмірі 44733,62грн.

Як видно з матеріалів справи станом до 20.03.2007р. Шахта ім. Челюскінців була відокремленим підрозділом ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”.

Наказом Міністерства вугільної промислові України № 78 від 20.03.2007р. відлено із складу ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” технічні одиниці „Шахта № 4-21” і „Шахта імені Челюскінців” та приєднано їх до складу ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Так, як видно з передавального балансу на 30 квітня 2007р. Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” передало на баланс Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” заборгованість перед УГПС „Укретелеком” в розмірі 15961,33грн. з датою виникнення заборгованості – червень 2005р. та в розмірі 4583,54грн. з датою виникнення заборгованості – грудень 2006р.

Також, 02.06.2007р. між ДП „Шахтоуправлінням „Південнодобаським № 1” та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” було підписано додатковий передавальний баланс згідно до якого Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” прийняла заборгованість перед УГПС „Укретелеком” в розмірі 15961,33грн. з датою виникнення заборгованості – червень 2005р. та в розмірі 3583,54грн. з датою виникнення заборгованості – грудень 2006р.

Таким, чином, як видно з матеріалів справи відповідач прийняв заборгованість по шахті ім. Челюскінців в розмірі 3583,54грн., яку утворилася станом на грудень 2006р.

Посилання позивача на наявність заборгованості у відповідача в розмірі 15961,33грн. судом до уваги не приймаються, оскільки така заборгованість утворилася станом на червень 2005р. та не входить до спірного періоду, що заявлений позивачем.

У період з грудня 2006р. по березень 2008р. позивачем виставлялися рахунки на Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1”. Із зазначених рахунків встановити, розмір послуг, що надавалися безпосередньо Відокремленому підрозділу „Шахта ім. Челюскінців” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” не можливо, оскільки зазначені рахунку виставлялися без розбивки на відокремлені підрозділи. До того ж суд зазначає, що позивачем взагалі не доведено належними та допустимими доказами надання Відокремленому підрозділу „Шахта ім. Челюскінців” у період з грудня 2006р. по березень 2008р. послуг електрозв’язку. Інших рахунків, які б виставлялися у спірний період за послуги електрозв’язку Відокремленому підрозділу „Шахта ім. Челюскінців” позивачем до матеріалів справи не надано, належними та допустимими доказами не доведено.

Також, суд зазначає, що надані позивачем рахунки та відображені в них данні про суму отриманих послуг у відповідному періоду не відповідають даним, які відображені позивачем у акті звірки взаємних розрахунків № 1188 від 01.02.2009р. та розрахунку позивача доданого до позову.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги електрозв’язку, яка утворилася у період з грудня 2006р. по березень 2008р. задоволенню не підлягають у зв’язку з не доведенням.

Ухвалами господарського суду Донецької області під час слухання справи від сторін неодноразово вимагалися рахунки, що виставлялися у спірний період та докази оплати отриманих послуг електрозв’язку, проте, такі вимоги сторонами належним чином виконані не були, докази на підтвердження надання послуг електрозв’язку та отримання таких послуг на суми, заявлені позивачем у акті звірки та розрахунку до позову, позивачем не надано.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Починаючи з квітня 2008р. позивачем виставлялися рахунки за надані послуги електрозв’язку безпосередньо Державному підприємству „Донецька вугільна енергетична компанія” Відокремлений підрозділ „Шахта ім.. Челюскінців” зокрема, від 30.04.2008р. на суму 1196,09грн., від 31.05.2008р. на суму 1153грн., від 30.06.2008р. на суму 1157,77грн., від 31.07.2008р. на суму 1157,41грн., від 31.08.2008р. на суму 1139,90грн., від 30.09.2008р. на суму 1181,22грн., від 31.10.2008р. на суму 1228,86грн., від 30.11.2008р. на суму 1221,54грн., від 31.12.2008р. на суму 1204,16грн., від 31.01.2009р. на суму 1179,41грн., а всього на загальну суму 11819,36грн.

За отримані у період з квітня 2008р. по січень 2009р. позивач розрахувався частково в сумі 7069,32грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями, зокрема, № 766 від 27.01.2009р. на суму 1204,16грн., від 30.12.2008р. № 34509 на суму 1157,77грн., від 02.12.2008р. № 33899 на суму 1228,86грн., від 03.11.2008р. № 33450 на суму 1139,90грн., від 03.11.2008р. № 33452 на суму 1181,22грн., від 03.11.2008р. № 33454 на суму 1157,41грн., в яких призначення платежів відповідає періоду та нарахованій сумі послуг за відповідним рахунком.

Також, відповідач у судовому засідання пояснив, що оплата здійснена відповідачем платіжним дорученням № 33429 від 03.11.2008р. на суму 3583,54грн. направлена останнім на погашення заборгованості переданої за передавальним балансом, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати отриманих у період з квітня 2008р. по січень 2009р. послуг електрозв’язку не надано та матеріалами справи не підтверджено.

Стосовно посилань відповідача, що останнім не отримувалися рахунки за послуги електрозв’язку за квітень 2008р., травень 2008р. то такі заперечення судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

З огляду на викладене, відповідач в разі неотримання рахунку повинен був звернутися до позивача для отримання інформації про належну до сплати суму, доказів неотримання у період з квітня 2008р. по травень 2008р. послуг електрозв’язку відповідачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного на час слухання справи за відповідачем у період з квітня 2008р. по січень 2009р. за отримані послуги електрозв’язку облікується заборгованість в розмірі 4750,04грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги електрозв’язку, які були надані у період з квітня 2008р. по січень 2009р. шахті ім. Челюскінців підлягають частковому задоволенню в розмірі 4750,04грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 4750,04грн. та в розмірі 9526,65грн. до матеріалів справи не надав.

У зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 4750,04грн. та 9526,65грн. підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 159,18грн. за період з грудня 2007р. по січень 2009р. та індекс інфляції в розмірі 1130,71грн. за період з грудня 2007р. по січень 2009р., які нараховані позивачем на заборгованість в розмірі 9526,65грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1855,44грн. за період з липня 2006р. по грудень 2008р. та індекс інфляції в розмірі 15335,93грн. за період з липня 2006р. по грудень 2008р., які нараховані позивачем на заборгованість в розмірі 44733,62грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції, які нараховані на заборгованість в розмірі 9526,65грн. суд вважає їх арифметично вірним, а вимоги, щодо стягнення 1130,71 грн. інфляційних збитків та 159,18грн. 3% річних такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, які нараховані на заборгованість в розмірі 44733,62грн., то суд виходить з наступного.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню 3% в розмірі 314,66грн. та індекс інфляції в розмірі 1982,48грн., виходячи з встановленої вище заборгованості та доказів оплати.

Також позивач просить стягнути з відповідача на підставі умов договорів нараховану пеню в розмірі 456,37грн. за період з лютого 2008р. по січень 2009р. нараховану на суму боргу в розмірі 9526,65грн. та пеню в розмірі 868,96грн. за період з лютого 2008р. по січень 2009р. на заборгованість в розмірі 44733,62грн.

Перевіривши розрахунок пені за період з лютого 2008р. по січень 2009р. в розмірі 456,37грн., яка нарахована на заборгованість в розмірі 9526,65грн., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 868,96грн. за період з лютого 2008р. по січень 2009р., що нарахована позивачем на заборгованість в розмірі 44733,62грн., то такі вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 357,84грн., з огляду на встановлену судом заборгованість та надані до матеріалів справи докази оплати.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про телекомунікації” ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення 74066,86грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЗКПО 33161769) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (83000, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 22, п/р 260031317 у ДОД ВАТ Райффайзен банк Аваль, МФО 335076, ЗКПО 01183764) заборгованості в розмірі 14276,69грн., індекс інфляції в розмірі 3113,19грн., 3% річних в розмірі 473,84грн., пеню в розмірі 814,21грн., витраті по сплаті державного мита в розмірі 186,78грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 78,81грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя