Постанова № 82364951, 27.05.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4193/19

Провадження №3/428/879/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., при секретарі Васлович Г.Ю., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його представника – адвоката Суткової Р.А., інспектора ДПП УПП Васильєва Д.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не зазначено, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії БД № 122625, ОСОБА_1 02.04.2019 року о 23-42 год., в м.Сєвєродонецьку, по вул.Новікова, біля буд№15, у пішохідній зоні озера «Чисте», керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21110» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що ввечері потрібно було гуляти з собакою. Жінка запропонувала поїхати на АЗС купити кофе та посидіти біля озера. Вони сиділи на лавочці, під`їхали патрульні та сказали, шо це пішохідна зона і потрібно прибрати автомобіль. Вони сіли в автомобіль і він почав розвертатись. Поліцейські знов зупинили за те, що вони нібито не були пристебнути, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, він відмовився, оскільки поліцейські його ображали, погрожували в тому числі і фізичною розправою. Документи не надав тому посвідчення водія не вилучили. Ходив до прокуратури, заяву на дії поліцейських не писав. Був тверезий, просто не хотів розмовляти з поліцейськими, вважав, що вони поводять себе зухвало, неадекватно. Постанову за ч.5 ст.121 та ч.1 ст. 126 КУпАП оскаржує, подано позов.

Представник – адвокат Суткової Р.А. вважала, що протокол не відповідає затвердженій формі. Порушення зазначеного в протоколі п.2.5 ПДР не є наслідком притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП. Також незрозуміло в якості кого зазначено двох осіб у протоколі. Посвідчення водія не вилучалось, від керування транспортним засобом не відсторонювався, направлення на медичний огляд не додано до протоколу. Вважає, що самого правопорушення не існує у зв`язку з чим просить провадження по справі закрити на підставі ст.247 КУпАП з підстав відсутності складу правопорушення. Постанову за ч.5 ст.121 та ч.1 ст. 126 КУпАП оскаржено, позов подано до суду, перебуває у судді Юзефовича І.О. До судового розгляду ще не призначено.

Працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що вони перебували у патрулюванні, побачили автомобіль, який було припарковано у пішохідній зоні ігноруючи відповідний знак. Підійшли та вказали на порушення, попросили придбати автомобіль. ОСОБА_1 сказав, що заїхав з іншого боку та не бачив знаку. Погодився прибрати автомобіль. Після цього ОСОБА_1 разом з пасажиром сіли в автомобіль, завели двигун та почали здійснювати рух (поїхали). Побачивши, що водій разом з пасажиром не пристебнуті, що загрожує їхній безпеці, вирішити зупинити автомобіль та попередити. Під час розмови почув явний запах алкоголю, після чого було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння і запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою алкотесту «Драгер», на що водій категорично відмовився, а потім у найближчій медичній установі, на що він також категорично відмовився в присутності свідків. Також вказав, шо п.2.9 ПДР зазначається в протоколі в разі проведення огляду і встановлення перебування в стані сп`яніння. Від подальшого керування транспортного засобу відсторонювали, посвідчення водія не вилучали, так як не мали можливості, оскільки ОСОБА_1 документи не надав, про що було складено постанову.

Вислухавши пояснення, надані в судовому засіданні, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 статті 130 передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з урахуванням суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і яке інкримінується ОСОБА_1 , предметом розгляду даного провадження є встановлення факту керування транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керувала транспортним засобом.

Відповідно до п.1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Хоча законодавчо поняття керування транспортним засобом і не закріплено, однак під керуванням/управлінням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов`язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.

Обставини адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 122625 від 02.04.2018 року, рапортом поліцейського, доданими письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які підтверджують факт відмови, особи яка керувала транспортним засобом – ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння у будь якій формі. Крім того, дані пояснення приймаються судом та оцінюються у сукупності з іншим наявними матеріалами.

Факт керування транспортним окрім наданих доказів також не заперечується і сам ОСОБА_1

Окрім того, наданим відеозаписом спростовуються посилання ОСОБА_1 на неадекватну, зухвалу поведінку працівників поліції та підтверджується наявність ознак сп`яніння.

У зв`язку з чим суд вважає версію ОСОБА_1 - неспроможною та такою, що спростовується наявним відеозаписом.

Крім того, стороною захисту в судовому засіданні жодних доказів відсутності провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, що керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції, суду надано не було.

Також суд погоджується з доводами інспектора поліції, і вважає, що ОСОБА_1 вірно інкримінується порушення п.2.5 ПДР України відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не п.п.а), п.2.9 ПДР відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки, в даному випадку, стан сп`яніння встановлено не було, а ОСОБА_1 саме відмовився від проходження огляду на вимогу поліцейського. Тому посилання сторони захисті в цій частині також є неспроможним, як і посилання на невідсторонення від керування ТЗ, що було спростовано інспектором в судовому засіданні.

Крім того судом не приймаються до уваги і посилання сторони захисту на невідповідність форми протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він відповідає формі затвердженій наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», що є чинним, а тому посилання сторони захисту є неспроможними.

Таким чином посилання сторони захисту на допущені порушення, не знайшли свого підтвердження та в рамках розгляду даного провадження судом не можуть вважатися суттєвими та бути підставою для закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З довідки ДПП УПП в Луганській області слідує, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_1 . Протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи матеріали справи, а також вимоги ст.33-35 КУпАП, суд вважає доведеним здійснення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оскільки передбачене ч.1 ст.130 КУпАП покарання є безальтернативним, ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, на підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.9, 33, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 384,20 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір)).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник