Рішення № 8232351, 25.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.10 р. Справа № 9/36

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк

про стягнення 370000грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

З 24.02.2010р. о 16год.20хв. по 25.02.2010р. о 08год.00хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 370000грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №1 про надання маркетингових послуг від 28.08.2009р., додаток 1 від 28.08.2008р. до даного договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2009р., листи-вимоги від 20.10.2009р., 02.11.2009р., відповіді на вимогу №1975 від 26.10.2009р., №2029 від 03.11.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №272 від 24.02.2010р., відповідно з яким позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак затримку у виплаті боргу пояснює важким фінансовим становищем підприємства.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

28 серпня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» (відповідач) укладено договір про надання маркетингових послуг №1 (далі за текстом - договір).

У відповідності до п.1.1 договору відповідач (замовник) доручає та сплачує, а позивач (виконавець) надає маркетингові послуги з аналізу, обробки та консолідації даних для складання Інвестиційного Меморандуму для замовника, надалі послуги.

У пункті 1.3 договору сторони погодили строк надання послуг, який становить 40 календарних днів від дати укладення договору.

Відповідно до п.2.1 договору, цей договір набирає чинності з 28.08.2009р. та, враховуючи умови, що визначаються нижче, залишається чинним до моменту виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг.

За приписом ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 901 Цивільного кодексу України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо надання маркетингових послуг за договором про надання маркетингових послуг №1 від 28.08.2009р.

Сторонами було погоджено всі істотні умови договору, зокрема, згідно п.1.2 договору сторони погодили, що перелік послуг, що надаються замовнику виконавцем згідно предмету договору, викладені у додатку до договору.

Так, відповідно до додатку 1 від 28.08.2009 року до договору №1 від 28.08.2009р. сторони домовились, що замовник замовляє, а виконавець надає наступні послуги:

1)експертний аналіз внутрішньої інформації ТОВ«НВП «Агентство маркетингових досліджень АМІ» та маркетинговий аналіз ринкової макро- та мікросереди, в якій працює компанія АМІ, в розрізі ринку рішень для юридичних осіб або В2В-ринку;

2)експертний аналіз внутрішньої інформації ТОВ «НВП «Агентство маркетингових досліджень АМІ» та маркетинговий аналіз ринкової макро- та мікросереди, в якій працює компанія АМІ, в розрізі ринку послуг для фізичних осіб або В2С-ринку;

3)технічний звіт по аналізу, обробці та консолідації даних для складання Інвестиційного Меморандуму для компанії АМІ. Блок «Корпоративні продажі»;

4)технічний звіт по аналізу, обробці та консолідації даних для складання Інвестиційного Меморандуму для компанії АМІ. Блок «Роздрібні продажі».

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що за надання послуг за договором, замовник оплачує виконавцю грошову винагороду у розмірі 370000грн.00коп.

Відповідно до пункту 3.2. договору надані послуги приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг і є наданими при дотриманні всіх умов, передбачених при підписанні цього договору.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім відповідачу надані послуги, передбачені переліком додаткової угоди, про що свідчить акт приймання-передачі наданих послуг від 06 жовтня 2009 року, який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печаткою підприємства відповідача (копія акту наявна в матеріалах справи).

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 16.02.2010р. зобов`язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток відповідача на акті приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2009р., надати письмові пояснення стосовно наявності всіх правовідносин між сторонами.

На виконання вимог суду відповідачем надано відзив, в якому останнім не заперечно факту надання позивачем послуг за договором №1 від 28.08.2009р. на суму 370000грн.00коп. та прийняття відповідачем вказаних послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2009р.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем передбачених договором послуг підтверджується підписом представника відповідача на акті приймання-передачі від 06.10.2009р. та печаткою підприємства, а отже прийняті відповідачем без заперечень.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата послуг виконавця здійснюється у безготівковій формі та перераховується на банківський рахунок виконавця протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був оплатити надані послуги у строк до 11.10.2009р., тобто кінцевим строком оплати згідно п.3.3 договору є 11.10.2009р.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання, передбачені умовами договору не виконав та до 11.10.2009р. не перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 370000грн.00коп. Доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

У зв`язку з несплатою боргу, позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу б/н від 20.10.2009р., в якому ФОП ОСОБА_2 попросив відповідача негайно погасити існуючу заборгованість за договором.

Листом вих.№1975 від 26.10.2009 року відповідач надав позивачу відповідь на лист від 20.10.2009 року, в якому зазначив, що визнає в повному обсязі заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 в розмірі 370000грн.00коп. та жодним чином не відмовляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Крім того, 02.11.2009 року позивачем було повторно направлено на адресу відповідача лист, в якому він попросив відповідача терміново погасити заборгованість за договором про надання маркетингових послуг №1 від 28.08.2009 року.

03.11.2009р. відповідач надав відповідь (вих.№2029 від 03.11.2009р.) на лист позивача від 02.11.2009р., в якому так і не зазначив строк, у який він зобов'язується погасити заборгованість за договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, надавши відповідачу передбачені договором послуги, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 370000грн.00коп.

Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав існування заборгованості в розмірі 370000грн.00коп.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, повязані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договором №1 про надання маркетингових послуг від 28.08.2009р., суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 370000грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 370000грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 370000грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ” (за адресою: вул. Куйбишева, 143-г, м. Донецьк, 83060, р/р 26005301745240 у ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 13539835) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1, 83001, р/р 26002501799088 в БО №15 філії „Головне управління ПАТ ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635, ІПН НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 370000грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 3700грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 25.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя