Рішення № 8232338, 24.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.10 р.                     Справа № 38/315                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „КВТ”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко-Базальт”, смт. Старобешеве, Донецька обл.

про стягнення 101 701,49грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Алексенко Г.Є. – директор;

від відповідача: не з’явився;

У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 26.01.2010р.до 09.02.2010р.

                                                                      згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „КВТ”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко-Базальт”, смт. Старобешеве, Донецька обл. про стягнення 87070,47грн. - суми основного боргу, 7692,91 грн. - суми пені, 3496,41грн.- суми збитків від інфляції, а всього 98259,79грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №08/12 від 12.08.2009р.; накладні №10/15 від 15.10.2009р., №10/06 від 06.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р.; рахунки-фактури №10/15 від 15.10.2009р., №10/06 від 06.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р.

23.12.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради №14/4-20/6396, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ДАНКО-БАЗАЛЬТ” (ЄДРПОУ 35062076) знаходиться за адресою: 87200, Донецька обл., Старобешівський район, смт. Старобешеве, вул. Степова,74.

29.12.2009р. позивач надав суду лист №12/23 від 23.12.2009р., в якому представив суду акт звірки розрахунків, підписаний позивачем та докази направлення акту звірки відповідачу. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.01.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшов лист №01/19 від 19.01.2010р., в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату державного мита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу; розрахунок ціни позову та копії актів прийому передачі коксу.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

25.01.2010р. відповідач надіслав на адресу господарського суду відзив на позов від 22.01.2010р., в якому повідомив суду, що з позовними вимогами не згоден, посилаючись на наступне.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що вартість коксу (1 246 021,27грн.) мала бути оплачена 100% передплатою вартості товару відповідно до виставленого рахунку і письмового повідомлення постачальника про готовність до відвантаження без обговорення строку протягом якого передплата повинна бути проведена і лише вартість доставки мала бути оплачена протягом 3-х днів з моменту поставки товару, тобто у чітко вказаний строк.

Відповідач здійснював оплату самостійно без будь-яких рахунків, оскільки рахунки отримував поштою, по спливу значного часу. Що стосується письмових повідомлень постачальника про готовність до відвантаження, то позивачем не було надано жодного повідомлення про готовність до відвантаження, як і доказів їх відсилки відповідачу.

У відзиві відповідач зазначає, що термін оплати поставленої продукції не настав, оскільки керуючись ст.530, 693 ЦК України, якщо договором строк оплати товару не встановлений, покупець має оплатити поставлений товар, протягом 7 днів після отримання вимоги, але відповідач такої вимоги від позивача не отримував.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

03.02.2010р. позивач надав пояснення №01/29 від 29.01.2010р. в яких зазначив, що засобами електронної пошти направив відповідачу рахунок на попередню оплату №10/08 від 08.10.2009р., а також лист №10/08 від 08.10.2009р.ю з зазначенням строків відвантаження та вимогою оплатити рахунок до 12.10.2009р.

Пояснення та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

08.02.2010р. відповідач надіслав на адресу суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких повідомив суду, що термін оплати продукції договором не встановлений, а обумовлений настанням певної події: наданням рахунку і письмового повідомлення постачальника про готовність до відвантаження. Також відповідач просить суд витребувати у позивача докази направлення відповідачу рахунку і письмового повідомлення постачальника про готовність до відвантаження.

Доповнення до відзиву судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

08.02.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням відкласти розгляд справи у зв’язку з перебуванням на лікарняному представника відповідача.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, ухвалою господарського суду Донецької області від 09.02.2010р. строк розгляду спору продовжено на 1 місяць.

11.02.2010р. позивач надав пояснення №11/02-02 від 11.02.2010р. в яких посилається на приписи ст. 693 та ст.538 ЦК України та зазначив, що при не здійсненні відповідачем попередньої оплати за товар, який позивач передав відповідачу без попередньої оплати, відповідач був зобов’язаний здійснити оплату одночасно з поставкою товару, а саме 15.10.2009р. Не надіслання рахунку-фактури не свідчить, що строк оплати не настав, оскільки рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

22.02.2010р. від позивача на адресу суду надійшли пояснення від 16.02.2010р. №16/02-01 та додаткові документи. В наданих поясненнях позивач зазначив, що рахунки-фактури на попередню оплату №10/05 від 05.10.2009р. та 10/08 від 08.10.2009р. надсилались позивачем через засоби електронної пошти, одержання відповідачем яких підтверджується тим, що відповідач в своїх платіжних вимогах-дорученнях посилається саме на ці рахунки при здійсненні попередньої оплати та оплати.

Рахунки-фактури №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р. разом з видатковою накладною і актом прийому-передачі були передані представникові відповідача. Надати додаткові докази передачі відповідачу рахунків немає можливості.

Пояснення та додаткові документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

22.02.2010р. позивач відповідно до ст. 22 ГПК України надав заяву №12/02-02 від 22.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача суму 101701,49грн., яка складається з 87070,47грн. – сума основного боргу, 5887,43грн. – сума збитків від інфляції, 8783,71грн. – сума нарахованої пені.

Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Відповідач направив на адресу суду зустрічну позовну заяву від 18.02.2010р. №02-38/2025, яка відповідно до п.1 ст. 63 ГПК України, ухвалою від 23.02.2010р. повернута відповідачу без розгляду.

Позивач 24.02.2010р. через канцелярію суду надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволення зустрічних позовних вимог.

24.02.2010р. позивач надав суду доповнення до пояснень Вих. №02/24 в яких зазначив, що заборгованість в розмірі 87 070,47грн. виникла у зв’язку з неповною оплатою продукції, що постачалась відповідачу по накладній №10/15-01 від 15.10.2009р. Часткова оплата продукції, отриманої по накладній №10/15-01 від 15.10.2009р. здійснювалась відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ „КВТ”, але в платіжних дорученнях в графі призначення платежу відповідачем зазначалась оплата по рахунку №10/08 від 08.10.2009р. та по договору №08/12 від 12.08.2009р. Рахунок №10/08 від 08.10.2009р. виставлявся відповідачу для внесення 100% попередньої оплати. Попередня оплата не була перерахована відповідачем в повному обсязі, але продукція була відвантажена відповідачу. Відвантаження продукції здійснювалось у декілька етапів, що підтверджується накладними №10/15 та №10/15-01 від 15.10.2009р., але продукція оплачена не в повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Доповнення до пояснень судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 24.02.2010р. не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Данко-Базальт”, (за договором – покупець, далі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КВТ” ( за договором – продавець, далі – позивач) було укладено договір № 08/12, згідно п.1 якого продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити відповідно з умовами даного договору кокс літейний КЛ-2,3 класів крупнисті + 60мм (ТУ У322-00190443-61-94 з зим 1,2,3) (далі - продукція) та кокс доменний КД –2 (ТУ 322-00190443-114-96) (далі - продукція) в об’ємі, з якістю та в строки згідно з додатками до діючого договору, які є невід’ємною частиною договору.

Додатком №1 від 12.08.2009р. до договору №8/12 сторони визначили якість товару, кількість, умови поставки, ціну, строк поставки, вантажовідправника та вантажоотримувача. Додаток №1 є невід’ємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатком №2 від 08.10.2009р. до договору №8/12 сторони визначили якість товару, кількість, умови поставки, ціну за 1 тону, строк поставки, вантажовідправника, вантажоотримувача, юридичну адресу, код отримувача та код станції. Додаток №2 є невід’ємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Розділом 2 договору сторони визначили порядок приймання продукції по кількості та якості.

Відповідно до п.2.2 договору приймання продукції по кількості і якості буде здійснюватись вантажеотримувачем відповідно до інструкцій П-6 від 15.06.1965р., П-7 від 25.04.1966р. У випадках невідповідності вказаного в товаросупровідних документах якості та кількості отриманої продукції, виклик представника вантажовідправника обов’язків.

          Розділом 3 сторони визначили ціни та порядок розрахунків.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що валютою договору є національна валюта України - Українська гривня.

Пунктом 3.3 договору визначено, що загальна сума договору визначається підсумковою сумою фактичної поставки продукції відповідно до додатків. Ціна на продукцію є договірною та встановлюється у додатках.

Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% передплати вартості товару згідно виставленого рахунку та письмового повідомлення продавця про готовність до відвантаження, оплата за залізничний тариф здійснюється протягом 3 календарних днів з дати поставки товару (п.3.3).

Відвантаження здійснюється протягом 2 календарних днів з моменту отримання передплати (п.3.3.1). Сторони здійснюють звірку взаємних розрахунків не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.4).

          Розділом 4 договору сторони визначили порядок та строки поставок, а саме: продавець зобов’язується почати поставку узгодженої партії товару не пізніше 5 днів з моменту узгодження письмової заявки покупця. Поставка продукції здійснюється залізничним транспортом.

Датою поставки вважається дата на штемпелі станції відправлення на залізничній накладній (п.4.1). Продавець не пізніше 5 днів від дати поставки продукції відправляє покупцю поштою наступні документи: рахунок-фактуру, сертифікат якості, копію залізничної квитанції, податкову накладну, супровідний лист про власність на продукцію.

Розділом 5 договору сторони визначили відповідальність сторін.

Так, у випадку не поставки товару продавцем у обумовлені строки, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочки, але не більше 2% від суми недопоставленої партії товару (п.5.3). У випадку прострочки платежу покупцем у обумовлені строки, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочки, але не більше 2% від суми несплаченої партії товару (п.5.4).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а по фінансовим питанням до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір №08/12 від 12.08.2009р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

          На виконання своїх договірних зобов’язань позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1 267 833,67грн., що підтверджено накладними №10/06 від 06.10.2009р. на суму 216 013,20грн. з урахуванням автотранспортних послуг, №10/15 від 15.10.2009р. на суму 347 059,97грн. з урахуванням залізничного тарифу, №10/15-01 від 15.10.2009р. на суму 704 760,50грн. з урахуванням залізничного тарифу, які містяться у матеріалах справи.

          Вказана продукція отримана відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі по договору від 12.08.2009р. №08/12.

          Відповідно до акта приймання-передачі від 06.10.2009р., відповідач прийняв від позивача згідно до договору №08/12 кокс літейний КЛ-2 в кількості 63,44т., на суму 216013,20грн.

Відповідно до акта приймання-передачі від 15.10.2009р., відповідач прийняв від позивача згідно до договору №08/12 кокс літейний КЛ-2 в кількості 117,1тн. ф.в/112,416тн с.в., на суму 347 059,97грн.

Відповідно до акта приймання-передачі від 15.10.2009р., відповідач прийняв від позивача згідно до договору №08/12 кокс літейний КЛ-2 в кількості 234,9тн. ф.в/228,323тн с.в., на суму 704760,50грн.

Вищезазначені акти прийому-передачі підписані керівниками підприємств без зауважень та скріплені печатками.

З огляду на викладене, суд приходить до висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу продукції на суму 1 267 833,67грн.

Відповідач факт отримання від позивача продукції по договору №08/12 від 12.08.2009р. на вказану суму не заперечує.

Відповідно до п.3.3 договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% передплати вартості товару згідно виставленого рахунку та письмового повідомлення продавця про готовність до відвантаження, оплата за залізничний тариф здійснюється протягом 3 календарних днів з дати поставки товару.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №10/05 від 05.10.2009р.та №10/08 від 08.10.2009р. для внесення 100% попередньої оплати. Вказані рахунки були оплачені частково, проте поставка спірної продукції була здійснена позивачем всупереч умов договору, без 100% попередньої оплати збоку відповідача та письмового повідомлення продавця про готовність до відвантаження.

Відвантаження продукції здійснювалось у декілька етапів, що підтверджується накладними №10/06 від 06.10.2009р. на суму 216 013,20грн., №10/15 від 15.10.2009р. на суму 347 059,97грн.та №10/15-01 від 15.10.2009р. на суму 704 760,50грн.

Відповідно до умов договору, продавець не пізніше 5 днів від дати поставки продукції відправляє покупцю поштою наступні документи: рахунок-фактуру, сертифікат якості, копію залізничної квитанції, податкову накладну, супровідний лист про власність на продукцію.

В матеріалах справи відсутні належні докази направлення відповідачу вказаних документів та рахунків-фактур №10/06 від 06.10.2009р. на суму 216 013,20грн., №10/15 від 15.10.2009р. на суму 347 059,97грн., №10/15-01 від 15.10.2009р. на суму 704 760,50грн.

Як зазначив в поясненнях позивач, рахунки-фактури №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р. разом з видатковою накладною і актом прийому-передачі були передані представникові відповідача, але доказів вручення вказаних документів представнику відповідача, або направлення їх поштою суду не надано.

Вимога про оплату отриманої по накладним №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р. продукції позивачем відповідачу не направлялась.

З матеріалів справи та наданих сторонами пояснень вбачається, що відповідачем частково здійснена оплата отриманої продукції на суму 1180763,20 грн., що підтверджено платіжними дорученнями: №277 від 05.10.2009р. на суму 270 000грн., №324 від 13.10.2009р. на суму 370000грн., №328 від 14.10.2009р. на суму 63693,20грн., №391 від 20.10.2009р. на суму 82070грн., №422 від 22.10.2009р. на суму 100000грн., №434 від 23.10.2009р. на суму 100000грн., №644 від 17.11.2009р. на суму 500000грн., №651 від 19.11.2009р. на суму 100000грн., №655 від 20.11.2009р. на суму 70000грн., №684 від 23.11.2009р. на суму 50000грн., №702 від 25.11.2009р. на суму 15000грн., але в платіжних дорученнях в графі призначення платежу відповідачем зазначалась оплата по рахунку №10/05 від 05.10.2009р., №10/08 від 08.10.2009р. та по договору №08/12 від 12.08.2009р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованості відповідача перед позивачем за продукцію поставлену по договору №08/12 від 12.08.2009р. згідно накладних №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р. становить 87 070,47грн.

На момент прийняття рішення заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 87 070,47грн., не сплачена, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Також, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 8783,71грн. та суми збитків від інфляції у розмірі 5887,43грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Враховуючи те, що здійснивши поставку товару без попередньої оплати, позивачем порушено встановлений договором порядок оплати, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, відповідно до вимог якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату отриманої по накладним №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р. продукції.

Таким чином, у відповідача не виникло зобов’язання з оплати отриманої продукції, а відтак на момент звернення до суду право позивача щодо отримання боргу не було порушено. При цьому, відповідач здійснив частково оплату продукції, поставленої по накладним №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р. на загальну суму 1180763,20 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 87070,47грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи, що у відповідача не виникло зобов’язання з оплати отриманої продукції по накладним №10/06 від 06.10.2009р., №10/15 від 15.10.2009р., №10/15-01 від 15.10.2009р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 8783,71грн. та суми збитків від інфляції у розмірі 5887,43грн. є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача.

На підставі ст.ст.11, 509, 526, 530, 538, ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „КВТ”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко-Базальт”, смт. Старобешеве, Донецька область про стягнення 101 701,49грн., відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 24.02.2010року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі