Рішення № 8232147, 22.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.10 р. Справа № 37/3

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Прокурора Центрально Міського району м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради (Позивач), м. Горлівка, ідентифікаційний код 04052749

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 12732,63 грн., пені у розмірі 1230,23грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Чичкан О.І. (за довіреністю б/н б/д);

від Прокурора Пономарьов О.О.(посвідчення № 2644 дійсне до 14.07.2010 р.)

від Відповідача - не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 25.01.2010р. на 08.02.2010р., з 08.02.2010р. на 22.03.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Центрально Міського району м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради (Позивач), м. Горлівка (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка (далі Відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 12732,63 грн., пені у розмірі 1176,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди № 19010008 від 16.07.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди № 19010008 від 16.07.2008р. з додатковими угодами, розрахунок заборгованості та пені, листи-повідомлення, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 31, 32 Закону України „Про власність”, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником надана заява про збільшення розміру позовних вимог №132вих від 18.01.2010р. (ас.а.с. 19-25), якою був збільшений розмір пені до 1230,23грн.

Крім того, Заявником надані письмові пояснення (а.с.а.с.30, 31), якими наведене додаткове обґрунтування застосування норм діючого законодавства України в межах розглядуваної справи, а також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду (а.с.а.с. 32-44, 58-65, 74-78).

Представник Позивача надав письмові пояснення відносно стягуваної заборгованості (а.с.а.с.52, 53), та додаткові документи (а.с.а.с. 68-72).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, проте надав клопотання від 17.09.2010р. (а.с.71), яким визнав позовні вимоги в повному обсягу та надав докази часткової сплати заборгованості в сумі 2000грн. (а.с.72), та просив розглянути спір без його участі.

Прокурор та Позивач підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 19010008 (а.с.а.с. 12-14), згідно п.п.1.1, 7.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 176 кв. м., що знаходиться на балансі КП „245 квартал”, для побутових послуг, строком до 16.07.2009р.

Згідно умов п.п.3.1, 3.2. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобовязання зі сплати орендної плати з розрахунку 10000грн. на місяць шляхом перерахування на спеціальний розрахунковий рахунок управління муніципальних послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами п. 3.4. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

16.07.2008р. обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що складено відповідний акт прийому-передачі (а.с.69).

01.10.2008р. сторонами була укладена додаткова угода до договору (а.с.11), якою був змінений розмір орендної плати на період ремонтно-відновлювальних робіт з 01.010.2008р. по 31.12.2008р. (зменшення на 50%), а додатковою угодою від 05.11.2008р. (а.с.10) були визначені всі складові орендованих приміщень за технічним паспортом та загальна площа обєкту оренду розміром 179,6кв.м.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань у Відповідача станом на 15.12.2009р. утворилась заборгованість з орендної плати за період з 21.02.2009р. по 21.10.2009р. у сумі 12732,63грн. Крім того, у звязку із зазначеною заборгованістю Заявником позову нарахована пеня у розмірі 1176,44гривень.

Як вбачається із змісту наявних документів та наданих Позивачем у судовому засіданні пояснень Відповідачем сплата стягуваних сум та інших нарахований платежів не здійснена, у звязку з чим Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Заявою №132вих від 18.01.2010р. (а.с.а.с. 19-25), Позивачем був збільшений розмір пені до 1230,23грн. у звязку із усуненням помилки в підрахунку за визначений період.

Сторонами на вимогу суду був складений та підписаний сторонами акт звірки заборгованості станом на 14.01.2010р. (а.с.70), яким станом на 01.10.2010р. виведене сальдо за договором оренди № 19010008 від 16.07.2008р. у сумі 12732,63грн. на користь управління муніципальних послуг Горлівської міської ради.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсягу та надав докази часткової сплати заборгованості в сумі 2000грн. (а.с.а.с.71,72).

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з заяви №132вих від 18.01.2010р. (а.с.а.с. 19-25)., оскільки згідно ст.ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України Прокурор вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог.

Крім того, сумісне висування вимог про стягнення заборгованості та пені не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є однорідними (грошовими), повязані наданими доказами та підставами виникнення, а їх сумісний розгляд не перешкоджає зясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору № 19010008 від 16.07.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 19010008 від 16.07.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати до 20 числа місяця, наступного за звітним відповідно до умов п.п. 3.1, 3.2. договору оренди № 19010008 від 16.07.2008р.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем визнано, внаслідок невиконання грошових зобовязань утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 12732,63грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач як таким, що прострочив виконання у розумінні ч. 1 ст. 612 Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідач здійснив часткову сплату заборгованості з орендної плати у сумі 2000грн. (а.с.72), яка була здійснена вже після подання розглядуваного позову. Таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення 2000грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі _10732,63рн.

Суд наголошує, що за змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позовних вимог Відповідачем щодо стягуваної заборгованості є самостійною (разом із власними висновками суду) підставою для задоволення позову, оскільки дії Відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і законних інтересів інших осіб (учасником спірних правовідносин є саме сторони спору) та відповідають встановленим судом на підставі наявних доказів обставинам.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.4. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, застосування у розрахунку ставки заявленої до стягнення пені у визначених ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” межах, а періоду стягнення в межах, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 1230,23 гривень.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету (у тому числі в частині, що відповідає вимогам, провадження за якими припинено), оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги : Прокурора Центрально Міського району м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради (Позивач), м. Горлівка (ідентифікаційний код 04052749) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка,(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 12732,63 грн., пені у розмірі 1230,23грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок Управління муніципальних послуг міської ради (№35427002005934, МФО 834016, ОКПО 35324078, УДК у м. Горлівці, ГУДКУ у Донецькій області, Отримувач УМП) заборгованість по орендній платі у сумі 10732,63рн., пеню у розмірі 1230,23грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2000,00грн.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 139грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх Позивача та Прокурора у судовому засіданні 22.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Повний текст судового рішення підписано 22.02.2010р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя