Рішення № 8231347, 09.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.10 р.                     Справа № 22/1                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „С-Транс”, м.Зміїв Харківської області, ЄДРПОУ 25466691,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт”, смт.Володарське Володарського району Донецької області, ЄДРПОУ 36209478,

про стягнення 62586,82 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „С-Транс”, м.Зміїв Харківської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт”, смт.Володарське Володарського району Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 62586,82 грн., у тому числі 57222,11 грн. основного боргу, 1422,00 грн. пені, 1405 грн. штрафної санкції 20% річних, 2537,71 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №01/09-09/1/Д від 01.10.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, відсотків за користування чужими грошовими коштами.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору поставки товару №01/09-09/1/Д від 01.10.2009р.; видаткових накладних; акту звіряння розрахунків за період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.; акту звіряння розрахунків за період з 01.112009р. по 26.11.2009р.; вимоги №739 від 18.12.2009р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу.

У судовому засіданні 26.01.2010р. Позивачем надано клопотання про зменшення позовних вимог у зв’язку з частковою сплатою суми основного боргу. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю „С-Транс” фактично заявлено до стягнення 63300, 08 грн., з яких 56722,11 грн. основного боргу, 1348,36 грн. пені, 1323,41 грн. штрафної санкції 20% річних та 2406,20 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, враховуючи що ці дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-кого, суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судове засідання також не з’явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „С-Транс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт” укладено договір поставки товару №01/09-09/1/Д строком дії у відповідності до п.6.1 договору до 31.12.2009р.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю „С-Транс” (Постачальник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується поставляти і передавати у власність (повне господарське ведення) Відповідачу (Покупцю) визначений цим договором товар, а останній зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п.1.2 укладеного правочину предметом поставки є молочна продукція ТМ „Хуторок”, ТМ „Съешка”.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Як вбачається з накладних, що містять матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю „С-Транс” у період з 05.11.2009р. по 18.11.2009р. передало продукцію Відповідачу на загальну суму 110022,98 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах.

За викладених обставин, приймаючи до уваги наведені вище положення договору та приписи вказаного закону, обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно п.3.2 договору поставки розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому або готівковому порядку 50% передплата та 50% по факту поставки у день отримання Покупцем товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував підставу поставки товару, яка здійснена за наявними у матеріалах справи накладними, суд дійшов висновку, що надана Позивачем первинна документація є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Крім того, вище перелічені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та клопотання про зменшення позовних вимог, Відповідачем здійснена часткова оплата вартості отриманого ним товару у загальній сумі 53300,87 грн.

Матеріали справи містять акт звіряння розрахунків з Покупцем за період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р., у відповідності до якого Відповідачем визнано борг у розмірі 46484,41 грн. Крім того, враховуючи акт звіряння розрахунків за період з 01.11.2009р. по 26.11.2009р. заборгованість, підтверджена Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт”, склала 79129,15 грн., до змісту якої входить вартість товару поставленого за спірними накладними. Дані документи підписані та скріплені печаткою Відповідача. Отже, з зазначеного вбачається визнання факту заборгованості Відповідачем за договором №01/09-09/1/Д від 01.10.2009р., оскільки наведені первинні документи містять пряме посилання на визначену угоду як правову підставу здійснення поставки Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт”.

Враховуючи наведене, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем у встановлені договором строки не виконано у сумі 56722,11 грн.

За викладених обставин позовні вимоги Позивача стосовно стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 56722,11 грн. підлягають задоволенню.

За умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем договору поставки у випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену даною угодою та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Пунктом 5.3 договору №01/09-09/1/Д від 01.10.2009р. визначено, що у разі затримки оплати за поставлений товар нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми.

При цьому, за приписами п.5.5 договору, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення нараховується 20% річних. Також, даним пунктом встановлена сплата відсотку за користування чужими грошовими коштами у разі прострочення Покупцем оплати поставленого товару зверху терміну, обумовленого договором, відповідно до ст..692 Цивільного кодексу України. Відсоток на суму, відповідну вартості неоплаченого товару складає 0,1% за кожен день від цієї суми за весь час прострочення.

Відповідно до даних положень договору №01/09-09/1/Д від 01.10.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „С-Транс” нарахована пеня у розмірі 1348,36 грн., 20% річних у сумі 1 323,41 грн. та 2406,20 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про те, що нарахування штрафних санкцій, процентів річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами не суперечить вимогам діючого законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „С-Транс” від 31.12.2009р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на суми Відповідача, які знаходяться на поточних рахунках у банках, яка дорівнює сумі боргу, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

В обґрунтування наведеної заяви Позивач посилається на ухилення Відповідача від вирішення питання щодо сплати боргу у добровільному порядку, а також вказує на незначний час господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт”, що, враховуючи наявну заборгованість, за загальним принципом роботи на ринку продовольчих товарів свідчить про можливе зникнення даної юридичної особи та неповернення існуючих боргів, тобто дане унеможливить або ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належить Відповідачеві.

За змістом Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006року „Про деякі питання практики забезпечення позову” та листа Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (зі змінами та доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд вважає, що викладені доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову є лише особистим припущенням Позивача, яке не підтверджується фактичними даними. Жодних доказів того, що майно або грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт” можуть зникнути, погіршитись та підтверджень можливого суттєвого зменшення їх за кількістю на момент виконання рішення у матеріалах справи не міститься та до заяви не додано.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, жодних доказів в підтвердження необхідності вжиття заходів до забезпечення позову Позивачем суду не представлено.

Приймаючи до уваги наведене, доводи Позивача щодо неможливості виконання рішення господарського суду у разі не застосування заходів до забезпечення позову заявником не доведені, тому є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „С-Транс”, м.Зміїв Харківської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт”, смт.Володарське Володарського району Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 63300,08 грн. задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт” (87000, Донецька область, Володарський район, смт.Володарське, вул..Пушкіна, 9, ЄДРПОУ 36209478, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „С-Транс” (63403, Харківська область, м.Зміїв, вул..Таранівське шосе, 5, ЄДРПОУ 25466691, п/р2600530119697 у Відкритому акціонерному товаристві „Реал Банк”, м.Харків, МФО 351588) 63300,08 грн., у тому числі 56722,11 грн. основного боргу, 1348,36 грн. пені, 1323,41 грн. штрафної санкції 20% річних та 2406,20 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Євростандарт” (87000, Донецька область, Володарський район, смт.Володарське, вул..Пушкіна, 9, ЄДРПОУ 36209478, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „С-Транс” (63403, Харківська область, м.Зміїв, вул..Таранівське шосе, 5, ЄДРПОУ 25466691, п/р2600530119697 у Відкритому акціонерному товаристві „Реал Банк”, м.Харків, МФО 351588) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 633,14грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У судовому засіданні 09.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя